1.3. Надходження теплоти через огородження

Надходження теплоти із суміжних приміщень варто розраховувати за формулою:

Q_в=k·F∙t_pазр , Вт, ^(1.5)

де

_{k - коефіцієнт теплопередачі через внутрішні огородження,}

[Вт/(м²·К)];

_{F - площа огородження, [м}² _];

F = 24∙5.4 = 129.6м²;

_{tpазр- розрахункова різниця температур, обумовлена формулами}

[⁰С].

t_pазр = (t_з – t_в)∙m, [⁰С]

k=1.2

t_{pазр=­(27.5-20)*0.75=5.625}⁰С

Q_в=1.2*129.6*5.625=874.8 Вт,

1.4. Надходження теплоти через засклені поверхні за рахунок сонячної радіації та теплопередачі

Розрахунки надходження теплоти в приміщення варто робити за формулами:

- через засклені поверхні, освітлені сонцем,

Q_с=k_с · k_з ·k_1с ·q_с+k₂ ·(t_з- t_в )^.F, Вт , де

_{qс- кількість теплоти, що надходить у приміщення від сонячної}

радіації через 1 м² звичайного одинарного скла товщиною 3 мм через освітлені сонцем вікна, [Вт/м² ],

k_с - коефіцієнти для обліку зменшення надходжень теплоти через поверхні, відповідно освітлені сонцем і ті, що знаходяться в тіні, за рахунок затінення стекол оправою рам і забрудненням атмосфери,

k_1с - коефіцієнти для обліку зменшення надходжень теплоти через засклені поверхні, відповідно освітлені сонцем і ті, що знаходяться в тіні; ці коефіцієнти вводяться при застосуванні засклених поверхонь, що відрізняються від прийнятих за основу одинарних незатінених засклених поверхонь та приймаються: для одинарних

k₂- коефіцієнт теплопередачі, [Вт/(м²·К

t_з і t_в- температури відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря , [^оС];

F- площа прорізу огороджень (за найменшими розмірами), що залишається для рами, [м²].

K _з –коефіцієнт забруднення вікна

Q_т=0,75 ·0,5 ·0.9 ·236+2.91 ·(27,4- 20 )^.31.28 = 3165.03Вт.

2. Тепловиділення від інших джерел

2.1. Розрахунок теплоприпливів від людей

_{У розрахунку теплоприпливів від людей необхідно}

_{враховувати явні Q я , скриті Qск}

_{та повні Qп}

_{теплоприпливи:}

л л л

л

Q^я  n  q _я , Вт

л

^{Qп  n  q}_п ^{, Вт}

(2.1) (2.2)

Q

л

^{ск  n  q}_ск ^{, Вт}

(2.3)

де q_я , q_п , q _ск – питомі кількості теплоти, відповідно, явної, повної, скритої, що виділяються однієї людиною, Вт,

^q_я ^{=90∙1,16=104,4 Вт, q}_п ^{=175∙1,16=203 Вт, q} _ск^{=85∙1,16=98,6 Вт;}

n - кількість людей, 19 чоловік.

л

_Q^я _{ 19  104,4  1983.6 Вт}

л

Q^п  19  203  3857 Вт

л

Q^ск  19  98,6  1873.4 Вт

2.2. Розрахунок теплоприпливів від устаткування

Кількість теплоти, яка виділяється механічним устаткуванням, визначається за формулою:

Q_об  k_од

де k_од – коефіцієнт одночасності, k_од = 0,8;

^k_загр ^{– коефіцієнт завантаження, що характеризує відношення}

^{дійсної потужності до номінальної або встановленої, k}_загр ^{= 0,8;}

^N_у ^{– настановна (номінальна) потужність, [Вт], N}_у ^{= 2,1 кВт;}

ξ– витрачена частина потужності і теплоти, приймається:

1) ξ =1. У цьому випадку вся потужність, споживана електродвигунами, цілком п

Q_об  0,8  0,8  1  19  2,1  25.536 кВт

^{ k} загр

_n

^{ ξ  N} _у

^i1

^{, кВ}