Визначення політичного маркетингу та його генезис

Маркетинг розглядують|розглядають| з різних позицій: як філософію, стиль мислення і культуру поведінка, орієнтована на ринок, як наукову дисципліну, як соціальний інститут, як соціальний і управлінський процес, як принцип управління, як функцію любої| організації, як професію, як технології. Не дивно, що в дискурсі політичного маркетингу можна знайти багато сотень його визначень, і поки не вироблено конвенціональний прийнятою і відносно| уніфікованої дефініції.

Без знання витоків|джерел| базових дефініцій спільного|загального| маркетингу і при­чин| їх трансформації непросто зрозуміти суть визначень політичного| маркетингу, дати їм оцінку і охарактеризувати тенденції розвитку|. Тому першим і необхідним етапом аналізу визначень ПМ є|з'являється| звернення|звертання| до епістемології| визначень маркетингу комерційного|.

Один з|із| провідних теоретиків маркетингу Пітер Друкер відзначає, що «завдання|задача| маркетингу полягає в зведенні до мінімуму зусиль по сбу­ту|. Мета|ціль| маркетингу — досягнення такого рівня знань і розуміння потреб|нужди| і потреб клієнтів,. У ідеалі результат маркетингу — готовий до покупки|купівлі| споживач»;

Теорія і технології маркетингу направлені|спрямовані| на створення|створіння| продукту, що максимально відповідає потребам|нужді| і очікувань| споживачів/виборців, і лише потім — на його рух|;

- не ставить за мету здійснення одноразової операції|угоди| за будь-яку ціну|за всяку ціну|, на­приклад|, досягнення перемоги на виборах, яка приведе до зниже­нню| довіри громадян до вибраної влади або до інституту демо­кратичних| виборів в цілому|загалом|;

- не реклама, не — РК.

Помилково зводити маркетинг тільки|лише| до реклами або РК. Технології комунікації, переконання, стимулювання рішення|вирішення| є|з'являються| лише елементами інструментально-технологічного рівня марке­тингу| (тобто маркетинг менеджменту).

Отже, маркетинг розглядують|розглядають| з різних позицій і рівнів як I) філософію, стиль мислення, культуру ринкової поведінки; 2) наукову дисципліну і стратегію ринкових дій; 3) функцію організації, професію і тактику ринкових дій.

Насамперед|передусім|, маркетинг — це філософія і культура ринкової| поведінки, а не набір інструментів і технологій, не втомлюються повто­рять| класики теорії маркетингу. Успішний маркетинг можливий лише за умови ухвалення|приймання| «маркетингового світогляду». Для того, щоб технології не втратили|загубили| маркетингової суті, в основі ри­нкових| дій повинна лежати філософія, яка підкріплює мислення і поведінку організації. Філіп Котлер, роботи якого більше тридцяти років визначають напрям|направлення| розвитку маркетинговій думці, кваліфікує світоглядні установки маркетингу як «задоволення потреб клієнтів, а не продаж але|та| принципу "не обдуриш — не продаси"». Його найкоротша характеристика маркетингу звучить так|: «Це прибуткове для компанії задоволення| потреб інших людей». З|із| ним згодні і інші імениті учені. Фредерік Вебстер визначає маркетинг як культуру ринкової| поведінки, згідно якої найбільшим значенням для організації| володіє споживач.

Це бачення|видіння| цілей маркетингових дій відоме як адап­тивний| підхід, бо в розділ кута|кутка| ставить орієнтацію на потребі громадянина/виборця і відповідну адаптацію роботи організацій|. Адаптивний підхід є|з'являється| безумовним мейнстрімом| маркетингової думки.

Другий підхід — що впливає — первинні|першорядні| завдання|задачі| мар­кетингових| дій бачить, як це ясно вже з|із| назви, у дії| на споживача/виборця з метою спонукати його придбати|набути| той або інший продукт/проголосовать за ту або іншу партію або кандида­та|. Адаптація продукту під очікування|чекання| громадян признається важливою|поважною| за­дачею|, але|та| похідній від першої.