1.7 Учасники інвестіційного проекту

Залежно від ідеї і призначення проекту підбирається склад його учасників. Серед них - автор ідеї або ініціатор створення проекту, який не завжди буває його замовником.

Замовник — головна дійова особа або майбутній власник чи співвласник і користувач результатів проекту. Він (або хтось на його доручення) визначає основні параметри проекту, організовує його фінансування, контрактацію. Він несе і відповідальність за цими контрактами, забезпечує взаємодію всіх учасників проекту.

Інвестор - це особа або група осіб (юридичних чи фізичних), що забезпечують інвестування даного проекту. Інвестором може бути і сам замовник (найчастіше він ним і буває).

Керівником проекту може бути сам замовник або на його доручення інша особа - юридична чи фізична, якій делеговано на контрактній основі всі або частку повноважень щодо керівництва і здійснення проекту впродовж усього його життєвого циклу. Керівник проекту або замовник підбирають виконавців (команду) для реалізації проекту (генпідрядника, проектувальника тощо).

Проектувальник - юридична особа, яка забезпечує виконання за контрак­том проектно-пошукових і науково-дослідних робіт у розрізі ідеї проекту.

Генеральний підрядник - юридична особа, що найнята замовником на контрактній основі для забезпечення будівельно-монтажних робіт, включаючи пуск в експлуатацію. Генпідрядник підбирає виконавців для різних спеціальних робіт (субпідрядників), забезпечує їх взаємодію. У деяких випадках генпід­рядник забезпечує всі роботи, у тому числі і проектні. Це властиво проектно-будівельним або будівельно-проектним фірмам.

Серед учасників інвестиційного проекту - органи влади, споживачі продукції, інші учасники.

1.8 Життєвий цикл проекту, його стадії, фази та етапи

Розробка та реалізація інвестиційного проекту охоплює певний проміжок часу від виникнення відповідної ідеї до практичної її реалізації (введення в дію виробничої потужності, об'єкта, випуску продукції, здійснення нововведення тощо). Цей проміжок часу прийнято вважати інвес­тиційним циклом, або циклом інвестиційного проекту. Він складається з таких трьох фаз:

1. передінвестиційна (від попередніх досліджень до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

2. власне інвестиційна (проектування, укладення контрактів, спорудження або облаштування приміщень виробничого і невиробничого при­значення, навчання виробничого персоналу);

3. 

   виробнича (введення в експлуатацію і започаткування господарської діяльності, випуск проектної продукції).

Кожна з цих фаз поділяється на окремі стадії, що узгоджуються з рекомендаціями UNIDO (підрозділ Організації Об'єднаних Націй з промис­лового розвитку),

Передінвестиційна фаза поділяється на такі стадії:

• власне передінвестиційна;

• ідентифікаційна;

• підготовча;

• розробка попереднього проекту й експертиза;

• детальне проектування. Інвестиційна фаза має такі стадії:

• підготовка і проведення тендерів;

• спорудження потужності і її об'єктів, виробничий маркетинг;

• навчання виробничого персоналу. Експлуатаційна фаза охоплює такі стадії:

• здача в експлуатацію;

• започаткування випуску продукції, господарської діяльності;

• заміна та оновлення технологічного устаткування;

• розширення та інновації;

• виведення на проектну потужність, заключна оцінка проекту.

Власне передінвестиційна стадія - це стадія визначення інвестиційних можливостей; отримання у максимально короткий термін і без значних витрат інформації про потенційних інвесторів, на різних рівнях - від підприємства до сектора економіки і т. д.

На стадії ідентифікації проводять вибір цілей проекту, складають перелік усіх можливих ідей, здійснюють відбір різних проектів з порівнянням їх можливостей для вибору найефективнішого з урахуванням можливостей останнього на макро- і мікрорівні.

Стадія підготовки проекту складається з двох етапів: попередня оцінка та Додаткові дослідження. На цій стадії здійснюють відбір та ранжирування і наявних варіантів проекту, які доцільно взяти для детального розроблення, а також попередню оцінку інвестиційної пропозиції.

Протягом інвестиційної фази, або фази впровадження проекту, здійснюють такі заходи:

• визначення організаційної, правової та фінансової бази здійснення проекту, проведення тендерів, укладення угод;

• вирішення технічної, технологічної частини проекту і придбання устаткування під прийняту проектом технологію; придбання землі;

• проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи;

• формування адміністрації підприємства, фірми;

• виробничий маркетинг;

• набір і навчання кадрів.

Введення в експлуатацію - технічно і технологічно важливий період здійснення проекту. В цей період проводять пусконалагоджувальні роботи, передексплуатаційні перевірки і пробні пуски технологічного і допоміжного устаткування, комплексне опробування з видачею проектного продукту, виробу і т. ін., прийняття в експлуатацію з оформленням відповідного акта приймання.

Експлуатаційна фаза, або експлуатація виробничої потужності чи об'єкта, дає відповідь, наскільки результати проекту відповідають його цілям.

Важливою стадією інвестиційного проекту і проектного аналізу є заключна оцінка проекту. Вона дає змогу відповісти на такі питання:

1. Чи досягнуті цілі проекту, а якщо ні, то в чому причина?

2. Чи досягнуто запроектованої величини прибутку?

3. Чи отримали учасники проекту запроектовані вигоди?

На підставі цих відповідей узагальнюють позитивні і негативні сторони проекту з тим, щоб урахувати їх у наступних проектах.

Якщо розвиток потреб людини і науки викликає моральне старіння виробничих фондів, тобто вони не відповідають сучасним вимогам, то фізичне старіння устаткування неминуче в будь-якому випадку. Тому будь-який інвестиційний проект проходить п'ять стадій життєвого циклу.

Перша стадія: передпроектне дослідження, проектування й освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами власних засобів, можливо притягнутих і позикових. Проект на цій стадії піддається різного роду ризикам. Прибуток відсутній.

Друга стадія: початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор випробує великі потреби в банківських позичках або венчурному капіталі.

Стадії життєвого циклу інвестиційного проекту

Звичайно він не платить дивідендів. Якщо і є прибуток — вона реинвестируется. Починають діяти ризики, зв'язані з конкуренцією ринку.

Третя стадія: швидкий ріст (юність). Підприємство (компанія) починає диктувати свої ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу росте і значно перевищує витрати виробництва. Характерний високий рівень прибутку, але потрібні великі витрати на маркетинг. Як і раніше велика потреба в інвестиціях. Компанія може робити додаткову емісію акцій, але дивіденди виплачує невеликі. Банк, якщо і дає позичку, то під високі відсотки.

Четверта стадія: стабільне функціонування підприємства (зрілість). На цій стадії компанія погашає свої борги. Високий рівень конкуренції не дозволяє диктувати ціни, але низькі витрати дозволяють одержати середні по галузі доходи. Це вже добре відома компанія з гарною репутацією. Вона має великі можливості в одержанні позичок і реалізації акцій.

На цій стадії компанія повинна розробити стратегію запобігання упадку.

П'ята стадія життєвого циклу проекту (занепад або друге народження). На цій стадії продукція підприємства перестає користуватися попитом. Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавлені в співробітництві - якщо і дають у кредит, то під високий відсоток. Акції компанії перестають користуватися попитом. Через поступове зниження доходів приходиться зменшувати дивіденди.