- •Лекція 3 (2 год)
- •Тема 3. Складання та узгодження плану фінансової санації підприємства
- •Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств
- •2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
- •Інструменти та методи контролінгу. Характеристика методів контролінгу
- •2.2.1.Опитування (анкетування)
- •2.2.2. Факторний аналіз відхилень
- •2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
- •2.2.4. Портфельний аналіз
- •2.2.5. Вартісний аналіз
- •2.2.6. Аналіз точки беззбитковості
- •2.2.7. Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
- •2.2.8. Авс (xyz)-аналіз
- •2.2.9. Бенчмаркінг
- •План фінансового оздоровлення підприємства. Складання і погодження плану фінансової санації підприємства
- •Діагностика фінансової кризи із застосуванням дискримінантного аналізу
- •Дискримінантні моделі оцінки фінансового стану позичальника
- •Інтерпретація значень інтегрального показника фінансового стану бенефіціара
- •2.3.2.2. Моделі прогнозування банкрутства
- •1.1. Система показників Бівера
- •1.2. Ситстема показників Вайбеля
- •2.1. Модель Альтмана
- •2.2. Модель Беермана
- •2.3. Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
В процесі СОФТ- аналізу:
визначається повнота врахування в санаційній концепції всіх причин та факторів, які призвели до кризової ситуації;
перевіряється, чи правильно були використані методи ідентифікації причин кризи;
встановлюється, чи діють причини кризи й досі чи вони вже подолані (або зникли самі по собі);
визначаються вид та фаза фінансової кризи;
систематизуються причини кризи;
виявляються фактори, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємства;
систематизуються сильні та слабкі сторони в діяльності підприємства.
СОФТ-аналіз (SOFT-analysis) — це аналіз сильних (Strength) та слабких (Failure) сторін, а також можливостей розвитку (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі СОФТ- аналіз називають ще СВОТ- аналізом (SWOT- analysis , в цьому випадку слабкі сторони в перекладі W – Weakness)
Цей метод контролінгу може застосовуватися :
до всього підприємства;
до його структурних підрозділів;
до окремих видів продукції.
Мета аналізу:
усунення наявних слабких місць;
нейтралізація ризиків;
ефективне використання існуючого потенціалу (сильних сторін).
використання додаткових шансів.
До S (сильних сторін) вітчизняних підприємств можна віднести:
Наявність кваліфікованого персоналу;
Низькі витрати на заробітну плату;
Наявність власних виробничих потужностей.
До О (можливостей розвитку або додаткових шансів) можна віднести:
Зацікавленість інвесторів;
Підтримка державою вітчизняного товаровиробника ( вжиття протекціоністських заходів, пільги в оподаткуванні).
До F(W)(слабких сторін) слід віднести:
Зловживання керівництва;
Крадіжки на виробництві;
Застарілий асортимент продукції;
Висока енергомісткість продукції;
Неефективна діяльність служби збуту.
До Т (ризиків) відносять:
Інфляцію;
Криміногенний ризик;
Неплатоспроможність та банкрутство контрагентів;
Зміна податкового законодавства.
2.2.4. Портфельний аналіз
Портфельний аналіз є ефективним інструментом стратегічного контролінгу. Розрізняють два види портфельного аналізу:
Аналіз портфелю цінних паперів;
Аналіз портфеля продукції.
Аналіз портфелю цінних паперів застосовують з метою оптимізації портфеля цінних паперів інвестора. В основу портфельного аналізу покладено два оцінні критерії:
теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди);
рівень ризикованості вкладень.
За аналогією з цінними паперами проводиться аналіз портфеля продукції (послуг) підприємства. Портфельний аналіз доцільний на тих підприємствах, які виробляють багато видів продукції. У процесі аналізу окремі групи продукції розглядаються як відповідні стратегічні “бізнес-одиниці”, кожна з них оцінюється щодо прибутковості та ризикованості виробництва. На підставі результатів портфельного аналізу приймаються рішення про додаткові інвестиції в окремі виробничі програми, реінвестиції чи дезінвестиції, а також визначається стратегія управління ризиками за кожною зі стратегічних бізнес-одиниць.