Бланк методики

Сп	Орг	Пр	Ін
+ 1 -	-2 +	- 3 +	- 4 +
+ 5 -	-6 +	- 7 +	- 8 +
+ 9 -	-10 +	- 11 +	- 12 +
+13 -	-14 +	- 15 +	- 16 +
- 17 +	+18 -	- 19 +	- 20 +
- 21 +	+22 -	- 23 +	+ 24 -
- 25 +	+26 -	- 27 +	- 28 +
- 29 +	-30 +	- 31 +	- 32 +
- 33 +	-34 +	- 35 +	- 36 +
- 37 +	-38 +	- 39 +	- 40 +

Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявлення таких типів педагогічної спрямованості особистості вчителя: 1) спрямованість на предмет, що викладається, - скорочене і, природно, умовна назва - “Предметник” (Пр); 2) спрямованість на комунікацію, спілкування - “Комунікатор” (Сп); 3) спрямованість на організаційні моменти - “Організатор” (Орг); 4) спрямованість на просвіту, високий інтелект, духовні цінності - “Інтелігент” (Ін).

Підраховується загальна кількість обведених кружком знаків “+” і “-“ в правій частині першого стовпчика і результат записується в нижню вільну клітинку.

Аналогічним чином робиться підрахунок в кожному стовпчику. Отримані сумарні показники характеризують ступінь вираженості того або іншого типу педагогічній спрямованості. При цьому більше значення показника відповідає яскравішій вираженості відповідного типу. Сумарна оцінка за кожним типом не може перевищувати десяти одиниць. За даними Є.І.Рогова, зона норми знаходиться в межах 3 - 7 одиниць.

Вираженість одного типу педагогічній спрямованості є показником моноспрямованості особистості вчителя, а декількох типів - поліспрямованості. Кожен з типів педагогічної спрямованості можна вважати недостатньо розвиненим, якщо сумарний показник, що його характеризує, знаходиться в зоні нижче за середні значення, які можна прийняти рівними Х-б; і, навпаки, яскраво вираженим - при сумарному показнику, що його характеризує, який знаходиться в зоні вище за середні значення. Ці типи педагогічної спрямованості можуть виявляти себе в педагогічній діяльності, відповідно, в гіпо- і гіперактивних формах; в останньому випадку можливий їх негативний вплив на поведінку вчителя не тільки в професійній сфері, але і за її межами - у сфері побуту, сімейних відносинах тощо (явище так званого “професійного шлейфу”). Завдання практичного психолога полягає в наданні вчителеві необхідної психологічної допомоги по розвитку і корекції його педагогічної спрямованості. Інформованість вчителя про свій тип педагогічної спрямованості в зоні норми має переважно пізнавальний характер.

Вчитель- “комунікатор” відрізняється екстравертованістю- відкритістю до зовнішнього світу, низькою конфліктністю доброзичливістю, здібністю до емпатії, любов’ю до дітей, реалізує свої навчально-виховні впливи через пошук механізмів сумісності з учнем, знаходження точок зіткнення в особистому житті, його впливи, як правило, викликають найбільші зміни в “побутовій” поведінці учнів.

Для вчителя- “предметника” характерні раціоналізм, тверда впевненість у необхідності знань і їх значущість у житті, він виховує учнів засобами предмета, що викладає, шляхом зміни сприймання або внутрішньої картини світу, залучення до роботи у гурту тощо.

Вчитель-“організатор” нерідко є лідером не тільки у дітей, але й у педагогічному колективі, переважно транслює свої особистісні особливості у ході проведення різноманітних позакласних заходів, результати його впливу частіше за все виявляються у сфері ділового співробітництва, колективної зацікавленості, дисципліни.

Для вчителя-“інтелігента” , чи “просвітителя” притаманні принциповість, дотримання моральних норм, реалізація себе через високоінтелектуальну просвітительську діяльність. Він несе учням моральність, духовність, відчуття свободи.

Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:

1. Тему завдання.

2. Мету роботи.

3. Заповнений протокол дослідження:

• П.І.Б досліджуваного: _____________

• Вік досліджуваного:_______________

• Дата дослідження:__________________

• Предмет дослідження:_______________

• П.І.Б. експериментатора:_____________

• Бланк відповідей досліджуваного:______

4. Висновки.

Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.

ІІ. Ознайомлення студентів з програмою активізації та розвитку професійно-педагогічної спрямованості особистості вчителя “Сам собі психолог”(за Ю.А.Кореляковим).

Робота за програмою відбувається індивідуально, у формі рольової гри, в якій педагог виступає у дещо незвичній для себе ролі –практичного психолога, що працює з самим собою як з клієнтом (звідси назва “Сам собі психолог”).

Мета гри полягає в оволодінні психотехнологіями, що сприяють активізації внутрішніх засобів самокорекції та саморозвитку професійно-педагогічної спрямованості вчителя на гуманістичні цінності й сприяння розвитку особистості учнів.

Методичний апарат включає завдання і вправи, які по мірі опрацювання програми виконуються у певній послідовності.

Організація і хід проведення гри такі, що послідовність виконання завдань і вправ є індивідуалізованою персонально для кожного вчителя. Ця послідовність визначається результатами попередньо проведеної діагностики (з допомогою вище описаної методики чи методики, за Є.І.Роговим) властивих саме вчителю психологічних особливостей розвитку професійно-педагогічної спрямованості. Послідовне опанування програми передбачає корекцію і розвиток пізнавальної, емоційної та поведінкової складових професійно-педагогічної спрямованості.

Інструментарій (реквізит) гри складають: текст програми “Сам собі психолог”, робочий зошит, ручка, фломастери, кольорові олівці чи різнокольорові кулькові ручки.

Приступаючи до занять, виконайте підготовчі мотиваційно-установочні вправи 1 і 2. У подальшому, коли в цьому буде потреба, можна обмежитися одним з них.

Вправа 1. “Внутрішній промінь”. Вправа виконується індивідуально, допомагає зняти втому, набути внутрішньої впевненості і стабільності; створює мотиваційну готовність до успішної та ефективної роботи.

Для виконання вправи прийміть зручну позу, розслабтеся.

Уявіть, що в середині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який рухається згори до низу і повільно, поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслаблюючим світлом. По мірі руху променя розгладжуються морщини, зникає напруження в області потилиці, послаблюється на складка на лобі, розслаблюються брови, “охолоджуються” очі, ослаблюється затискування губів, опускаються плечі, звільняються шия й груди. Внутрішній промінь наче формує нову зовнішність спокійної, звільненої людини, задоволеної собою й своїм життям, професією, учнями.

Виконайте вправу декілька разів - згори до низу.

Виконуючи вправу, ви отримаєте задоволення, навіть насолоду. Закінчуйте вправу словами: “Я став новою людиною! Я став молодим і сильним, спокійним і стабільним! Я готовий до роботи! Я все буду робити добре!”

У ході роботи за програмою виконуйте вправу кожен раз, як тільки відчуєте себе втомленим, невпевненим, тим, що втрачає стабільність.

Вправа 2. “Дерево”. Вправа виконується індивідуально. Вона виробляє внутрішню стабільність, створює баланс нервово-психічних процесів, звільняючи від ситуації, що травмує.

Для виконання вправи прийміть зручну позу, розслабтеся.

Уявіть себе деревом (яким вам подобається, з яким легше за все ототожнювати). Докладно програйте в свідомості образ цього дерева: його потужний і гнучкий стовбур, гілки, що переплітаються, коливають листя під час вітру, відкритість крони назустріч сонячним променям і волозі дощу, циркуляцію живильних соків по стовбуру, коріння, що міцно вросло в землю. Важливо відчути живильні соки, які коріння витягує з землі. Земля-це символ життя, а коріння - стабільності, зв’язку людини з реальністю.

У ході роботи за програмою виконуйте вправу кожного разу, як тільки відчуєте себе деяку невпевненість, втрату стабільності, зв’язку з реальністю.

Вправа 3. “Діагностика”. Визначити професійно-педагогічну спрямованість за вище описаною методикою. Пройшовши діагностичне обстеження і не обробляючи поки його результати, виконайте ще раз установочно-мотиваційні вправи 1 і 2 та приступіть до виконання вправи 4.

Вправа 4. “Актуалізація уявлень про професійно-педагогічну спрямованість особистості вчителя”. Уявіть відомих вам педагогів - колег, ваших друзів, просто знайомих. Подумайте про те, що всі вони різні за темпераментом, зовнішньому вигляду, поведінці й відносинами між собою, з учнями. Наскільки унікальним часом буває кожен з них. Поро змірковуйте, зануртеся у ці думки.

Психологи встановили, що для характеристики особистісних професійно-педагогічних особливостей учителя значущими є такі параметри, як товариськість (Сп), організованість (Орг), інтелігентність (Ін), спрямованість на предмет, що викладається (Пр). Учителів з перевагою тієї чи іншої якості умовно можна назвати “комунікатор”, “організатор”, “інтелігент”, “предметник”.

Впишіть у робочий зошит на сторінці зліва в рядок ці типи вчителів. Поро змірковуйте про найбільш характерних і яскравих психологічних відмінностях одного типу від іншого. Уявіть собі особливості поведінки кожного з них у класі, серед колег, вдома. Зосередьтеся на ваших думках і уявленнях, зануртеся в них.

У розумі намалюйте образ учителя кожного типу. Малюнки можуть бути символічними, у формі знаків, умовних зображень. Спробуйте придумати для них ті назви, що, на вашу думку, найбільш підходять. Для цих цілей можна використовувати яскраві жаргонні вирази, слова-ярлики. Намалюйте образи вчителів цих типів у робочому зошиті. Розфарбуйте їх. Надпишіть під кожним з них назву. Підкресліть.

Вправа 5. “Розшифровка типології”. Поверніться до запису, зробленого вами при виконанні попередньої вправи. Які з запропонованих нижче якостей могли б підійти для психологічної характеристики кожного з чотирьох виділених типів учителів? Випишіть ці якості поруч з відповідними типами.

Вимогливість	Товариськість
Сила волі	Доброта
Організованість	Відкритість
Енергійність	Емоційність
Владність	Пластичність
Спостережливість	Високий інтелект
Наукова компетентність	Принциповість
Творча спрямованість	Висока загальна культура
Допитливість	Моральність
Деяка замкнутість	Схильність до самоаналізу

Якщо відчуєте потребу повернутися до рисунків і повторити їх іще раз з якимись уточненнями й змінами, то зробіть це, відтворюючи їх у робочому зошиті.

Вправа 6. “Пожвавлення психологічних типів”. Виділіть найбільш привабливий для вас тип учителя. Програйте в розумі його дії в різних педагогічних ситуаціях: у класі, під час ведення уроку, у відносинах з колегами, учнями, у позакласних заходах. Намагайтеся повніше й глибше вжитися в образ його думок, переживань і поведінки. Спробуйте увійти в його образ і у формі сценічної імпровізації зіграти його роль. Мімікою, жестами, поведінкою виразіть характер учителя вибраного вами типу в різних педагогічних ситуаціях. Зробіть це наодинці з собою, а якщо дозволяють умови, то перед колегами чи близькими людьми, попросивши їх зіграти ролі учнів, батьків тощо.

При виникненні труднощів спирайтеся на описи характеристик типів учителів, поданих вище.

Повторіть вправу 6 з кожним з психологічних типів.

Вправа 7. “Ваш психологічний професійно-педагогічний автопортрет”. Поверніться до змісту трьох попередніх вправ. Подумайте, який з чотирьох типів найбільш точно характеризує вас, якому з них ви у найбільшому ступені відповідає ваша професійно-педагогічна індивідуальність. Поміркуйте над цим. Може виявитися так, що близькими вам виявляться відразу декілька типів. Пронумеруйте їх у порядку убування (1- найближчий вам тип, 2- наступний за близькістю тощо). Виділіть підкреслюванням і вашим улюбленим кольором найбільш приємні, а нелюбимим кольором – найбільш неприємні для вас типи Зробіть те ж саме з психологічними типами, які принесли вам найбільше задоволення при виконанні їх ролі.

Ця вправа повинна дати вам привід для роздумів про потенціал і найбільш ймовірні напрямки вашого особистісної і професійної зміни, зростання й розвитку.

Вправа 8. “Чи дійсно ви знаєте себе?”. Поверніться до бланку відповідей з результатами діагностичного обстеження й обробіть їх. У випадку труднощів зверніться за допомогою до практичного психолога вашої школи. Спів ставте отримані в ході об’єктивного психодіагностичного обстеження дані та їх інтерпретацію з результатами попередньої вправи. Відмітьте всі спів падання й неузгодженості ваших типологій, отримані в результаті об’єктивного психодіагностичного обстеження і на основі самооцінки. Запишіть результати цього порівняльного аналізу в зошит. Вони мають дати вам можливість поміркувати про рівень розвитку у вас самооцінки, самоаналізу, самопізнання, ауто діагностики. В ході подальшої роботи з програмою спирайтеся на результати об’єктивного психодіагностичного обстеження.

Вправа 9. “Побудова персональної програми корекції і розвитку педагогічної спрямованості”. Побудуйте персональну (індивідуалізовану особистості для вас) програму корекції розвитку вашої педагогічної спрямованості.

1. Поверніться до попередньої вправи.

2. Випишіть у робочий зошит свою персональну психологічну характеристику рівня розвитку вашої педагогічної спрямованості. Наприклад, так: Ін, Пр, Орг, Сп.

3. Випишіть її складові у три колонки з урахуванням рівня їх розвитку вас. Наприклад, так:

Рівні розвитку

складових моєї педагогічної спрямованості

Нормальний	Низький	Високий
Сп	Ін	Орг
Пр

Пам’ятайте, ваш запис найімовірніше буде іншим. Він має відповідати даним психодіагностичного обстеження.

4. Сформулюйте вашу програму.

4.1.Ваша головна мета - гармонізувати рівень розвитку всіх складових вашої педагогічної спрямованості, розвинувши їх до нормального рівня, і за можливістю повно реалізувати себе в дусі актуалізації і втілення у своїй педагогічній діяльності гуманістичних цінностей.

4.2. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли у ліву колонку, є для вас еталонними, актуалізуйте пов’язані з ними найбільш яскраві і приємні для вас образи, думки, переживання, реальні професійні дії, реалізуючи які ви досягали успіху й максимально сприяли розвитку особистості учнів. Усім, в кого зроблений запису лівій колонці, треба виконати вправи 1-го блока.

4.3. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли в праву колонку, мають завищений рівень і можуть негативно впливати на вашу поведінку не тільки в професійній сфері, але й за її межами - у сфері побуту, сімейних відносин тощо, перешкоджаючи зняттю супутнього педагогічній професії напруження; вам необхідно провести їх корекцію. Всім, в кого зроблений запис у правій колонці, треба виконати вправи 2-го блока (див. нижче).

4.4. Усі складові вашої педагогічної спрямованості, що увійшли в середню колонку, мають недостатній рівень розвитку і не повною мірою реалізуються вами для втілення в педагогічному процесі гуманістичних цінностей; їх вам необхідно актуалізувати й розвивати. Всім, у кого зроблений запис у середній колонці, треба виконати вправи 3-го блока (див. нижче).

1-й блок. Вправи для роботи вчителів, які мають нормальний рівень розвитку тих чи інших складових педагогічної спрямованості (ліва колонка у списку вашої програми).

Вправа 10. “Гуманістичне уявлення про людину”. Поміркуйте про те, що всі люди різні, але кожна людина прекрасна, тому що вона унікальна, і не слід змішувати людину та її поведінку; у кожного є власні досягнення й здібності до зростання й зміни. Поміркуйте при це, зануртеся у власні думки. Уявіть себе в образі й професійній ролі такої людини.

Вправа 11. “Пожвавлення приємних спогадів”.

1. Пригадайте ті моменти вашого професійного життя, коли, спираючись у своїй роботі на гуманістичні цінності, ви отримували задоволення від педагогічної праці, були щасливі Виберіть будь-який епізод цього періоду й знову переживіть його (ви були щасливі…охоплені творчістю…були на вершині підйому… були закохані у свій клас…).

2. Тепер спробуйте відповісти самому собі, які найістотніші особливості цього переживання.

3.”Вслухайтеся” в себе, чи щось таке, що заважає вам переживати ці почуття зараз. Уявіть це “щось”, намалюйте у вашому зошиті образ, розфарбуйте.

Повторюйте цю вправу, коли ви уявляєте себе в різних педагогічних ситуаціях - на уроці, у бесіді з учнями, колегами, в позакласній роботі.

Повторюйте цю вправу, коли ви відчуваєте, що вам потрібна психологічна підтримка. Поверніться до вашої програми і , якщо вона це передбачає, продовжуйте роботу.

2-й блок. Вправи для вчителів, які мають завищений рівень тих чи інших складових педагогічної спрямованості (права колонка у списку вашої програми).

Вправа 12. “Я дитина”. Пригадайте, яка гра в дитинстві вам подобалася найбільше, тепер уявіть, що ви підійшли до вашої дитини чи внука і запропонували пограти в цю гру. Уявіть, що гра почалася, намагайтеся повніше й глибше емоційно зануритися в неї, наче прожити цю ситуацію разом з дитиною. Під час гри ви виконуєте роль дитини, тримаєтеся “на рівних” з вашим партнером. Це дає можливість відчути себе лідером, разом з вами обговорювати хід і правила гри. Таке рівноправне співробітництво, партнерство повинно дати вам можливість уявити оригінальність, нестандартність дитячого мислення, багатство внутрішнього світу дитини. Ви напевне відчуєте вашу близькість до неї. При першій можливості зробіть цю вправу в реальності, і ви, безсумнівно, станете ближчим до дитини.

Вправа 13. “Повернення у власне Я”.

1. Опишіть, як довго ви зазвичай почуваєте себе наче злитим зі своєю професією, коли ваша професійна діяльність у даний момент вже завершилася, які фактори підсилюють чи послаблюють цей стан. Опишіть, де в домашніх умовах ви сильніше за все відчуваєте стан “професійності”. Все, що ви описали, можна назвати методом і стилем особистого і професійного злиття вас з професією в домашніх умовах?

2. Опишіть, як ви переходите від “професійного” до особистого стану, включаючи зміну одягу, місце, де знаходяться професійні матеріали, та інші значимі місця вашого домашнього вжитку предмети, що мають відношення до такого переключення.

3. Якщо ви вдома займаєтеся професійною роботою, то наскільки постійно це відбувається на одному місці?

4.Чи співпадають, чи перетинаються місця вашого домашнього відпочинку і домашніх занять з місцем занять професійною діяльністю?

5. Намагайтеся визначити найбільш “тривожне” для вас місце (і час) , і якщо ви відчуваєте тривогу, то краще за все провести якийсь час ваших роздумів і переживань саме в цьому місці. Через деякий час замітьте, що, віддаючись тривозі на “тривожному” місці, ви швидше й легше знижуєте рівень своєї тривожності при переключення від “професійного” до особистого стану.

Після виконання вправ 12 і 13 займіться вправами 10 і 11.

3-й блок. Вправи для роботи вчителів, що мають знижений рівень розвитку тих чи інших складових педагогічної спрямованості (середня колонка у списку вашої програми).

Вправа 14. “Моє особистісне зростання”. Зосередьтесь на якійсь одній з психологічних характеристик вашої професійної спрямованості, вказаних у середній колонці. Візьміть, наприклад, ситуацію на уроці. Ви викладаєте новий начальний матеріал. Усі уважно слухають, але кожен сприймає інформацію по-своєму. Один миттєво схоплює сутність і починає нудьгувати. Інший розуміє повільно, з напруженням. Третій вертиться , йому важко зосередитися. Четвертий…

Переберіть в розумі 5-7 своїх учнів. Намагайтеся зазирнути в їх внутрішній світ, зрозуміти й відчути їх індивідуальність. Спробуйте уявити образ кожного з них у вигляді якогось символу. Намалюйте їх у вашому робочому зошиті. Зафарбуйте тим кольором, який, на вашу думку, найбільше підходить.

Зробіть у ваших роздумах і уявленнях наступний крок. Подумайте: чому один з них швидко сприймає навчальний матеріал, а інший ні? Чому перший легко зосереджується, а другий неуважний? Які ваші оцінки і ставлення до кожного з них? Запишіть їх у зошит поруч з малюнками.

Зробіть ще один крок. Подумайте, у якій формі слід би організувати взаємодію з кожним з цих учнів на уроці. Чи можете ви змінити ваш урок так, щоб на першому місці у ваших планах, діях і оцінках виявився вплив виділеної вами характеристики?

Намагайтеся максимально активізувати й реалізувати її вплив на хід уроку.

Повторіть цю вправу для інших педагогічних ситуацій та інших психологічних характеристик вашої спрямованості у другій колонці, уявляючи при цьому тих самих учнів. Співставте всі результати їх виконання, поро змірковуйте над ними, зробіть висновки.

Вправа 15. “Зустріч із “саботажником” ”.

1. Зосередьтеся на одній з психологічних характеристик вашої психологічної спрямованості з другої колонки, яку ви хотіли б успішно й ефективно розвивати в себе.

2. Подумайте, що може завадити здійсненню вашого плану. Уявіть цю картину.

3. У розумі намалюйте образ “саботажника” – силу, яка протидіє задуманому. Назвіть його (депресія, тривога, страх, невпевненість, несміливість тощо).

4. Побудьте в ролі “саботажника” й обдумано завадьте здійсненню свого проекту: розкажіть, яку вигоду ви матимете з цього.

З точки зору вашого “Я” уявіть зустріч з “саботажником”. Проведіть з ним переговори. Намагайтеся з ним домовитися, щоб він вам не заважав.

Повторіть цю вправу з кожною характеристикою вашої педагогічної спрямованості, виписаних вами у другу колонку. Після цього ще раз виконайте вправу 14, а потім вправи 10 і 11.