- •1 Вибір раціонального способу транспортування
- •1.1 Завдання і вихідні дані
- •Розрахунок економічних показників трубопровідного транспорту
- •1.2 Розрахунок економічних показників залізничного транспорту
- •1.3 Розрахунок економічних показників водного транспорту
- •2 Технологічний розрахунок трубопроводу
- •2.2 Підбір насосного устаткування і складання математичної моделі насосів і насосних станцій.
- •2.3 Розрахунок трубопроводу на міцність.
- •2.5 Вибір оптимального діаметра нафтопроводу
- •3 Розрахунок фізико-технічних властивостей суміші природних газів.
- •3.1 Визначення фізичних властивостей суміші природних газів.
- •3.2 Зведення об’єму газу до стандартних умов.
- •4. Технологічний розрахунок газопроводу
- •4.1 Підібрати тип газоперекачувального агрегату і їх кількість. Дати технічну характеристику гпа.
- •Середній тиск визначимо за формулою
- •Число Рейнольдса визначимо з виразу
- •Обрахункове число компресорних станцій визначається за виразом
2.3 Розрахунок трубопроводу на міцність.
Приймаємо що труби Волжського трубопрокатного заводу, виготовлені згідно ЧМТУ-3-272-71 із сталі марки 17Г1С, з номінальними товщина ми стінок: 7,5; 8,5; 9; 10; 10,5; 12 (мм.). Тимчасовий опір розриву матеріалу труби 52 (кгс/мм2).Стан поставки труб: Спірально шовні з рулонної гарячекатаної низьколегованої сталі.
Товщину стінки трубопроводу (нормальну) визначаємо з формули
, (2.25)
де n- Коефіцієнт перевантаження робочого тиску в трубопроводі, який вибираємо згідно таблиці 2.7-[1 ст.16]. n=1,15;
Р-робочий (нормативний) тиск в трубопроводі, кгс/мм2;
D2-зовнішній діаметр труби, мм;
R1- розрахунковий опір.
Розрахунковий опір R1 слід визначати за формулою
, (2.26)
де - нормативний опір розтягненню (стиску) металу труби і зварних з’єднань, кгс/мм2;
m- Коефіцієнт умов роботи трубопроводу, який вибираємо за таблицею 2.8-[1 ст.16]. m=0,9;
К1-коефіцієнт надійності по матеріалу, приймаємо по таблиці 2.9-[1 ст.17]. К1=1,47;
Кн - коефіцієнт надійності, приймаю по таблиці 2.10-[1 ст.17]. Кн=1.
Нормативний опір розтягу (стиску) металу труб і зварних з’єднань слід приймати рівним нормальному значенню тимчасового опору Gт за ГОСТами і технічними умовами труби. Для сталі 17Г1С =52 кгс/мм2.
,
.
Товщину стінок труб магістральних трубопроводів слід приймати не меншу 1/140 величини зовнішнього діаметра труб і не менше 4 мм. При цьому прийняте значення повинне бути округлене в більшу сторону до ближчого значення визначеного сортаментом труб що відпускаються.
Приймаю попереднє значення товщини стінки δ=7,5
Перевіряємо трубу на складний напружений стан:
, (2.27)
де α-коефіцієнт лінійного розширення металу труби, град-1;
Е-модуль пружності металу, кгс/мм2;
Δt- розрахунковий температурний перепад, С0.
Так як Δt нам не задано то приймаємо для підземного трубопроводу Δt=40 С0.
; α=0,000012 град-1.
Внутрішній діаметр труби визначу за формулою
, (2.28)
,
.
При наявності певних осьових стискаючих напружень товщину стінки слід визначати за формулою:
, (2.29)
ψ1-коефіцієнт враховуючий двохвісний напружений стан трубопроводу; при розтягуючи осьових поздовжніх напруженнях (GпрN≥0) приймаємо рівним 1
при стискаючих поздовжніх напруженнях (GпрN<0) визначається за формулою
, (2.30)
де /GпрN/- абсолютне значення поздовжніх осьових напруженнях, кгс/мм2.
Так як GпрN<0 то розраховуємо ψ1 і уточнюємо δ
,
.
Остаточно приймаю значення товщини стінки труби δ=7,5 мм.
2.4 Визначення кількості насосних станцій.
Розрахунковий діаметр Dp нафтопроводу визначається за формулою
(2.31)
де D – номінальний внутрішній діаметр труб, який приймається по найменшій товщині стінки, мм;
kдо – коефіцієнт, який враховує запарафінування перерізу між моментами пропускання очисних пристроїв при умовах оптимальної періодичності очишчення , а також телескопічності розкладки труб, приймаємо рівним 0,98 – таблиця 7.1 [ 1 ст. 41].
При перекачуванні різних сортів нафт в розрахунках приймається максимальне значення в’язкості нафти що перекачується.
У розрахунках гідравлічних втрат коефіцієнт гідравлічного опору λ повинен визначатися в залежності від числа Рейднольса (Re):
при числах Re менше 2000 за формулою
, (2.32)
при числі Re від 2000 до 2800 за формулою
(2.33)
при числі Re від 2800 до Re1 за формулою
(2.34)
при числі Re від Re1 до Re2 за формулою
. (2.35)
Граничні значення Re1, Re2 і значення В приведені в таблиці 7.2 [ 1 ст. 42]
Швидкість руху нафти в трубопроводі
(2.36)
де Q- об’ємна витрата нафти в трубопроводі.
Число Рейнольдса визначається за формулою
(2.37)
де – коефіцієнт кінематичної в’язкості.
Оскільки в нас число Рейнольдса знаходиться в межах від 2800 до Re1, то коефіцієнт гідравлічного опору λ знаходимо за формулою (2.34).
.
Гідравлічні втрати визначаємо за формулою Дарсі-Вейсбаха
(2.38)
де L – довжина трубопроводу;
g – прискорення вільного падіння.
Отже число насосних станцій визначимо за формулою
(2.39)
де - втрати напору в місцевих опорах;
- різниця геодезичних відміток;
- втрати напору у кінцевому пункті, у даному випадку можемо прийняти рівним нулю, так як у знаменнику ми беремо ;
- напір проміжної насосної станції.
У даному випадку число насосних станцій заокруглюємо до n=9.