4.6 Побудова циклограми світлофорного регулювання

Циклограма світлофорного регулювання – це графічне зображення станів сигнальних груп впродовж циклу регулювання у мірилі не менше 1мм:1с.

Побудова циклограми відбувається у певній послідовності.

1. На вісі часу відкладаються послідовно всі основні такти та перехідні інтервали, що складають цикл регулювання.

2. Відповідно до схеми пофазового роз’їзду всі напрями, в межах основних тактів фаз, до яких вони входять, позначаються зеленим.

3. Основні такти, за напрямами, не позначеними зеленим, позначаються червоним.

4. Перехідні інтервали між «червоним» та «червоним» основними тактами позначаються червоним.

5. Перехідні інтервали між «червоним» та «зеленим» основними тактами позначаються червоним, проте останні 2-3с перехідного інтервалу позначаються червоним із жовтим сигналом у випадку, якщо його застосування прийнято за встановленою послідовністю.

6. Заповнюються інші перехідні інтервали.

6.1 З таблиці для визначення перехідних інтервалів обирається перехід з тієї фази, до якої належить перехідний інтервал.

6.2 З переходів обираються лише ті, що мають першим той напрям, для якого накреслюється режим.

6.3 Зі значень мінімальних проміжків обирається максимальне.

6.4. Обране значення відкладається від закінчення перехідного інтервалу ліворуч.

6.6 Від отриманої позначки ліворуч відкладається 3с зеленого миготливого сигналу, а праворуч – 3-4с жовтого сигналу.

6.6 Ліворуч від зеленого миготливого сигналу накреслюється зелений і ця його частина зветься додатковим інтервалом, праворуч від жовтого сигналу накреслюється червоний сигнал.

6.7 Для пішохідних напрямків максимальне значення не обирається з числа мінімальних проміжків, а приймається 3-5с.

6.8 Замість жовтого та червоного з жовтим сигналу на пішохідних напрямах накреслюється червоний.

5 Приклад розрахунку параметрів світлофорного циклу

Наведемо приклад розрахунку параметрів світлофорного циклу.

На рисунку 5.1 зображено схему пофазового роз’їзду перехрестя, що розглядається в якості прикладу.

I II

Рисунок 5.1 – Схема пофазного роз'їзду ( 1 напрям – прямий головний, 2 напрям – зворотний головний, 3 та 4 напрями – другорядні).

На основі схеми визначення дальніх конфліктних точок складаємо матрицю конфліктних напрямків (табл. 5.1), заносячи туди значення відстаней до конфліктних точок у метрах.

Таблиця 5.1 – Матриця конфліктних напрямів

Напрями	1	2	3	4
1			11	11
2			11	11
3	19	19
4	19	19

Матриця конфліктних напрямів заноситься до діалогового вікна програми розрахунку параметрів циклу.

Мінімальні проміжки для напрямів встановлюються на основі наведеної вище матриці за формулою 4.4.

Наприклад, для першого напряму мінімальний час за формулою 4.4 дорівнює:

Після округлення отримаємо такі дані (табл.5.2):

Таблиця 5.2 – Матриця мінімальних часових проміжків

Напрями	1	2	3	4
1			5	5
2			5	5
3	6	6
4	6	6

Втрачений у циклі час дорівнює, с:

11 – 2 = 9

Розраховуємо тривалість циклу регулювання.

У першу фазу включені напрями 1 та 2. Розрахуємо потоки насичення для цих напрямів за формулою 4.1.

Ширина ПЧ дорівнює 8 м. Враховуючи відсутність лівоповоротного руху, значення

М₁=М₂= 525×8= 4200 од./год.

У випадку, коли до напряму входять поворотні траєкторії та інтенсивність руху ними більша за 10%, значення потоку насичення коригується за формулою 4.3.

Оскільки за картограмою інтенсивності з першого напряму повертають праворуч менш за 10% одиниць, формула з коригуванням для поворотів не приймається.

Для кожного з поєднаних у фазах напрямів для всіх перехресть розраховують значення фазових коефіцієнтів

у₁ = 780/4200 = 0,185

у₂ = 450/4200 = 0,107

Максимальний фазовий коефіцієнт для першої фази у¹ = 0,185

Для включених у другу фазу напрямів 3 та 4 значення потоків насичення приймаються з таблиці за шириною ПЧ, яка дорівнює 4 м. У випадку, якщо значення ширини знаходяться на числовій вісі між зазначеними у таблиці, слід виконати лінійну інтерполяцію.

М₃=М₄= 1950 од./год.

Фазові коефіцієнти напрямків відповідно дорівнюють:

У₃ = 210/1950 = 0,107

У₄ = 380/1950 = 0,195

Максимальний фазовий коефіцієнт у² = 0,195.

Сума фазових коефіцієнтів визначається за формулою 4.7

У_к = 0,185+0,195 = 0,38

Вид формули, що визначає тривалість світлофорного циклу визначається в залежності від завантаженості магістрального напряму та від кількості фаз у циклі.

Визначаємо тривалість циклу за умови завантаженості магістрального напрямку більш як 600 од./год за формулою 4.8.

Т_к = 0,9×8 / (0,9-0,38) = 15 с

Далі знаходимо значення тривалостей основних тактів фаз циклу за формулою 4.11.

Отримаємо:

t_з¹ = 0,185 / 0,38 × (15 – 9) – 1 = 2,17

t_з² = 0,195 / 0,38 × (15 – 9) – 1 = 2.19

Коефіцієнт корекції для збільшення мінімального значення до 7с дорівнює 4,89 (за формулами 4.14 та 4.15)

Скориговані значення:

t_з¹ = 7с

t_з² = 8 с