- •Кафедра філософії
- •Мета та завдання курсу
- •Програма навчальної дисципліни змістовий модуль I Філософська думка в контексті культурно-історичного поступу
- •Тема 1. Філософія, її предмет і науковий статус
- •Тема 2. Філософія. Світогляд. Культура
- •Тема 3. Стародавня філософія: становлення традицій
- •Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії
- •Тема 5. Буття бога, світу та людини у філософії
- •Тема 6. Проблема субстанції та абсолюту
- •Тема 7. Некласична онтологія та її проблематика
- •Тема 8. Філософські традиції в україні
- •Тема 9. Гносеологічні парадигми новочасної філософії
- •Основні проблеми новітньої філософії
- •Тема 10. Моделі пізнання та наукового знання в
- •Тема 11. Парадигми розвитку науки: класична,
- •Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •Тема 13. Субстанційне розуміння людини в новітній філософії
- •Тема 14. Функціональні концепціі сутності людини:
- •Тема 15. Соціальна філософія: класичний підхід і
- •Тема 16. Філософія національної ідеї в україні (хіх - хх ст.)
- •Тема 17. Культура та цивілізація: філософський аналіз
- •Тема 18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
- •Плани семінарських занять Тема 1. Філософія, її предмет та науковий статус
- •Тема 2. Філософія, світогляд, культура
- •Тема 3. Стародавня філософія: становлення
- •Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії
- •Тема 5. Буття бога, світу та людини у філософії доби середньовіччя та відродження
- •Тема 6. Проблема субстанції та абсолюту
- •Тема 7. Проблеми онтології в філософії хх ст.
- •Тема 8. Філософські традиції в україні
- •Тема 9. Проблеми гносеології в історії філософії
- •Тема 10. Проблеми гносеології в сучасній філософії
- •Тема 11. Парадигми розвитку науки:
- •Тема 12. Методологія гуманітарного
- •Тема 13. Проблема людини в новітній філософії
- •Тема 14. Соціальна філософія: історія та сучасність
- •Тема 15. Філософія національної ідеї в україні (хіхххі ст.)
- •Тема 16. Культура і цивілізація
- •Тема 17. Глобалізація та перспективи
- •Питання до іспиту
- •Рейтингова система оцінювання знань студентів із курсу “Філософія”
- •Методи контролю
- •Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Шкала оцінювання: вузу, національна та ects
- •79000 Львів, вул. Університетська, 1.
Тема 6. Проблема субстанції та абсолюту
У НОВОЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ
Онтологічні парадигми в новочасній філософії: монізм, дуалізм, плюралізм. Вчення про субстанцію Р. Декарта, Б.Спінози. Проблема гармонізації світу. Монадологія Г. Ляйбніца. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. та його риси. Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах. Космогонічна гіпотеза І. Канта.
Інтерпретація Абсолюту в німецькій філософії ХІХ ст. Панлогізм філософської системи Ґ. Геґеля. Абсолютна ідея як рушій розвитку. Категорії як найважливіші характеристики Абсолюту. Діалектичний метод та його принципи. Філософія ірраціоналізму як опозиція раціоналізму. Ф. Шелінґ. Основні натурфілософські ідеї Ф. Шелінґа. Ірраціональне тлумачення Абсолюту в філософії А. Шопенгавера.
Тема 7. Некласична онтологія та її проблематика
Витоки діалектико-матеріалістичної філософії. Антропологізм Л. Фойєрбаха як заперечення ідеалізму класичної німецької філософії. Синтез діалектики Ґ. Геґеля та матеріалізму Л.Фойєрбаха в діалектичному матеріалізмі. Онтологічні проблеми діалектико-матеріалістичної філософії. Поняття матерії та її атрибутів. Неореалізм: критична онтологія Н. Гартмана.
Буття як гранично широке поняття про існування. Структура реальної та ідеальної сфер буття. Християнсько-еволюційна онтологія П. Тейяра де Шардена. Етапи еволюції Універсаму: переджиття, життя, думка, наджиття. Онтологічні ідеї В. Вернадського. Вчення про ноосферу. Філософія процесу А. Вайтхеда. Фундаментальна онтологія екзистенціалізму. М. Гайдеґер. Буття як сенс існування.
Тема 8. Філософські традиції в україні
Філософська думка в добу Київської Русі: витоки та особливості філософування. Діяльність письменників-гуманістів. Ю. Котермак, С. Оріховський. Філософська та культурна діяльність братських шкіл. Брати Зизанії, Ю. Рогатинець, Й. Борецький. Філософський і соціальний зміст полемічної літератури. М. Смотрицький, З. Копистенський, I. Вишенський, П. Скарга.
Професійна філософія в Україні: аристотелізм і неоплатонізм. Філософія Києво-Могилянської академії. Освіта в Києво-Могилянській академії як розвиток традиції культурницької діяльності братських шкіл. Філософські курси професорів Києво-Могилянської академії. Питання натурфілософії, логіки, метафізики та етики. Т.Прокопович, С.Яворський, Г.Кониський.
Філософія “серця” Г. Сковороди. Вчення про “три світи” і “дві натури”. Поняття “серця”. Етична концепція “зрідненої праці” та “нерівної рівності”. Філософія П. Юркевича.
Тема 9. Гносеологічні парадигми новочасної філософії
Вплив науки на формування світоглядної парадигми ХУІІ ст. Гносеологія та її проблематика. Конституювання гносеології в добу Нового часу. Пізнання як віддзеркалення. Емпіризм Ф. Бекона. Гносеологічний оптимізм і гносеологічний скептицизм. Раціоналізм Р. Декарта. Сенсуалізм Дж. Лока, Дж. Берклі, Д. Г’юма. Наука та філософська проблематика. Пошуки ефективного методу пізнання. Індуктивний метод Ф. Бекона. Дедуктивний метод Р. Декарта.
Гносеологія І. Кант як спроба синтезу емпіризму і раціоналізму. Пізнання як творча конструююча діяльність свідомості. І. Кант про здатності людського пізнання. Принцип апріоризму у пізнанні. Вчення про “феномен” і “ноумен”. Антиномічна сутність людського розуму. І. Кант про межі наукового пізнання. Свобода та “категоричний імператив”.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ