6.3 Вимоги безпеки при дефектоскопії зварних з’єднань

Більшість засобів неруйнівного контролю в процесі роботи частково чи повністю знаходяться під напругою, тому при їх експлуатації треба дотримуватися всіх правил електробезпеки. Особливо небезпечне обладнання з напругою більше 1000 В (рентгенівські апарати). Оператори мають пройти виробниче навчання користування ним і після складання іспитів одержати відповідне свідоцтво, де вказана їхня кваліфікація відповідно до кваліфікаційних груп персоналу по техніці безпеки. При проведенні радіаційної дефектоскопії треба вжити заходів щодо захисту від іонізуючого випромінювання згідно з "Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами и джерелами іонізуючого випромінювання (ОСП-72/80) і "Нормами радіоаціоної безпеки" (НРБ-76).

За останнім документом встановлені гранично допустимі дози (ГДД) і межі випромінювань. Для осіб категорії А (персонал - оператори) встановлена ГДД 5 бер/рік, а для осіб категорії В (населення) - 0,5 бер/рік.

До категорії Б належать особи, які працюють у приміщеннях, суміжних з тими, де працює персонал категорії А, а також особи, які знаходяться в межах санітарно-захисної зони підприємства чи проживають на території, розташованій навкруги промислових підприємств. Серед осіб категорії А виділяють 2 групи: 1 - особи, умови праці яких такі, що дози випромінювання можуть перевищувати 0,3 річного ГДД; вони повинні мати прилади індивідуального дозиметричного контролю (КНД-2, ИФКУ-1, ДК-0,9) і знаходитися під медичним наглядом; 2 - особи, умови праці котрих такі, що дози випромінювання не можуть перевищувати 0,3 ГДД (це особи, які працюють-у межах санітарно-захисної зони, а також особи, які періодично відвідують контрольовану зону; вони не потребують такого

контролю).

Для захисту від випромінювання треба використовувати екранування - послаблення випромінювання шаром важкого матеріалу: свинцю, свинцевого скла, вольфраму, бетону і т. ін. Захист має забезпечити зниження дози на робочих місцях до 2,8 мбер/год, а в суміжних приміщеннях - 0,28 мбер/год.

При роботі рентгенівських апаратів і гамма-дефектоскопів на відкритих майданчиках необхідно направляти джерело випромінювання в бік землі, обмежувати час знаходження персоналу біля джерела випромінювання, встановлювати пересувні огородження і захисні екрани, вішати знаки радіаційної безпеки. Зарядка і перезарядка джерел гамма-випромінювання повинна виконуватись спеціалізованою організацією

або персоналом за рядом умов. Самі дефектоскопи з джерелом іонізаційного випромінювання треба зберігати в спеціальних сховищах.

6.4 Надання першої допомоги при нещасних випадках

У всіх нещасних випадках перш за все треба викликати швидку допомогу, після чого негайно приступити до подавання допомоги власноручно.

Допомога неспеціалістів у галузі медицини обмежується зупинкою кровотечі, перев'язкою рани чи опіку, штучним диханням, накладанням нерухомої пов'язки при переломі, переносом і перевезенням потерпілого. В аптечці першої допомоги на ділянці чи в бригаді мають бути: розчин йоду спиртовий, бинти, вата, розчин борної кислоти, цинкові краплі, піпетки для очей, нашатирний спирт, сода, марганцевокислий калій, ефірно-валеріанові краплі, складні фанерні шини, подушка з киснем або карбогеном.

При враженні електричним струмом треба звільнити потерпілого від електропроводів (з додержанням техніки безпеки), забезпечити доступ свіжого повітря, при втраті свідомості негайно викликати швидку медичну допомогу, а до прибуття лікаря робити штучне дихання.

При електроофтальмії на очі необхідно покласти вату, змочену в холодній воді, а краще в слабому розчині питної соди чи в 2 %-вому розчині борної кислоти, а потерпілого бажано перевести в темне приміщення.

При загорянні на людині одягу треба накинути на неї будь-яку річ - брезент, мішок, ковдру і притиснути до тіла, а при наявності води - облити її водою. Якщо людина знепритомніла, треба винести її на свіже повітря. При тяжких опіках обережно зняти одяг і взуття (краще розрізати їх), обпалене місце змазати, покрити стерильним матеріалом, накласти вату і перев'язати. Опіки хімічними речовинами змочують водою протягом 10-15 хв. При опіках кислотою роблять примочки з содового розчину, лугом - з розчину борної кислоти чи слабкого розчину оцту.

При отруєнні газами треба перш за все винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг. Дати понюхати нашатирний спирт, розтерти шкіру, зігріти, коли холодно, зробити штучне дихання, дати подихати киснем (особливо при отруєнні СО).

У разі перегріву при роботі влітку на відкритому повітрі (тепловий удар) потерпілого слід перенести в прохолодне місце, зняти одяг, змочити голову і ділянку серця холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. При зупинці дихання зробити штучне дихання; коли потерпілий опритомніє, дати йому випити води із сіллю.