- •4. Екосистеми 73
- •2.1. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації
- •2.2. Ідея системності в екології
- •2.3. Соціальні аспекти екології
- •2.4. Об’єкти вивчення в екології
- •2.5. Методи екологічних досліджень
- •2.6. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
- •2.7. Екологія початку XXI століття
- •3.1. Поняття біосфери
- •3.2. Структура біосфери
- •Жива речовина
- •3.3. Потік енергії на земній кулі
- •3.4. Біогеохімічні цикли
- •3.5. Місце людини в біосфері
- •3.6. Поняття середовища
- •3.7. Загальні закони екології
- •4.1. Екосистеми – основні структурні одиниці біосфери
- •4.2. Абіотичні компоненти екосистем. Ресурси та умови існування
- •Територія
- •Сонячна радіація
- •Газовий склад повітря
- •4.3. Ґрунт як бюкосний елемент екосистем
- •4.4. Живі організми в екосистемах. Біоценози
- •4.5. Життя в ґрунті
- •4.6. Трофічні ланцюги та трофічні піраміди
- •4.7. Концентрація речовин у трофічних ланцюгах
- •4.8. Розвиток та еволюція екосистем
- •4.9. Сукцесії
- •4.10. Штучні екосистеми – екосфери
- •5.2. Тундри
- •5.3. Лісові екосистеми помірного поясу
- •5.4. Вічнозелений тропічний дощовий ліс
- •5.5. Степи
- •5.6. Пустелі
- •5.7. Екосистеми луків
- •5.8. Болота
- •5.9. Прісноводні екосистеми
- •5.10 Океанічні й морські екосистеми
- •5.11. Принципи екологічного районування
- •6.1. Поняття популяції
- •6.2. Особливості популяцій рослин та тварин
- •6.3. Екологічні ніші
- •6.5. Стратегії життя рослин та тварин
- •6.6. Розмір популяції
- •6.7. Просторова структура популяції
- •6.8. Внутрішньопопуляційна структура
- •6.9. Динаміка популяцій
- •25 50 75 100% Ності, Наведвно на рис. 6.6.
- •6.10. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління
- •7.1. Автотрофне та гетеротрофне живлення
- •7.2. Особливості живлення мікроорганізмів, рослин, тварин і людини
- •7.4. Генетичні фактори продуктивності
- •7.5. Екологічний контроль продуктивності
- •7.6. Ценотичний контроль продуктивності. Біопродукція в різних біомах
- •7.7. Принципи лімітування біопродукції. Управління продукційним процесом
- •8.2. Загальні принципи стабільності та стійкості бюсистем та екосистем
- •8.3. Адаптація
- •8.4. Стійкість організмів, популяцій та екосистем
- •9.1. Науково-технічний прогрес і проблеми екології
- •9.2. Джерела екологічної кризи XX століття та її вплив на біосферу
- •Виробництв
- •9.3.1. Забруднення атмосфери
- •9.3.2. Забруднення та деградація ґрунту
- •9.3.3. Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •9.3.4. Фізичні фактори забруднення середовища
- •9.3.5. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища
- •9.4. Військові аспекти деградації біосфери
- •9.6. Живі організми в умовах антропогенного стресу. Трансформація і деградація біоти землі
- •9.7. Територіальні аспекти антропогенного забруднення навколишнього середовища. Стан навколишнього середовища україни
- •Поясніть, чому миючі засоби, що вміщують фосфор, завдають шкоди природному середовищу.
- •Назвіть канали несприятливої дії на природне середовище військової промисловості та локальних воєн.
- •10.2. Агроекосистеми
- •10.4. Сільськогосподарські рослини і тварини -продукт добору та генетичного конструювання
- •10.5. Енергетичний аналіз агроекосистем
- •Витрати на підтримку екосистеми в стані, придатному для використання;
- •Витрати на відшкодування речовин, що вилучаються з агроекосистем з урожаєм та продукцією.
- •10.6. Співжиття в агроекосистемах. Бур’яни, хвороби та шкідники
- •Аерофіти – справжні бур’яни, пов’язані з культурними рослинами протягом багатьох тисячоліть;
- •Апофіти – вихідці з місцевої флори.
- •10.7. Фактори стабілізації агросистем. Сівозміни. Меліорація
- •10.8. Інтенсифікація сільського господарства
- •10.9. Відходи сільськогосподарського виробництва. Забруднення природного середовища
- •11.2. Енергетика
- •11.3. Промислові об’єкти як екосистеми
- •11.4. Географія промислового виробництва. Транспортні системи
- •11.5. Науково-технічний прогрес та екологія
- •11.6. Вплив промислового виробництва на біосферу
- •12.1. Інфраструктура міст
- •12.3. Енергетичні системи міст
- •12.4. Екологія міського транспорту
- •12.5. Екологічне середовище в містах. Мезо- та мікроклімат
- •12.6. Рослини і тварини в місті
- •12.9. Міста майбутнього
- •13.1. Екологічна конверсія – актуальна проблема цивілізованого людства
- •13.2. Демографічні фактори
- •13.3. Соціальна екологія
- •13.4. Роль громадського екологічного руху в екологічній оптимізації виробництва
- •13.5. Екологічна експертиза і екологічні паспорти
- •13.6. Екологічна конверсія в промисловості
- •13.7. Екологічна конверсія в сільському господарстві
- •13.8. Екологізащя енергетики
- •13.9. Програма екологічної конверсії промисловості та сільського господарства україни
- •14.1. Екологія і моральність. Цивілізоване використання природних угідь
- •14.2. Природоохоронні концепції
- •14.3. Охорона генофонду. Червона книга україни
- •14.4. Охорона ценофонду. Зелена книга україни
- •14.5. Охорона екосистем. Національні парки, заповідники, заказники, пам’ятники природи, екологічні стежки
- •14.6. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •14.7. Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •14.8. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •14.9. Економічні критерії в екології
- •Оптимізаційний.
- •14.10. Екологічна політика. Охорона природи на державному і міждержавному рівнях
- •15.1. Екологічні процеси і природокористування як об’єкти математичного моделювання
- •15.2. Метод моделювання в екології
- •15.3 Описова і прогностична цінність екологічних моделей
- •15.4. Основні етапи побудови екологічних математичних моделей
- •15.5. Аналіз часових рядів arima і нейронні мережі як новий підхід до прогнозування
- •Післямова
- •Словник основних понять і термінів екології
- •Монографії з проблем екології
Словник основних понять і термінів екології
Автотрофне харчування – харчування живих організмів, при якому вони самостійно синтезують органічні речовини з неорганічних.
Агроекологія – розділ, загальної екології, що вивчає сільськогосподарські екосистеми.
Агроландшафт – ландшафт, в якому основну його частину складають посіви, пасовища і косовиці.
Агросфера – частина біосфери планети, перетворена в результаті сільськогосподарської діяльності людини.
Агрофітоценоз – сукупність культурних рослин та інших живих організмів на тому чи іншому полі сівозміни.
Адаптація – пристосування живих організмів до середовища існування.
Алелопатія – вплив живих організмів один на одного за посередництвом хімічних речовин, які вони виділяють у навколишнє середовище.
Ареал – область поширення того чи іншого виду живих організмів.
Бентос – сукупність живих організмів у придонній частині водойми.
Біогаз – сукупність газів, в якій переважає метан і яка одержується при переробці в анаеробних умовах сільськогосподарських відходів (гною, соломи і т.п.). Використовується для виробництва тепла або електроенергії.
Біоконверсія – переведення органічної речовини рослин в органічну речовину тварин.
Біом – сукупність живих організмів на тій чи іншій території, пов’язана зі своєрідністю її природно-кліматичних умов.
Біомаса – сукупність біомаси живих організмів у тій чи іншій екосистемі або на тій чи іншій території.
Біосфера – сукупність усіх екосистем земної кулі. Являє собою особливу оболонку планети, заселену живими організмами.
Викиди – разові або постійні надходження в природне середовище будь-яких забруднюючих речовин.
Випромінюваная іонізуюче – випромінювання з високою енергією, здатне відривати електрони від їхніх атомів з утворенням позитивних і негативних іонів, що мають підвищену біологічну активність.
Відходи – речовини, що утворюються як побічний продукт виробничої діяльності людини.
Вітроенергетика – одержання електричної енергії за рахунок дії сили вітру.
Гази парникові – деякі гази (вуглекислий газ, метан та ін.), прозорі для світлової енергії, але непроникні для теплового інфрачервоного випромінювання від нагрітої сонцем поверхні. У великій кількості ведуть до підвищення температури біля поверхні планети.
ГДВ – гранично допустимий викид – розмір викиду забруднюючої речовини, за якого її концентрація в природному середовищі не перевищить ГДК.
ГДК – гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у воді або повітрі, визначена відповідними інструкціями.
Геліоенергетика – одержання тепла або електроенергії за рахунок використання сонячної енергії, яка поглинається особливими екранами.
Генна інженерія – одержання нових сортів рослин і порід тварин шляхом спрямованої зміни їх генома.
Гербіциди – хімічні препарати, використовувані для придушення бур’янистої рослинності.
Гетеротрофне харчування – харчування живих організмів з використанням готової органічної речовини.
Гідроенергетика – одержання енергії за рахунок використання енергії води.
Гідросфера – сукупність усіх вод на Землі.
Гумус – сукупність органічних речовин ґрунту. У чорноземних ґрунтах його може бути більше 10%.
Детрит – мертва органічна речовина.
Детритофаги – живі організми, що харчуються детритом. Наприклад, дощові хробаки.
Діра озонова – область в озоновому шарі атмосфери, де вміст озону знижений більш ніж на 50%, що не забезпечує затримання жорсткого космічного випромінювання.
Дощ кислотний – будь-які опади (дощ, сніг) із pH менше 5,6.
Бвтрифікація водойм – підвищення вмісту у воді водойми поживних речовин, яке супроводжується посиленим розвитком деяких груп організмів і веде в остаточному підсумку до зниження кількості кисню у воді і зменшення у водоймі біорізноманіття.
Екосистема – сукупність взаємопов’язаних за типом живлення живих організмів і умов природного середовища.
Експертиза екологічна – оцінка змін природного середовища, які виникли під впливом тієї чи іншої виробничої діяльності людини з визначенням її відповідності вимогам екологічного законодавства.
Енергія антропогенна – енергія, що вводиться людиною в ту чи іншу екосистему в ході певного виробництва.
Забруднення – наявність у природному середовищі не властивих йому речовин, випромінювання або біологічних організмів.
Забруднення антропогенне – забруднення природного середовища внаслідок діяльності людини.
Заказник – охоронна природна територія, створена для відновлення і підтримання популяції того чи іншого виду живих організмів або групи видів.
Законодавство природоохоронне – сукупність законів тієї чи іншої країни, спрямованих на збереження природного середовища.
Запас біомаси – кількість біомаси в екосистемі в той чи інший період часу.
Заповідник – природна територія, повністю виведена з господарського користування.
Зелена книга – спеціальне видання, що містить перелік фітоценозів, яким загрожує зникнення.
Імператив екологічний – система заборон на форми господарської діяльності людини, що ведуть до погіршення якості природного середовища і втрати біорізноманіття.
Інсектициди – хімічні речовини, що використовуються для контролю чисельності комах.
Кадастр – систематизований звід даних про ті чи інші компоненти природного середовища. Наприклад, земельний кадастр містить опис ґрунтів з їх економічною оцінкою.
Канцерогени – речовини, що сприяють виникненню ракових захворювань.
Конверсія екологічна – зміна характеру промислового і сільськогосподарського виробництва відповідно до екологічного імперативу.
Консументи – живі організми, що живляться готовими органічними речовинами – як живими (травоїдні тварини, хижаки), так і мертвими (детритофаги).
Криза екологічна – стан природного середовища на планеті в цілому чи в окремому районі, за якого втрачається його здатність до само-підтримання або воно містить неприпустимо велику кількість тих чи інших забруднюючих речовин.
Ксенобіотик – речовина, отримана в результаті штучного синтезу. При надходженні в екосистеми ксенобіотики порушують природні кру-гообіги речовин.
Ландшафт – природна територія, однорідна за географічними, кліматичними та іншими особливостями.
Ланцюг живлення – сукупність живих організмів, які зв’язані одне з одним за способом живлення і складають певну послідовність.
Мегаполіс – велика міська агломерація, що поєднує велике місто з його пригородами або кілька просторово і функціонально зв’язаних великих міст.
Метантенк – ємність для одержання біогазу.
Моніторинг – комплексна система спостережень, оцінок і прогнозу стану природного середовища, спрямована на його поліпшення.
Національний природний парк – охоронна природна територія, на якій не дозволена господарська діяльність, але допускається відпочинок населення і проводяться заходи щодо екологічної освіти й виховання населення.
Ноосфера – стан біосфери планети, при якому відносини людини з природою свідомо керуються людським розумом і орієнтовані на стійке збереження біосфери і людської цивілізації.
Охорона природи – система заходів щодо збереження природного середовища, екосистем і біорізноманіття на планеті.
Парниковий ефект – підвищення середньої температури біля поверхні Землі внаслідок наявності парникових газів.
Пестициди – речовини, синтезовані і використовувані для контролю чисельності небажаних живих організмів в агроекосистемах.
Піраміда біомас – співвідношення між організмами з різним типом живлення, виражене в одиницях біомаси.
Піраміда енергетична – співвідношення між організмами з різним типом живлення, виражене у кількості зв’язаної ними енергії.
Піраміда чисельності – співвідношення між організмами з різним типом живлення, виражене в кількості їх особин.
Популяція – сукупність організмів одного виду, пов’язана певними відносинами.
Потенціал природно-ресурсний – частина природних ресурсів, залучена в господарську діяльність.
Природокористування – усі форми використання природного середовища для задоволення потреб людини.
Природокористування раціональне – промислове і сільськогосподарське виробництво, яке забезпечує ощадливе використання природних ресурсів, мінімізує кількість відходів і підтримує режим відновлення відтворюваних природних ресурсів.
Прогноз екологічний — пророкування майбутніх змін у природному середовищі.
Продуценти – живі організми з автотрофним типом живлення.
Радіонукліди – ізотопи хімічних елементів, що створюють радіоактивне випромінювання.
Редуценти – живі організми, що живляться живою органічною речовиною і здійснюють її кінцеву мінералізацію. Основними редуцентами є бактерії і гриби.
Рекреація – відпочинок населення в природному середовищі.
Ресурси відновні – сукупність природних ресурсів, що можуть поповнюватися внаслідок природних процесів (наприклад, деревина).
Ресурси невідновні – сукупність природних ресурсів, запас яких на планеті обмежений і в даний час не поповнюється. Наприклад, мінеральна сировина, природний газ та ін.
Розмаїтість біологічна – розмаїтість видів рослин, тварин та інших організмів у тій чи іншій екосистемі або на тій чи іншій території.
Стійкість екосистеми – здатність протистояти антропогенним впливам без втрати основних властивостей.
Техногенез – процес зміни природного середовища під впливом технічної (головним чином промислової) діяльності людини.
Технологія безвідхідна — промислова або сільськогосподарська технологія, яка цілком виключає утворення відходів, що надходять у природне середовище. Передбачає мінімальні втрати природних ресурсів при виробництві.
Технологія ресурсозберігаюча – виробництво тих чи інших продуктів при найбільш раціональному використанні всіх видів ресурсів і енергії.
Техносфера – частина біосфери планети, змінена за рахунок техно-, логічної діяльності людства.
Толерантність – здатність живих організмів витримувати ті чи інші впливи.
Трофічний рівень – група живих організмів в екосистемі, яка має однаковий тип живлення.
Урбанізація – процес збільшення кількості міст, їх розміру або зростання чисельності населення, що проживає в містах.
Фактор антропогенний – будь-які впливи людини на природне середовище і живі організми.
Фактор лімітуючий – той чи інший екологічний фактор, що обмежує біопродукційний процес або чисельність популяції.
Фактори абіотичні – сукупність умов і ресурсів неорганічного середовища, що впливають на живі організми.
Фактори біотичні – сукупність впливів на живий організм з боку інших живих організмів.
Фітофаги – живі організми, що живляться рослинною їжею.
Фотосинтез – процес світлового живлення зелених рослин, у ході якого за рахунок сонячної енергії неорганічні речовини перетворюються в органічні.
Фунгіцид – хімічна речовина, яка використовується для придушення розвитку шкідливих грибів.
Цикл замкнений – технологічний процес, що передбачає повторне використання того чи іншого ресурсу, наприклад, води.
Червона книга – особливе видання, що містить перелік видів живих організмів, яким загрожує знищення.
Шар озоновий – частина атмосфери планети, що містить підвищену кількість озону, здатного затримувати жорстке космічне випромінювання.
Якість природного середовища – ступінь відповідності природного середовища потребам людини та інших живих організмів.
ДОДАТКОВА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
Боков В А., Лущик A.B. Основы экологической безопасности. – Симферополь: Сонат, 1998. – 224 с.
Гриценко Ю.М. Основи заповідної справи. – Рівне: РДТУ, 2000. – 239 с
Злобин ЮА. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений. – Казань: КГУ, 1989. – 146 с.
Злобін ЮА. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.
КаракашаИМ. Экологическое право Украины. – Одесса: Латстар, 2001. – 478 с.
Крисаченко B.C. Екологічна культура: теорія і практика. – К.: Заповіт, 1996. – 108 с.
Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.
Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. – М.: Высшая школа, 1999. – 447 с.
Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. – Днепропетровск, 1989. – 192 с.
Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. – Уфа: Восточный университет, 1998. – 256 с.
Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. – М.: ФАИР, 1998. – 320 с.
Розанов СИ. Общая экология. – СПб.: Лань, 2001. – 288 с.
Сшепановских A.C. Экология. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 703 с.