1. Сортовий:

1.1) простий (круг, квадрат, трикутник, шестикутник, еліпс);

1.2) фасонний (кутник, швелер, тавр, двотавр, рейка).

2) Листовий:

2.1) тонколистовий (до 4 мм) – покрівельна, трансформаторна, електротехнічна сталь, фольга;

2.2) товстолистовий (більше 4 мм) – резервуарна, котельна, броньова сталь.

3) Трубний: зварні і безшовні труби.

4) Спеціальний: зубчасті колеса, вагонні колеса, кулі, гвинти, шнеки, кільця та ін.

Рисунок 9.3. Основні типи профілів:

а - круг; б - квадрат; в - шестикутник; г - лист;

д - труба; е - двотавр; є - тавр; ж - кутник;

з - швелер; и –рейка

Контрольні питання:

1. Суть процесу прокатки металів.

2. Види прокатки.

3. Інструмент і обладнання для прокатки.

4. Види прокатних виробів.

Тема 9.3. Кування

1. Суть кування.

2. Основні технологічні операції кування.

3. Обладнання та інструмент, які застосовують при куванні.

Кування (вільне кування) – обробка металу, під час якої метал поступово набуває заданої форми і розмірів, пластично деформуючись при багаторазовій дії інструменту. Відбувається в гарячому стані.

Кують зливки, прокат, пресовані вироби. Вироби, одержані куванням, називають поковками. Вони потребують подальшої механічної обробки.

Види кування:

• ручне (наковальні і ручні молоти);

• машинне (молоти і преси).

Інструмент – молоти, прошивки, обтискачі, розкатки, вилки, кліщі, сокири тощо.

Обладнання:

1. ковальські молоти (машини динамічної дії) – для кування дрібних і середніх поковок масою до 2 т; маса падаючих частин – 0,5…16 т;

2. ковальські преси (машини статичної дії) – для кування важких поковок; зусилля пресів – до 20 тисяч т, поковки більш точні, з кращими механічними властивостями.

Основні операції вільного кування:

• осадка (зменшення висоти заготовки при збільшенні площі поперечного перерізу);

• протяжка (видовження заготовки при зменшенні площі поперечного перерізу);

• прошивання отворів (утворення отворів з допомогою прошивок);

• рубка (відокремлення частин заготовки з допомогою сокир);

• згинання (утворення кутів між частинами заготовки);

• скручування (повертання частин заготовки навколо поздовжньої осі);

• ковальське зварювання (утворення нероз’ємних з’єднань).

Куванням одержують поковки різної форми, розмірів і маси (від кількох грамів до десятків тонн) – вали гідрогенераторів, деталі гідротурбін, турбінні диски, колінчасті вали, валки прокатних станів та ін.

Вільне кування – трудомісткий і малопродуктивний процес, тому застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві.

Рисунок 9.4.Схеми протяжки (а); осадки (б);

прошивання (в,г); згинання (д); скручування (є); рубки (є)

і ковальського зварювання (ж):

1 - нижній ударник; 2 - заготовка; 3 - верхній ударник; 4 -

надставка; 5,6- прошивень; 7,8- половини підкладного

штампа; 9 - вилка; 10 - сокира; F - сила

Контрольні питання:

1. Суть процесу кування та його види.

2. Інструмент і обладнання для кування.

3. Основні операції вільного кування.

4. Область застосування вільного кування.