Тема 11 Теорія ринкових структур

1. Структура та види ринку.

2.. Моделі ринкової економіки.

1. Структура ринку - це сукупність окремих локальних ринків у межах національної економіки країни (внутрішнього ринку), а також - національних ринків у межах світового господарства, їхній взаємозв'язок і взаємодія між ними.

Головними суб’єктами ринкових відносин являються продавець та покупець. Суб’єктами ринку можуть бути фізичні чи юридичні особи, держава. Крім продавця та покупця на ринку може діяти посередник, який допомагає їм найти один одного.

Об’єктом ринку виступає товар, який може існувати в самих різних конкретних формах.

Протягом всієї історії існування ринку, йому притаманна тенденція до територіальної експансії—територіальному розширенню та збільшенню сфер впливу. Ця тенденція привела до створення трьох зон ринково-економічного простору. Розрізняють місцевий, національний і світовий ринок. Місцевий ринок - стартова форма ринкової території, яка розвивається в межах села, міста. Національний (внутрішній для країни) ринок створився завдяки появі таких транспортних засобів, які відповідали новим масштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв’язки та реклама допомогли забезпечити вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. Одночасно, місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.

Завдяки розвитку машинного виробництва, появі великого акціонерного капіталу, поглибленню міжнародного поділу праці і появі сучасних засобів транспорту та зв’язку отримав розвиток – світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім державам таку сировину, як нафта, каучук, пшениця, цукор, чай, кава, та інше.

Ринки функціонують на різних рівнях, у всіх сферах і видах діяльності, у різних регіонах країни. Тому система ринків складна й різноманітна.

Структура ринку включає види ринків залежно від ряду критеріїв :

1. За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин:

- ринок товарів і послуг; - ринок засобів виробництва;

- ринок праці (робочої сили ); - валютний ринок;

- фінансовий ринок ( капіталу, фондовий ); - ринок нерухомості;

- ринок науково-технічних розробок та інформації.

2. Відповідно до чинного законодавства :

- легальний (офіційний);

- нелегальний (тіньовий) - невід'ємний елемент тіньової економіки, під якою розуміють незаконну та незареєстровану діяльність.

3. За географічним положенням:

- місцевий; - регіональний;

- національний; - світовий.

4. За обсягом продажів:

- роздрібний; - оптовий.

Між різними типами ринків, їхніми суб'єктами встановлюються складні прямі й опосередковані зв'язки, які регулюються економічними законами розвитку й функціонування сучасного ринку.

Фінансовий ринок - купівля-продаж вільних коштів та їхнє перетворення в грошовий капітал.

Ринок робочої сили - це сукупність економічних відносин між найманими робітниками, з одного боку, і підприємцями, а також біржами праці (як посередниками) - з іншої, із приводу купівлі-продажу та використання робочої сили.

Попит на ринку капіталу залежить, насамперед, від величини відсотка, або ефективності вкладення грошей у цінні папери. З ростом відсотку попит на засоби виробництва й інвестиції в розширення виробництва, зменшуються, і навпаки. У ринку засобів виробництва виділяють ринки засобів і предметів праці.

Ринок предметів споживання. Складовими елементами даного ринку є виробництво товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів тощо) і поточного споживання.

Ринок послуг — сукупність економічних відносин із приводу надання, споживання й купівлі-продажу послуг. Особливістю послуг як специфічних товарів є те, що споживання послуг збігається із процесом їхнього створення і надання; їх неможливо накопичувати, транспортувати тощо. Розрізняють традиційні (послуги транспорту, зв'язку, страхування, туризм тощо) і нетрадиційні (маркетингові, інженерно-консультативні, рекламні, інформаційні та ін.) послуги. У розвинених країнах миру в сфері послуг зайнято приблизно 70 % працездатного населення.

Ринок інтелектуальної власності має справу з об'єктами інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, ноу-хау, програмне забезпечення, наукові прогнози та ін.).

Валютний ринок - купівля-продаж іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів) в іноземній валюті.

Ринок інформації - це сукупність економічних відносин із приводу надання інформаційних послуг: збору, обробки, систематизації інформації і її купівлі-продажу кінцевому споживачеві. Важливий елемент ринку інформації - інформація про конкурентів. Предметом купівлі-продажу на ринку інформації є також теле - і радіопродукція, книги, газети, реклама й ін.

2. Механізм регулювання економічної системи – досить складний, бо визначається конкретними умовами кожної країни. Тому за наявності спільних закономірностей у країнах з регульованою ринковою економікою існують її різні конкретні моделі. Взагалі, поняття „ринкова економіка” відображає абстрактну модель господарювання, яка виступає в двох основних формах: саморегульована і регульована ринкова економіка. Абстрактна модель, коли вона накладається на певні економічні реалії, набуває конкретних форм. Схематично це можна уявити так :