Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабораторний практикум - основи метрології, ста...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
2.73 Mб
Скачать

Порядок виконання роботи

1)  На рис.6.9 наведено схему лабораторної установки. Ознайомитись з кон­струкцією використовуваних приладів, ва-ріантами переміщення вимірюваного середовища, провести зовнішній огляд приладів і переконатись у відсутності на них механічних пошкоджень.

2)  Спочатку виконується послідовність робіт за повіркою мембранного лі­чиль­ника газу 5, за допомогою витратоміра змінного перепаду тиску (1, 2, 3), як взірцевого засобу вимірювання.

З цією метою контрольований об’єм газу (повітря) з навколишнього середовища під час атмосферного тиску і за допомогою трубопроводу 15 послідовно пропускається спочатку через камеру діафрагми 1 витратоміра змінного перепаду тиску і далі за трубопровід через мембранний лічильник 5 в генератор витрати 10 (пилосос), тиск в якому нижчий за атмосферний. Різниця між атмосферним тиском і нижчим від атмосферного значенням тиску у вхідній лінії генератора витрати призводить до утворення потоку газу (повітря) через трубопроводи і лічильники вимірю­валь­ної установки. Зміна продуктивності генератора витрати (кількості обертів робочого ко­ле­са) призводить до зміни кількості газу (повітря) за одиницю часу, що про­хо­дить через вимірювальні пристрої, або іншими словами до зміни витрати газу.

3) Враховуючи, що витратомір змінного перепаду тиску забезпечує інформа­цію про власне витрату газу3/год), а мембранний лічильник газу дає дані тільки про об’єм газу, що пройшов через його вимірювальні камери3), то кожне вимірювання повинно виконуватись визначений період часу і для визначення виміряного значення витрати мембранного лічильник покази об’єму газу, що пройшов через його вимірювальні камери3) треба розділити на зареєстрований час вимірювання цього об’єму (год). Для забезпечення вищої точності вимірювань доцільно точно відслідковувати за показами відлікового механізму лічильника контрольний об’єм (наприкла 1 м3) газу, що проходить через вимірювальні пристрої і під час цього синхронно реєструвати час проходження цього контрольного об’єму і стабільність різниці тисків рідинного дифманометра 1. Паралельно реєструється за показами термометра 2 температура газу і за показами барометра атмосферний тиск.

1 – вимірювальна камера з діафрагмою; 2 – рідинний диф-манометр; 3 – електронний дифманометр; 4 – роторний лічильник газу (РЛ-6); 5 – мембранний лічильник; 6 – роторний лічильник (РГ-60); 7 – роторний лічильник (РГ-100); 8 – термометр; 9 – барометр; 10 – генератор витрати (по-рохотяг); 11 – автотрансформатор; 12 – гребінка кранів підключення виходів лічильників до трубопроводу генератора витрати; 13 – крани подачі повітря; 14 – заглушка;

15 – вимірювальний трубопровід

Рисунок 6. 9 – Схема лабораторної установки

4) Для безпосереднього виконання вимірювань спочатку занести в протокол вимірювань значення атмосферного тиску і температури. Відкрити середній кран гребінки 12 і верхній кран 13, закривши попередньо нижній і верхній крани гребінки 12 і нижній кран 13. Записати значення різниці рівні рідини дифманометра 2 під час відсутності потоку, яке далі приймається, як нульове і буде відніматись від робочих показів різниці рівнів.

5) Включити живлення генератора витрати 10 і поволі обертаючи ручку ЛАТРу (лабораторного автотрансформатора 11) забезпечити мінімальну по­дачу газу (повітря) у вимірювальну лінію. Про наявність потоку газу свідчить стабілізація зміни показів дифманометра 2 і зміна відліків найменшого лімба мембранного лічильника 5. Після стабілізації режиму течії газу (2- 4 хвилини) виконати одночасно на протязі інтервалу часу вимірювання різниці рівнів рідини дифманометром 2 і об’єму газу 1 м3 мембранним лічильником. За допомогою секундоміра зареєструвати час вимірювань. Дані вимірювань за-нести в протокол. Повторити вимірювання 3 рази.

6) За допомогою подальшого поступового обертання ручки ЛАТРу (лабораторного автотрансформатора 11) забезпечити по­дачу газу (повітря) у вимірювальну лінію до такої величини, коли різниця рівнів рідини дифманометра (рис. 6.10) складатиме 20 мм.

Після стабілізації режиму потоку виконати вимірюванн та реєстрацію показів відповідно до методики, викладеної в пункті 5.

7) Повторити вимірювання і зареєструвати в протокол вимірювань результати під час витрат яким відповідають різниці рівнів рідини дифманометра (рис.6.10) відповідно: 30 мм, 40 мм, 50 мм, 60 мм, 70 мм і 80 мм.

8) Аналогічні вимірювання виконується для повірки ротаційних лі­чиль­ників газу 4 за допомогою витратоміра змінного перепаду тиску (1, 2, 4), як взірцевого засобу вимірювання.

9) Для безпосереднього виконання вимірювань спочатку занести в протокол вимірювань значення атмосферного тиску і температури. Відкрити нижній кран гребінки 12 і кран 6, закривши попередньо середній і верхній крани гребінки 12 і кран 5. Записати значення різниці рівні рідини дифманометра 1 при відсутності потоку, яке далі приймається як нульове і буде відніматись від робочих показів різниці рівнів.

10) Виконати послідовність робіт відповідно до пунктів 5-7, але із застосуванням пристрою, який повіряється – ротаційних лічильника газу 7.

Рисунок 6. 10 - Різниця рівнів рідинного дифманометра складає 43 мм (відлік за краями меніску)

11) Здійснити опрацювання результатів дослідження згідно форми табл. 6.2 зробити висновок про придатність повірююваних приладів до експлуатації.

Таблиця 6. 1 - Константи і приклад розрахунку витрати газу за формулами, які використовуються для розрахунку значень витрати витратоміра змінного перепаду тиску

Параметер

Формула

Результати розрахунку, вхідні дані або

константи

Внутрішній діаметр труби, D, м

-

0,046

Діаметр отвора діафрагми, d, м

-

0,02

Відносний діаметр пристрою звуження, 

D/d

0,435

Відносна площа, m

0,189

Коефіцієнт швидкості входу, Е

1,018

Різниця тиску

(p1-p2)m, мм вод .

стовпчика

-

8

Різниця тиску(p1-p2)Pa, Па

(p1-p2) 9,80665

78

Статичний абсолютний тиск газу перед діафрагмою pm, мм рт стовпчика

-

740

Статичний абсолютний тиск газу перед діафрагмою pPa, Па

pm 9,80665

98657

Температура середовища (повітря) за стандартних умов,

Тс, К

-

293

Температура середовища (повітря) за робочих умов, Т, К

-

294

Абсоолютний тиск газу перед діафрагмою за стандартних умов,

pс m, мм рт ст

-

760

Продовження таблиці 6.1

Параметер

Формула

Результати розрахунку, вхідні дані або

константи

Абсолютний тиск газу перед діафрагмою за стандартних умов,

pс Pa, Па

pm Pa 9,80665

101323

Абсолютний тиск газу перед діафрагмою за робочих умов,

p, Па

-

98657

Показник адіабати (повітря), k

-

1,4

Коефіцієнт розширення за РД50-213-80, ГОСТ8.563.1-97 (3.51)[2], 

1,000

Коефіцієнт розширення за ISO5167-2:2003, (3.52)[2],

0,998

Для фланцевого способу відбору тиску (3.31)[2] , L1

Якщо , то 0,4333 інакше

0,433

Для фланцевого способу відбору тиску (3.32)[2] , L2

0,552

Коефіцієнт витікання діафрагми Штольца (3.28) [2], 

0,601

Початкове значення коефіцієнта

Рейнольдса, Re

-

1000000

Продовження таблиці 6.1

Параметер

Формула

Результати розрахунку, вхідні дані або

константи

Динамічна вязкість потоку повітря,, Па*с

-

18,2

Густина середовища (повітря) за стандартних умов , кг/м3

-

1,2046

Коефіцієнт стислив

ості , К, за ГОСТ 30319.1-96 Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение коэфициента сжимаемости.

-

0,9996

Густина середовища (повітря) за робочих умов ,, кг/м3

1,1699

Витрата повітря Qv, (2.49) [2], м3

0,0026

Витрата повітря , л/с

Qv1000

2,6048

Витрата повітря , м3/хв

Qv60

0,1563

Витрата повітря , м3/год

Qv3600

9,3772

Таблиця 6. 2-Форма протоколу повірки обємних