[Ред.]Раритетне ядро

До Червоної книги України занесено 214 видів тварин, що живуть у Криму. Серед них Хробаки подані 3 видами, Членистоногі — 114 і Молюски — 4 видами. Серед членистоногих більшість видів подано комахами (100), у той час, як ракоподібних 11 видів, а павукоподібних — всього 3. Необхідно підкреслити, що склад «червонокнижкових» видів дуже неоднорідний

[Ред.]Екологічні групи

В Криму вирізняють 6 екологічних груп тварин. Серед тваринних угруповань, характерних для відкритих просторів (степових), — їжак білочеревий, заєць сірий, ховрах малий, тушкан великий, лисиця звичайна, тхір степовий. Із птахів — степовий орел, перепілка, жайворонки та ін. У лісостепових ландшафтах живуть хом'як звичайний, заєць сірий, полівка алтайська. З птахів — кібчик, горлиця, сорока, грак і т. д. У лісах живуть олень благородний (ендемічний кримський підвид), сарна європейська, борсук європейський, кабан дикий, муфлон. З птахів — припутень, сіра сова, сойка, славка, чорний гриф та ін. Своєрідна фауна скель і урвищ, кримських підземних урочищ і навколоводних просторів. В морях у берегів Криму живуть осетер, севрюга, пеламіда, бичок, скумбрія, кефаль, з ссавців — три види дельфінів.

[Ред.]Рослинний світ

У горах (особливо на північних схилах) — ліси дубові, букові, буково-грабові, подекуди — соснові. На південному березі рослинність середземноморського типу, чисельні парки декоративних дерев і чагарників, сади, виноградники, тютюнові плантації.

Флора Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих судинних рослин. Це приблизно 60 % усієї флори України, тому не дивно, що в Криму багато рідкісних рослин, які потребують охорони. Кількість таких рослин наближаеться до 600. У Червону книгу України (1996) занесено 203 види рослин і 10 видів грибів, що поширені у Криму.

Крим населяють рослини, які прийшли з різних геологічних епох. Більше половини сьогоднішньої флори Криму — це дольодовикові релікти. Їх кримський «стаж» нараховує близько 20 млн. років. Це, наприклад, Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), Сосна кримська (Pinus pallsiana), Комперія Компера (Comperia comperana) та ін. Деякі звичайні для півночі рослини проникнули до нас, на південь, завдяки останньому континентальномузледенінню, що закінчилося близько 10000 років тому. Такі види є льодовиковими реліктами. Серед них — Береза повисла (Betula pendula), Грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), Калужниця болотна (Caltha palustris).

За характером географічного поширення (тобто по ареалах) види кримської флори дають строкату картину: тут є і середземноморські, і передньоазіатські, і європейські рослини. Однак особливу цінність становлятьендеміки — види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У флорі півострова нараховується близько 140 таких видів рослин. В їхньому числі — Клен Стівена (Acer stevenii), Еспарцет Палласа (Onobrychis pallasii), Глід Пояркової (Crataegus pojarcoviae) і знаменита Ясколка Біберштейна — кримський «едельвейс» (Cerastium biebersteinii), а також представник єдиного ендемічного роду в кримській флорі — Румія криптолистна (Rumia crithmifolia). Якщо говорити не тільки про судинні рослини, а про всі вищі рослини Криму, то не можна не звернути уваги на відділ моховидні (Bryophyta), яких на півострові нараховується близько 300 видів. На Карадазі, у Східному Криму, росте один з найрідкісніших видів моховидних у Європі — Анектангіум Ханделя (Anoectangium handelii). Крім нього до рідкісних мохів півострова можна віднести біля сотні видів, з яких, на жаль, уЧервону книгу занесені тільки два.

Отже, разом з Моховидними видове багатство флори вищих рослин Криму розширюється до 3000 видів.

Відділ хвощевидні (Equisetophyta) представлений у Криму п'ятьма видами. А це чимало, якщо врахувати, що світова флора нараховує всього 30 видів хвоща. Відділ Папоротевидні (Polypodiophyta) на півострові представлений 33 видами, що належать до 10 родин. На скелястих гірських схилах найчастіше зустрічається Багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare). Інший вид цього роду — Багатоніжка проміжна (Polypodium interjectum) — виявилася єдиним справжнім епіфітом серед місцевих вищих судинних рослин і живе на стовбурах дерев. Мініатюрна Анограмма тонколиста (Anogramma laptophylla) визначна тим, що має однолітнійспорофіт. У межах України ця папороть росте тільки в Криму, де збереглося кілька сотень особин. Але є ще рідкіші папороті. Так, єдина популяція Краєкучника орляковидного (Cheilanthes pteridioides) складається усього з 12 особин.

Відділ голонасінні, чи соснові (Pinophyta) у кримській флорі представлений 4 родинами і 13 видами, з яких два «іммігранти», тобто здичавілі — Кедр атласький (cedrus atlantica) і Кипарис вічнозелений (Cypressus sempervires).

В Криму нараховується три види сосни. Сосна Коха (Pinus kochiana), родичка північних сосен, виростає у верхньому гірському поясі, а Сосна кримська (Pinus Pallasiana) — у нижньому. Лише в трьох пунктах Південнобережжя збереглася Сосна піцундська (Pinus pityusa), занесена в Червону книгу. На її сторінки також потрапив Тис ягідний (Taxus baccata), що має найціннішу деревину й охороняється в Європі з XVI ст. З п'яти видів Ялівця два — «червонокнижні». Це Ялівець високий (Juniperus excelsa) і Ялівець смердючий (J. foetidissima)

Кримські рослини з відділу покритонасінні, чи магнолієві (Magnoliophyta), належать більш ніж до 90 родин. Далі перелічені 10 найбагатших видами родин:

1. Айстрові, чи Складноцвіті (Asteracea) — 281 вид;

2. Тонконогові, чи Злакові (Poaceae) — 252 види;

3. Бобові (Fabaceae) — 223 види;

4. Розоцвіті (Rosaceae) — 150 видів;

5. Капустяні, чи Хрестоцвіті (Brassicaceae) — 153 види;

6. Ясноткові, чи Губоцвіті (Lamiaceae) — 133 види;

7. Селерові, чи Зонтичні (Apiaceae) — 102 вида;

8. Гвоздикові (Caryophyllaceae) — 95 видів;

9. Ранникові (Scrophulariaceae) — 95 видів;

10. Осокові (Cyperaceae) — 66 видів.

Ці родини відіграють найважливішу роль у формуванні рослинного покриву. І серед них є чимало рідких рослин.

Так, поряд з такими звичайними рослинами, як Кульбаба лікарська (Taraxacun officinale), в Криму росте ендемічна Кульбаба осіння (Taraxacun hybernum), чи Крим-сагиз, з дуже дивним розпорядком росту: квітки з'являються під осень, а листя тільки під зиму.

З рослин, що зустрічаються в Криму, два види — злаки Свинорой пальчастий (Cynodon dactilon) і Куряче просо (Echinochloa crus-galli) — відомі в усьому світі як злісні бур'яни. Дійсна гордість кримчан — це плеяда ендемічних ковилей (Stipa spp.) — шість видів із дев'ятнадцяти, що тут зростають.

Найвідомішими і по-хижацькому знищуваними є весняні рослини Криму, багато з яких занесені на сторінки Червоних книг: Пролісок складчастий (Galantus plicatus), Цикламен Кузнєцова (Cyclamen kusnetzovii), Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), Півонія вузьколиста (Paeona tenuifolia) та ін. Найбільш оберігаємою родиною флори Криму треба визнати Орхідні (Orchidaceae). Практично всі з 43 місцевих видів — «червонокнижкові». Дотепер ми не можемо сказати, що флора Криму вивчена цілком. Ботаніки ще знаходять нові для півострова види. На початку 1990-х рр. на Демерджи-яйлі була виявлена орхідея Зозулинець обпалений (Orchis ustulata). З іншого боку, за останні десятиліття з кримської флори довелося викреслити 39 зниклих видів, у тому числі Колючоносник Сибторпа (Echinophora sibthorpoana), що мешкав до 1980-х рр. у Новому Світі.

Багатство флори часто оцінюють за кількістю так званих корисних видів — харчових, лікарських та ін. Однак наші знання про корисні властивості рослин далеко не повні. Кожен вид відрізняється унікальною спадкоємною інформацією і несе в собі великий набір потенційно цінних ознак, про які довідаються, можливо, лише наші нащадки. Тому вірніше буде говорити про багатство генетичних ресурсів і піклуватися про збереження усіх видів рослин, особливо рідкісних.

На рівнинах Криму панувала степова рослинність: полиново-типчакові, ковилові і різнотравні степи. Велика частина їх тепер розорана і зайнята зерновими, овочевими, ефіроолійними культурами, садами і виноградниками.

В горному Криму зростають ліси, вони займають 340 тис. га. Схили Кримських гір зайняті переважно дубовими (65 % площі всіх лісів), буковими (14 %), грабовими (8 %) і сосновими (13 %) лісами. На Південному Березі Криму (Кримське субсередземномор'я) зростають реліктові ялівцево-дубові ліси з ділянками таких цінних порід, як Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), Фісташка туполиста (Piscia mutica), а також вічнозеленихчагарників — Іглиці понтійської (Purcus ponticus), Чисту кримського (Cirtus tauricus) та ін. Рясна вічнозелена ліана — плющ (Hedera helix).

Великі рослинні багатства зосереджені в парках Криму, але тут представлені головним чином інтродуковані види. 30 парків Криму, у тому числі Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр, — оголошені заповідними пам'ятниками садово-паркового мистецтва.

4) водні ресурси Гори відіграють провідну роль у формуванні водних ресурсів усього Криму — як поверхневих, так і підземних. Річки, що беруть початок у горах, впадають у Чорне і Азовське моря. Вони короткі, з нерівномірним стоком. Найбільші з них беруть початок з Головного пасма і несуть свої води у північно-західному, північному і частково північно-східному напрямах. Долини річок подекуди каньйоноподібні. Живлення річок Кримських гір переважно дощове. Частина річок живиться підземними і сніговими водами. З північних схилів течуть Чорна, Бельбек, Кача, Салгир; з південних — Учансу (мал.97), Дерекойка та ін. Деякі річки влітку пересихають. На річці Чорна споруджено Чорнорічинське, на річці Салгир — Сімферопольське водосховища, води яких використовують для потреб населення і господарства прилеглих вододефіцитних районів.