2. Приготування робочих стандартних суспензій каоліну
а) приготування вихідної стандартної суспензії
З головної стандартної суспензії каоліну (перед початком приготування розчину обов’язково збовтати!) готують вихідний стандартний розчин, який містить 100 мг/дм3 каоліну.
б) приготування робочих суспензій
З вихідного стандартного розчину (100 мг/дм3 ) готують робочі суспензії наступних концентрацій: 0,1; 02; 0,3; 0,4; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 5,0 мг/дм3. В табл.3.4 наведені співвідношення, в яких змішується вихідний стандартний розчин суспензії з водою.
Таблиця 3.4
Об’єм вихідної стандартної суспензії, дм3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
15 |
20 |
50 |
Об’єм води, дм3 |
999 |
998 |
997 |
996 |
995 |
990 |
985 |
980 |
950 |
Каламутність робочої стандартної суспензії, мг/дм3 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
5,0 |
Усі
робочі суспензії консервують, додаючи
1 мл насиченого розчину сулеми (
)
на 1 л суспензії.
Вихідний і робочі розчини суспензії готують на бідистильованій воді і зберігають не більше доби.
3. Побудова градуювального графіку
Градуювальний графік будують для робочих розчинів суспензій. Визначають оптичну густину кожної робочої суспензії за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-72 М, для чого використовують кювети з товщиною поглинаючого світло шару суспензії 5–10 см і зелений світлофільтр ( нм). Контрольною рідиною є дистильована вода. Отримані значення оптичної густини робочих суспензій і відповідні їм каламутності (мг/л) використовують для побудови градуювального графіка.
4. Вимірювання поглинання світла досліджуваної води
Оптичну густину природної, ретельно збовтаної проби води вимірюють у зеленій частині спектру ( нм), у кюветі з товщиною поглинаючого світло шару розчину 5–10 см. Якщо кольоровість проби води за дихроматно–кобальтовою шкалою менша за 100, то контрольною рідиною може бути бідистильована вода. Якщо кольоровість проби води вища за 100, то контрольною рідиною може бути досліджувана вода, з якої вилучені завислі речовини шляхом фільтрування крізь мембранний фільтр №4.
Каламутність природної води в мг/л визначають за градуювальним графіком.
Згідно з ГОСТ 2874–82 каламутність питної води повинна бути ≤ 1,5 мг/л.
Лабораторна робота 4
Визначення рН води потенціометричним методом
4.1. Самостійна підготовка Проробити такі питання:
1. До якого типу електродів відноситься скляний електрод? Які в нього недоліки і переваги?
2. Поясніть механізм виникнення стрибка потенціалу на межі скло – розчин.
3. Як готують електрод до роботи?
4. У чому сутність калібрування скляного електрода. Чим зумовлена необхідність цієї процедури?
5. Напишіть схему гальванічного елемента, що застосовують для вимірювання рН?
6. Яка будова хлоридсрібного електроду? До електродів якого типу він відноситься? Чому саме цей електрод застосовують як електрод порівняння?