Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_teoretichni_pitannya_shpargalka.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать
  1. Форми й системи оплати праці.

Організація оплати праці на підприємстві здійснюється на основі розподілу функцій і робіт, нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці.

Система оплати праці є сукупністю взаємопов’язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик. Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення у оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона являє собою сукупність тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Проте встановлені тарифні ставки, коефіцієнти та розряди самі по собі не дають можливості розрахувати заробітну плату. Це виконують форми та системи оплати праці. Існують дві форми оплати праці, які базуються на тарифній системі:

  1. відрядна (оплата праці проводиться за нормами та розцінками, встановленими, виходячи з розряду виконуваних робіт.)

Системи: -пряма відрядна (заробіток дорівнює добутку кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за одиницю продукції); -непряма відрядна (заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються); -відрядно-преміальна (заробіток працівника дорівнює сумі відрядного заробітку і премії); -відрядно-прогресивна (передбачає оплату роботи виконаної в межах плану за звичайними розцінками, а понад план – за підвищеними); -акордна (розцінки встановлюються не за окремими операціями, а на весь комплекс робіт з визначенням кінцевого строку виконання. в основному використовується в термінових видах робіт).

  1. почасова (здійснюється за годинними тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами).

Системи: -проста почасова оплата (заробіток дорівнює добутку годинної тарифної ставки і кількості відпрацьованих годин); -почасово-преміальна (окрім тарифного заробітку працівник одержує премію за досягнення певних результатів); -за посадовими окладами (застосовується для оплати працівників, робота яких має стабільний характер).

З метою ефективного використання робочої сили на засаді активізації творчого потенціалу працівників все більшого розвитку набувають колективні форми організації та оплати праці.

  1. Основні засоби підприємства: поняття, функціонально-елементний склад та вартісна оцінка.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року. Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. Відповідно до діючої типової класифікації основних засобів – групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать: споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою належністю ОЗ поділяються на засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовинним складом ОЗ поділяються на: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.

Основні засоби підприємства оцінюються залежно від: моменту оцінювання – за первісною та відновною вартістю; стану основних засобів – за повною або залишковою вартістю. Первісна вартість – включає вартість купівлі витрат на транспорт та установку за місцем використання. Відновна вартість – це вартість їх відтворення за сучасних умов виробництва. Повна вартість – це вартість основних фондів у новому незношеному стані. Залишкова вартість – характеризує реальну вартість яка не перенесена на вартість виготовленої продукції. Також виділяють ліквідаційну вартість – це вартість реалізації зношених ОЗ. Середньорічна вартість основних фондів – це розрахункова величина яка визначається ОФсер = ОФпоч + ОФввед*t1/12 – ОФвивед*t2/12.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]