12. Споживчий надлишок
Теорія граничної корисності показує, що при купівлі відомої кількості товарів, не завжди відбувається рівноцінний обмін. Більш того, дуже часто споживач виграє. Цей виграш називається “надлишком споживача”.Справа в тому, що кожна одиниця товару, придбаного споживачем, коштує йому стільки, скільки і остання одиниця. Але згідно з законом спадної граничної корисності, перші одиниці важать для споживача більше, ніж останні. Тому на перших кількостях він отримує додаткову вигоду у вигляді надлишку корисності з кожної із перших одиниць товару. Надлишок споживача вимірюється величиною додаткової корисності, одержаної споживачем поверх суми сплаченої за товар. І, коли торгівля не дає споживачеві такої вигоди, він перестає купувати.Надлишок споживача – це різниця між ціною, за яку споживач готовий купити товар, і ціною, яку він дійсно платить за цей товар на ринку.Сукупний споживчий надлишок – це різниця між максимальною кількість грошей, що могла бути заплачена за певний обсяг товару, та дійсними витратами споживачів. Він буде дорівнювати площі фігури, обмеженій віссю цін (Y), лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту (заштрихована фігура на мал.. 2.16)
Мал.. 2.16. Сукупний споживчий надлишок.
Поєднання споживчого надлишку із сумою прибутку, який одержують виробники, дає змогу оцінити витрати та вигоди розвитку ринкових структур та державних програм, що чинять вплив на поведінку споживачів та виробників на цих ринках.Концепцію виграшу споживачів можна застосувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів внаслідок, скажімо, підвищення ПДВ. Схвалення державою такого рішення призведе до зростання цін, втрати частини виграшу споживача та збільшення надходжень до державного бюджету. Однак приріст надходжень до бюджету буде меншим ніш втрата виграшу споживачами.
Мал..2.17. Податковий тягар.
У разі підвищення податку ціни зростуть з Р1 до Р2, що призведе до зменшення обсягу продаж та втрати виграшу споживачів (мал.. 2.17). Вона буде відповідати площі фігури Р1Р2АС. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі фігури Р1Р2АВ. Таким чином втрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додаткових надходжень у бюджет, дорівнює площі фігури АВС. Він і становитиме додатковий податковий тягар.
13. Попит і закон попиту. Вплив на попит різних факторів
Попит характеризується кількістю одиниць товару, яку споживач може дозволити собі придбати за кожною конкретною ціною.Індивідуальний попит на благо – це обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового стану, придбати на ринку за кожною конкретною ціною.
Ринковий попит на певне благо – це попит на це благо всієї сукупності споживачів. Ринк. попит на благо складається з суми індивідуальних попитів. Функція попиту – це залежність обсягу продажів певного блага від його ціни.
Q = f (P)
де Q – попит на товар, Р – ціна товару.
Закон попиту: За інших однакових обставин, попит на товари змінюється в зворотній залежності від ціни, тобто обсяг попиту спадає при зростанні ціни, і навпаки, обсяг попиту зростає при зниженні ціни.
Ц
е
відбувається тому, що: по-перше, при
зниженні ціни товару споживач бажає
придбати більше товару, по-друге товар
стає більш доступним, що збільшує
кількість покупців і по-третє, при
зниженні ціни товар стає дешевшим за
інші товари і купувати його стає
вигідніше.
Ціна (грош. од.) |
Обсяг попиту (штук за рік) |
4,0 |
10,0 |
3,0 |
12,5 |
2,0 |
20,0 |
1,0 |
3 |
0,0
Мал. 3.1. Модель попиту: а) таблична, б) графічна.
Крива попиту D – це графічне відображення функції попиту. Крива попиту, спадаюча крива (мал..3.1, б).Попит на товар залежить не лише від ціни товару, хоча в першу чергу залежить від неї. У теорії попиту всю сукупність чинників, які впливають на величину попиту, поділяють на цінові і нецінові. До цінових факторів відносять ціну на даний товар, а до нецінових – всі інші фактори, так звані детермінанти попиту:
Доход споживачів). Для нормальних благ зростання доходу споживачів сприяє збільшенню попиту. Для благ низької споживчої цінності попит спадає при зростанні доходу, оскільки споживач з високим доходом знаходить привабливіше застосування своїм грошам.
Ціни на інші блага. Зростання ціни на одне з взаємозамінних благ призводить до зростання попиту на інше – пряма залежність між ціною на одне благо та попитом на інше. Зростання ціни одного з взаємодоповнюючих благ призводить до зменшення попиту на інше, – зворотна залежність між ціною на одне благо та попитом на взаємодоповнююче благо.
Смаки споживачів. Попит змінюється, якщо змінюються смаки споживачів під впливом моди, реклами або випуском нових більш доброякісних товарів.
Очкування зміни ціни товару або доходу споживачів. Наприклад, якщо очікується в майбутньому підвищення ціни блага, сьогодні попит на нього збільшиться, споживачі будуть купувати про запас.
Кількість покупців. Зміна структури суспільства. Наприклад, при підвищенні народжуваності збільшується попит на дитячі товари.
Якщо під впливом нецінових факторів попит збільшується, крива попиту зміщується вправо, і навпаки, якщо попит зменшується, крива попиту зміщується вліво (мал.. 3.2).
Мал.. 3.2. Зміна попиту під дією детермінантів.
Слід розрізняти зміну попиту і зміну обсягу попиту. Зміною обсягу попиту прийнято називати зміну величини попиту при зміні ціни на благо за решти однакових умов. Ціна зростає – величина попиту зменшується, ціна спадає – величина попиту збільшується. Зміна попиту відбувається під дією нецінових факторів і графічно це відбувається зміщенням кривої попиту.