- •2.Вкажіть часові рамки етапів розвитку психології й охарактеризуйте донаукову стадію її становлення.
- •10. Дайте характеристику формуючого експерименту.
- •18.Опишіть структуру та функції мозку людини.
- •26. Проаналізуйте структуру свідомості й обґрунтуйте роль несвідомих психічних процесів у житті людини.
- •34. Дайте коротку характеристику видів памяті.
- •42. Дайте визначення поняттю і процесу уваги.
- •50. Поясніть, що спільного і відмінного у відчуттях і сприйманні як процесах психічного відображення дійсності.
- •58. Охарактеризуйте прийоми активної уяви.
- •66. Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.
- •74. Дайте визначення поняттю «характер».
- •82.Назвіть основні види трансових станів свідомості і дайте психологічний аналіз гіпнотичного стану.
- •90.Охарактеризуйте структуру здібностей.
- •98.Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру» і визначте головні компоненти характеру, що впливають на структуру і якість його властивостей.
- •106. Перерахуйте й охарактеризуйте рівні розвитку групи.
- •114. Розкрийте відмінність психологічних понять «знаряддя та інструмент»
- •122. Проаналізуйте стилі керівництва і ступінь їхньої ефективності.
- •Важливіші розпізнавальні риси трьох класичних стилей керівництва були зведені дослідницькою групою к. Левіна в таблицю: Характерні риси класичних стилей керівництва
- •Таким чином, різниця трьох класичних стилів керівництва в достатній мірі явна. Який же з них найбільш ефективний?
- •130. Проаналізуйте відмінності в психодинамічному, когнітивно-поведінковому, екзистенційно-гуманістичному підходах до дослідження та трактування особистості.
- •138. Поясніть поняття «криза»
- •146. Типові особистісні риси людини у віці ранньої юності
- •154. Охарактеризуйте життєві задачі та кризи дорослого віку.
34. Дайте коротку характеристику видів памяті.
Пам'ять — це здатність нервової системи запам'ятовувати, зберігати та відтворювати інформацію без зміни її характеру й змісту. Це психологічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.
Існують різноманітні класифікації пам’яті – за методом запам’ятовування (мимовільна – коли людина щось запам’ятовує та відтворює, не ставлячи перед собою спеціальної мети, щось запам’ятати або пригадати; і довільна – коли людина ставить собі мету щось запам’ятати або пригадати), за тривалістю збереження інформації (короткочасна, довготривала і оперативна – наприклад – утримання у памяті проміжних числових результатів).
Види памяті за змістом матеріалу:
образна (запам’ятовування образів, уявлень, конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними. Залежно від аналізаторів розрізняють: зорові, слухові, нюхові, дотикові, тощо.)
рухова (запамятовування та відтвореня людиною рухів. Виявляється в різних видах ігрової, трудової, виробничої діяльності. Вона є підґрунтям для утворення різних умінь і навичок, засвоєння усної та писемної мови.)
емоційна (запам’ятовування та відтворення людиною емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не самі емоції, а і предмети та явища, що їх викливають.)
словесно-логічна (думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети та явища в їх істотних зв’язках і відносинах у загальних властивостях. Цей вид памяті ґрунтується на спільній діяльності 1 та 2 сигнальних систем. Цей вид памяті є специфічно людським.)
42. Дайте визначення поняттю і процесу уваги.
Увага – це характеристика психічної діяльності, що виражається в сконцентрованості й в направленості свідомості на конкретний об’єкт.
Увага – це психічний процес, що регулює ступінь концентрації, зосередженості живої істоти на тих чи інших сторонах дійсності або на своїх власних станах.
50. Поясніть, що спільного і відмінного у відчуттях і сприйманні як процесах психічного відображення дійсності.
Відчуття – це психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей предметів та явищ об’єктивного світу і станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуття.
Відчуття виникають в той момент, коли подразник діє на орган чуття. Органи чуття – єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомість (очі, вуха, ніс, язик, внутрішні органи, шкіра).
Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу. Це нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.
Сприйняття – це відображення предметів і явищ вцілому при їх безпосередній дії на органи чуття з розумінням цілісності відображуваного.
На відміну від відчуттів, які відображають окремі властивості і якості предметів, сприйняття завжди цілісне і предметне, воно об’єднує відчуття, що йдуть від ряду аналізаторів.