Ключові фрази тексту

PHRASES ESSENTIALES DE TEXTI

DE IVRE PERSONARVM

ПРО ПРАВА ОСІБ

1. Et libertas quidem est, ex qua etiam liberi uocantur, naturalis facnltas eius quod cuique facere libet, nisi si quid aut ui aut iure prohibetur.

Воля, від якої походить також назва "вільні", є природна можливість особи робити те, що їй завгодно, якщо цьому не протиречить якась сила чи якесь право.

2. Seruitus autem est constitutio iuris gentium, qua quis dominio alieno contra naturam subicitur.

Рабство ж, це є встановлення загальнонародного права, згідно з яким одна особа підпадає під владу іншої (чужої) особи всупереч природним законам.

3. In liberis multae differentiae sunt. aut enim ingenui sunt aut libertini.

Існує велика різниця у відношенні до стану вільних; а саме: вони або вільнонароджені, або відпущені на волю.

4.Ingenuus is est, qui statim ut natus est liber est, siue ex duobus ingenuis matrimonio editus, siue ex libertinis, siue ex altero libertino altero ingenuo.

Вільнонародженим є той, хто с самого народження вільний, чи є він народжений у шлюбі двох вільнонароджених чи двох відпущених на волю, а також тоді, коли один з батьків є відпущеним на волю, а інший вільнонароджений.

5. Libertini sunt, qui ex iusta seruitute manumissi sunt. manumissio autem est datio libertatis.

Вільновідпущенники - це ті, котрих відпустили на волю з законного рабства. Відпущення ж на волю є дарування свободи.

Терміни (визначення та коментар)

TERMINI (DEFINITIO ET COMMENTARIUM)

1. Persona - особа (суб'єкт права).

2. Status libertatis - стан свободи [libertas - свобода];

liberi -вільнонароджені особи.

3. Servi - раби.

4. Libertini - відпущені на волю з рабства, вільновідпущенники.

5. Status civitas - статус римського громадянства.

6. Status familial - статус осіб у сім'ї.

7. Familia - сім'я (сукупність liberi et servi під владою рater familias – глави сім’ї ).

8. Persona sui juris - особа власного права (не під владою Pater familias).

9. Persona alieni juris - член сім'ї під владою Pater familias.

10. Hostes - чужинці (іноземці не володіли ніякими політичними, майновими та сімейними правами).

11. Latini - латини (мешканці стародавнього Лаціума, особи з статусом libertatis).

12. Peregrini - перегріни (особи неримського і нелатинського походження, що мешкали на окраїнах римської держави).

13. Infantes - недієспроможні (в правовому відношенні) діти до 7 років.

14. Impuberes - частково дієспроможні діти (7 - 14 років).

15. Adulescentes - підлітки (дієспроможні).

16. Capitis deminutio - втрата праводієспромржності.

17. Intestabilitas - обмеження праводієспроможності (внаслідок факту відмови від дачі показань в якості свідка).

18. Infamia (= ignominia) - обмеження праводієспроможності (застосовувалась за безславну відставку легіонера, за факт нездійснення зобов 'язань тощо).

19. Turpitude - обмеження праводієспроможності (розповсюджу­валось на артистів, повій тощо).

20. Tutela - опіка; tutela legitima - опіка по закону; tutela testamentaria - опіка по заповіту.

21.Tutor - опікун.

22. Legitinatio - узаконення.

23. Actores - представники (юридичних осіб).

24. Patrocinium - патронат (спеціальний договір, за яким певний прошарок осіб надає захист людям, що знаходяться в залежності від них); patronus - патрон.

ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; випишіть з тексту прикметники із зазначенням їх роду, числа, відмінку.

2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні ідіоми, наведені в Додатку II (№№: 15, 45, 48, 49, 50, 59, 64, 65, 69, 74, 84, 96, 101, 102, 112, 115, 124, 125, 163, 164, 183, 184, 217, 220, 242).

3. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 3, наприклад: № 3, № 13, № 23 . . . №1143)

4. Випишіть та запам'ятайте латинські прислів’я та крилаті вирази, наведені в Додатку IV (в частині 1 № №: 3, 8, 18; в частині 2 №№: 3, 13, 23, 33, 43, 53, 63, 73, 83, 93, 103).

5. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:

1. Vim facere. 2. Post mortem. 3. Lex mosque. 4. Legis actiones. 5. Ius talionis. 6. Ius Romanum. 7. Ius dicere. 8. Lex est tyrannus. (Hip.) 9. Salus populi. 10. Culpam negant. 11. Per aes et libram. 12. Lex est rex. (Chr.) 13. Praetor actionem dat aut denegat. 14. Nomen est omen. 15. Nomina sunt odiosa. 16. Plebs clamat: panem et circenses. 17. Extra ordmem. 18. Contra bonos mores. 19. Gaius est pater historiae iuris Romani. 20. Inter arma silent leges. (Cic.) 21. Urba Roma^est caput imperii Romani. 22. Cum grano salis. (Mart.) 23- Veritas filia temporum est. 24. Pacem cum hominibus, bellum cum vitiis habe. 25. Furem nocturnum lex permittit occidere. (Dig.) 26. Etiam latrones suis legibus parent. (Cic.) 27. Tribunal in iudicio, in castris, in theatre habetur. 28. Lex est lux gentium. 29. Post delictum. 30. In lege Cornelia dolus pro facto accipitur. (Dig.) 31. Facta probantur, iura deducuntur. 32. In iure cessio. 33. Societas leonina.

Lectio V

ПОВТОРЕННЯ ГРАМАТИКИ

Займенник (розряди та Відмінювання)

 Присвійний займенник (PRONOMEN)

У латинській мові п'ять присвійних займен­ників. Як і прикметники, вони записуються у формі всіх трьох родів, а перекладаються тільки в чоловічому роді: meus, a, um - "мій"; tuus, a, um - "твій"; suus, a, um - "свій"; noster, stra, strum - "наш"; vaster, stra, strum - "ваш".

Відмінювання присвійних займенників здій­снюється подібно до іменників і прикметників 1-2 відміни: форми жіночого роду відмінюються за першою відміною; форми чоловічого та середнього родів - за другою (див. Lectio II).

 Особові займенники і займенник зворотний

Особових займенників у латинській мові чотири : ego - "я", tu - "ти", поз - "ми", vos -"ви".

Особового займенника третьої особи у ла­тинській мові немає; замість нього вживаються вказівні займенники або займенник зворотний.

Зворотний займенник sui "себе" не має форм множини і називного відмінка однини.

Зразок відмінювання:

 Вказівні займенники

Вказівних займенників у латинській мові декілька: is, ea, id - "той, та, те" - може вжива­тися у значенні "він, вона, воно"; похідний від нього idem, eadem, idem - "той самий, та сама, те саме"; iste, ista, istud - "цей, ця, це; той, та, те"; ille, illa, illud - "той, та, те; він, вона, воно"; hie, haec, hoc - "цей, ця, це".

Особливістю відмінюваня вказівних займен­ників (і всіх інших, крім особових і зворотного) є наявність так званих займенникових закінчень, спільних для всіх трьох родів: в Gen. Sing. -ius. Dat. sing. -і. В інших відм(див. Lectio II)інках вони відмінюються подібно до іменників і прикмет­ників 1 відміни – для жіночого роду), і 2 відміни – для чоловічого та середнього родів (див. Lectio II)

Зразки відмінювання в однині і множині:

Singularis
	m	f	n	m	f	n	m	f	n
N	is	ea	id	hic	haec	hoc	ille	illa	illud
G	eius	eius	eius	huius	huius	huius	huius	illius	illius
D	еі	ei	ei	huic	huic	huic	illi	illi	illi
Асc	eum	earn	id	hunc	hanc	hoc	ilium	illam	illud
Ав	eo	ea	eo	hoc	hac	hoc	illo	illa	illo

Відмінювання займенника is, ea, id обов'язково треба знати напам'ять, оскільки за непрямими відмінками в словнику його знайти важко. Те ж саме стосується і особових займенників.

 Відносні займенники

Відмінювання відносних займенників: qui, quaе, quod - "хто, що" (стосовно іменника); або "який, яка, яке" (стосовно прикметника) бажано знати напам"ять:

Scito!

Подібним же чином відмінюються і питальні займенники: qui? quae? quod?- "який? яка? яке?", "котрий? котра? котре?"; питальний займенник quis?, quid? - "хто?", "що?" відрізняється формою середнього роду в nom. sing, і вжи­вається тільки в однині.

 Означальні займенники

Означальний займенник ipse, ipsa, ipsum ”сам, самий, -а, -е”, відмінюється як вказівний займенник ille, ilia, illud, але в серед­ньому роді має закінчення -um.

Займенник talis, tale "такий, а, е" відміню­ється як прикметник двох закінчень, тобто за голос­ною групою (див. Lectio III).

 ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ

Unus, -a, um – один, одна, одно; solus , -a, um – тільки один;

totus, -a, um – цілий, весь, вся, все; alter, -era, -erum – інший, -а, -е; uter, utra, utrum – котрий, -а, -е; ullus, -a, um – який-небудь; nullus, -a, um – жодний, -а, -е; neuter, -tra, trum – ні той, ні інший.

ТЕКСТ

ПЕРШОДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВА

FONTES JURIS ROMANORUM

DE PATRIA POTESTATE

ПРО БАТЬКІВСЬКУ ВЛАДУ

In potestate nostra sunt liberi nostri, quos ex iustis nuptiis procreauerimus.

1. Nuptiae autem siue matrimonium est uiri et mulieris coniunctio, indiuiduam consuetudinem uitae continens.

Ius autem potestatis, quod in liberos habemus, proprium est ciuium Romanoram: nulli enim alii sunt homines, qui talem in liberos habeant potestatem, qualem nos habemus.

2. Qui igitur ex te et uxore tua nascitur, in tua potestate est: item qui ex filio tuo et uxore eius nascitur, id est nepos tuus et neptis, aeque in tua sunt potestate, et pronepos et proneptis et deinceps ceteri. qui tamen ex filia tua nascitur, in tua potestate non est, sed m patris eius.

DE NVPTIIS

ПРО ШЛЮБ

3.Iustas autem nuptias inter se dues Romani contrahunt, qui secundum praecepta legum coeunt, masculi quidem puberes, feminae autem uiripotentes, siue patres families sint siue filii familias, dum tamen filii familias et consensum habeant parentum, quorum in potestate sunt. nam hoc fieri debere et ciuilis et naturalis ratio suadet in tanrum, ut iussum parentis praecedere debeat. unde quaesitum est, an furiosi filia nubere aut furiosi filius uxorem ducere possit? cumque super filio uariabatur, nostra processit decisio, qua permissum est ad exemplum filiae furiosi filium quoque posse et sine patris interuentu matrimonium sibi copulare secundum datum ex constitutione modum.

4. Ergo поп omnes nobis uxores ducere licet: nam quarundam nuptiis abstinendum est. inter eas enim personas, quae parentum liberorumue locum inter se optinent, nuptiae contrahi non possunt, ueluti inter patrem et filiam uel auum et neptem uel matrem et filium uel auiam et nepotem et₍ usque ad infinitum: et si tales personae inter se coiermt, nefarias atque incestas nuptias contraxisse dicuntur. et haec adeo ita sunt, ut, quamuis per adoptionem parentum liberorumue loco sibi esse coeperint, non possint inter se matrimonio iungi in tanrum, ut etiam dissoluta adoptione idem iuris maneat: itaque earn, quae tibi per adoptionem filia aut neptis esse coeperit, non poteris uxorem ducere, quamuis earn emancipaueris.

5. Inter eas quoque personas, quae ex transuerso gradu cognationis iunguntur, est quaedam similis obseruatio, sed non tanta. sane enim inter fratrem sororemque nuptiae prohibitae sunt, siue ab eodem patre eademque matre nati fuerint, siue ex alterutro eorum. sed si qua per adoptionem soror tibi esse coeperit, quamdiu quidem constat adoptio, sane inter te et earn nuptiae consistere non possunt: cum uero per emancipationem adoptio dissoluta sit, poteris earn uxorem ducere: sed et si tu emancipatus fueris, nihil est impedimento nuptiis. et ideo constat, si quis generum adoptare uelit, debere eum ante filiam suam emancipare: et si quis uelit nurum adoptare, debere eum ante filium emancipare.