Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК скорочені.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
548.35 Кб
Скачать

1. Територіальна цілісність.

2.   Єдиний конституційний простір.

3.   Громадянство.

4.   Єдина грошово-кредитна система.

5.  Національні Збройні Сили.

6.  Міжнародна правосуб'єктність.

7.  Офіційний статус державної мови.

8. Державні символи.

89. Сучасний український Конституціоналізм: поняття, сутність, засади та процес становлення.

Конституціоналізмце:

1) правління, обмежене конституцією, політична система, що спирається на конституцію і конституційні методи правління;

2) політико-правова теорія, що обґрунтовує не­обхідність встановлення конституційного ладу.

Конституціоналізм визначають також як теорію і практику конституційного будівництва. Теорія, доктрина, згідно з якою здійс­нюється конституційне будівництво, формуються найважливіші суспільні й державні інститути, є важливою складовою конститу­ціоналізму. Такі положення останнього, як теорія розподілу влад, парламентаризм, проголошення прав і свобод громадян є надбан­ням цивілізації.

Елементами конституціоналізму є фактична і юридична консти­туція, конституційна теорія і практика, конституційні відносини. Конституціоналізм не можна ототожнювати з конституційним за­конодавством або процесом його реалізації, оскільки це складові конституціоналізму.

Конституціоналізм є барометром прогресу, розвитку суспіль­ства. Криза суспільства — це насамперед криза його конститу­ціоналізму. Основними проявами такої кризи є істотні розбіжності між конституцією фактичною та юридичною, конституційною правосвідомістю і офіційною політико-правовою доктриною.

Спираючись на традиції політико-правової думки та сучасні дослідження, можна назвати ряд характерних для конституціоналізму ознак: і я так думаю що це засади!!!!!!

– верховенство права в житті суспільства та держави, і перш за все верховенство Конституції як Основного закону;

– згода народу, тобто утвердження того, що уряд є похідним від волі народу й існує у згоді з цією волею;

– втілення правових начал у законодавстві держави (закони не завжди є правовими);

– непорушність прав і свобод особи, їх охорона та гарантованість;

– взаємна відповідальність держави і особи;

– розподіл державних влад, тобто незалежність кожної з трьох гілок державних влад – законодавчої, виконавчої, судової і наявність у кожної з них своєї спеціальної сфери діяльності; існування гілок влади на основі системи «стримувань і противаг»;

конституціоналізм у сучасному широкому розумінні терміна – це прямування до правової конституційної держави, в якій Конституція (Основний Закон) закріплює основні принципи демократичного конституційного ладу: народовладдя, верховенство права в житті суспільства; зв’язаність держави в своїй діяльності правовими законами; непорушність прав і свобод особи; розподіл влад, державний суверенітет, політичний плюралізм; багатоманітність форм економічної діяльності; світський характер держави; самостійність місцевого самоврядування.

процес становлення.

Початок новітнього конституційного процесу в Україні

пов'язується з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 p., де утверджувалося здійснення укра­їнським народом його невід'ємного права на самовизначення та проголошувалися нові принципи організації публічної влади та правового статусу людини і громадянина. У цьому процесі можна виділити три основні етапи.

Перший етап новітнього конституційного процесу в Україні охоплює період від 16 липня 1990 р. до 26 жовтня 1993 р. На першому етапі розпочалася робота з підготування проекту нової Конституції України.

Другий етап почався після завершення дострокових парламентських і президентських виборів та охопив період від 10 листопада 1994 року по 8 червня 1995 року. Цей етап характеризувався відновленням конституційного процесу.

Третій етап охопив період від 8 червня 1995 р. (підписання Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціо­нування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України») до 28 червня 1996 р. (прийняття Конституції України Верховною Радою України).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]