Всі методи дослідження просторових економічних систем поді­ляють на ^традиційні та ■=>новаційні.

_{Г Традиційні методи 1}

-~літературний — полягає у відборі й аналізі літературних джерел, що тією чи іншою мірою стосуються явища (об'єкта) вивчення;

—описовий — використовують під час вивчення рівня розвитку і розміщен­ня по території об'єктів і видів господарської діяльності та розселен­ня; це описова статистика рівня, динаміки і структури досліджува­них явищ;

статистичний — розрахунок функціональних залежностей між кількісними параметрами і якісними ознаками факторів (чинників) і кількісно-якісними характеристиками результатів їх дії; застосо­вується для оцінки невідомих параметрів розподілу ймовірностей випадкових величин: метод статистичної перевірки гіпотез — си­стема прийомів у математичній статистиці, призначених для пере­вірки дослідних даних гіпотез; метод статистичних випробувань — дослідження властивостей об'єкта чи явища за допомогою спеціально організованого випробування "живого" об'єкта чи його моделі з ура­хуванням штучних впливів та ін.

і 1 —► моделювання — формалізація кількісних і якісних параметрів та

ознак явищ (об'єктів), їх натурально-вартісних показників у формі прямих чи обернених зв 'язків; —► факторна оцінка — підбір факторів (чинників) та зміна набору параметрів, що їх характеризують меншим числом категорій, які а є лінійною комбінацією вихідних параметрів; головна ціль фактор­ом ної оцінки — стикування інформації, економічний опис; Щ —► кластерна оцінка — об'єднання параметрів окремих взаємопов'-._ язаних явищ (об'єктів) у статистичні однорідні групи у стисне­ні ному вигляді без надмірної утрати інформації; синтез однорідних

видів діяльності для виробництва одного -двох видів продукції. § —► комп'ютерна технологія — створення, підтримка, збагачення Я банків даних, необхідних для дослідження регіональних економіч­них систем; дає змогу обробляти великі масиви даних за короткий час і з малими затратами ресурсів; на її основі можна оновлювати методи моделювання, прискорювати факторну оцінку, уточнюва­ти та оптимізувати складові виробничих територіальних кла­стерів.

Розділ 4. Наукові методи аналізу регіональної економіки Усе це свідчить про те, що дослідження просторової економі-ки потребує творчого підходу до відбору і застосування методів, які треба здійснювати з урахуванням досліджуваного явища і до­сягнення поставленої мети.

4.2. Економічні методи регіонального аналізу

В основі економічних методів регіонального аналізу є порівнян­ня результатів виробництва із затратами ресурсів на їх отриман­ня. Результати виробництва, як і залучені для їх досягнення зат­рати, мають вартісну оцінку. Завдання ж аналізу полягає у ви­явленні абсолютного і відносного співвідношення вартісних па­раметрів результатів і затрат. Чим менша вартість затрат і більша вартість результатів, тим ефективніше використано затрати.

Вибір методів економічного аналізу залежить від рівня органі­зації і характеру функціонування господарської системи та цілей її дослідження. Завдання аналізу завжди пов'язане з оцінкою ста­ну економічної системи, виявлення причин певного явища та по­шуком методів, засобів і ресурсів для поліпшення (у разі потре­би) соціально-економічної ситуації. Для визначення стану або встановлення діагнозу територіальної економічної системи ви­користовують кілька економічних методів.

Системний метод. Один із методів комплексного вивчення еко­номіки як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Територі­альна економічна система як сукупність продуктивних сил і ви­робничих відносин є відкритою системою. Системними об'єкта­ми є ^>вхід, ■=>вихід, ^мета, ^зворотний зв'язок та ^обмеження.

Вхід регіональної економічної системи характеризується кіль­кістю і якістю задіяної праці — Т, кількістю і вартістю задіяного основного капіталу — К, кількістю і вартістю задіяного оборот­ного капіталу — О, кількістю грошової маси, необхідної доля обороту праці, капіталів, товарів і послуг — Г_м.

Механізм функціонування праці основного, оборотного капі­талів та оборотності грошової маси визначають рівень техно­логії переробки сировини, наявність правової, інституційної інфра­структури, яка забезпечувала б горизонтальні відносини суб'єктів

101

Механізм

• валовий випуск — В

В = 0 + с1В

• проміжне споживання — О

0 = В-сІВ

• валова додана вартість — сіВ

СІВ — В - О

• валовий прибуток — ВП

ВП = сІВ-Т

• технологія — о

• інституційні умови

• управління

• стимулювання

• кредитування

• оборотність грошової маси — V

Рис. 4.2. Параметри системного аналізу регіональної економіки

регіонального ринку, системи регіонального управління і регу­лювання, стимулювання виробництва і праці, ринку кредитних ресурсів, формування платоспроможного попиту для прискорен­ня оборотності грошової маси через активізацію купівлі-продажу на гуртових і роздрібних ринках товарів і послуг.

Вихід регіональної економіки характеризується сукупністю ма­теріальних благ та послуг, необхідних для задоволення потреб населення і виробників регіону. Це результат задіяних в економі­ку регіону праці, капіталів та грошової маси і механізму їх функ­ціонування, який виражається валовим випуском регіонального продукту і його вартісною структурою. Складовими вартісної структури регіонального продукту є проміжне споживання і ва­лова додана вартість. Збільшення частки валової доданої вартості у валовому випуску регіонального продукту свідчить про зростан­ня продуктивної й ефективної функції праці і капіталу:

В = аР(Т, К)

Мета випливає з вимог законів виробництва і відтворення на- селення, тобто формувати структуру і механізм регіональної еко- 102 —

Розділ 4. Наукові методи аналізу регіональної економіки поміки такого рівня, за якого створений регіональний продукт ілдовольнив би потреби населення і виробників регіону.

Зворотний зв'язок характеризує розподіл валової доданої вар-юсті регіону і його вплив на посилення функції праці і капіталу (В = аЕ(Т.К)):

сіВ = С + Б + К + (Е — І), це С — споживання домашніх господарств регіону; Б — спожи­вання державного і місцевих бюджетів; К — сукупні регіональні капіталовкладення; Е — експорт; / — імпорт.

Параметри С + Б характеризують доходи домашніх госпо­дарств, державних та місцевих бюджетів і їх платоспроможність, рівень стимулювання їх діяльності. Сукупні капіталовкладення визначають рівень капіталоозброєності (к = КУТ) і продуктив­ність парці (в) одного зайнятого (в ~/(к)). Співвідношення екс-порту-імпорту (Е — І) характеризує рівень чистого експорту (ЧЕ), або позитивне чи від'ємне зовнішньоторговельне сальдо.

Обмеження системи регіональної економіки характеризуєть­ся двома умовами:

^> по-перше, потенційною потребою населення і виробників у товарах та послугах за обсягом, структурою і рівнем цін;

^ по-друге, потенційною спроможністю входу і виходу систе­ми створити матеріальні ресурси і їх доступної ціни для задово­лення потреб населення і виробників.

Особливості системного підходу до управління і регулюван­ня виробництва полягають у переході від поточного управління процесами до стратегічного і перспективного, від відокремлених, часткових підсистем до комплексної системи, до підвищення гнуч­кості й оперативності при освоюванні нових виробів і процесів, від аналізу окремих випадків до системного аналізу варіантів рішень, від підрахунку окремих елементів ефективності до комп­лексної оцінки всіх факторів, від використання вибіркових мате­ріалів бухгалтерії до застосування потокового контролю на ос­нові використання економіко-математичних методів і засобів об­числювальної техніки. Системний аналіз управління виробницт­вом дає змогу всебічно оцінювати раціональність нових капіталь­них вкладень, інновацій, комплексно враховувати фактори роз-

Вхід

Вихід

•праця — Т

• основний капітал — К

• оборотний капітал — О

• грошова маса — Г

витку виробництва, вдосконалювати інформаційні потоки Щ гарантує оптимізацію прийнятих рішень.

Балансовий метод. Метод оброблення й аналізу статистичню даних підприємства, галузі, регіону. Він дає змогу взаємопов'я-зувати ресурси та їх використання, виявляти пропорції та взаємо­зв'язки, які утворюються у процесі відтворення. У територіаль­но-економічному аналізі використовують різні баланси, які мож­на згрупувати:

баланси продуктів, котрі характеризують ресурси окре­мих продуктів, розподіл та використання їх у національній еко­номіці (баланси різних видів металів, палива, хімікатів, будівель­

них матеріалів, машин та ін.); їх складають переважно в нату­ральних показниках.

т> баланси праці — баланс працездатного населення, баланс зайнятості та використання праці зайнятих та ін.;

баланси грошових ресурсів, які характеризують утворен­ня грошових ресурсів і використання їх у національній економіці, в окремих галузях чи населенням: баланс державного чи регіональ­ного бюджету, баланс доходів і видатків галузі, баланс доходів і видатків населення та ін.;

баланси виробництва і розподілу валового внутрішнього при­бутку, платіжний баланс, міжгалузевий баланс виробництва та

розподілу продуктів.

Нормативний метод. Передбачає урахування нормативів — розрахункових величин затрат живої та уречевленої праці на ви­робництво одиниці продукції або окремі види робіт і послуг.

Нормативи є вихідними даними для встановлення техніко-еко-номічних норм на підприємствах. З огляду на сферу застосуван­ня вирізняють такі основні групи нормативів:

Ч> нормативи використання матеріальних ресурсів (сирови­ни, палива, матеріалів, електроенергії);

^> нормативи продуктивності устаткування (машин, ме­ханізмів, агрегатів);

Ч> нормативи затрат праці (єдині, типові, галузеві норми часу, норми виробітку, нормативи обслуговування або норма- тиви чисельності за категоріями працівників). 104" —

Розділ 4. Наукові методи аналізу регіональної економіки Економіко-математичні методи. Комплекс наукових дисциплін, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернети­кою: ■=> економіко-статистичні методи, ^моделювання економіч­них процесів, =5'методи оптимальних рішень тощо.

Економічний аналіз господарства регіону, продуктивних сил і їх розміщення не обмежується переліком найзагальніших методів. Дослідження їх розвитку і розміщення потребує творчого підхо­ду до відбору і застосування методів з урахуванням вимог часу та поставлених цілей і завдань, зокрема в сучасних умовах нале­жить використовувати комп'ютерну техніку і комп'ютерні тех­нології.

Метод штучних нейронних мереж. Використовуються особли­вості застосування нейронних мереж і їх переваги для розв'язан­ня проблем соціально-економічного характеру в порівнянні з кла­сичними підходами для економічних систем регіонального чи на­ціонального рівня організації. Штучні нейронні системи є резуль­татом застосування математичного апарату через комп'ютерні програми до моделі нервової системи. Отримані в такий спосіб знання успішно застосовуються в аналізі і прогнозуванні еконо­мічних і соціальних процесів. Даними можуть бути, наприклад, результати котувань цінних паперів на даний день на деякій біржі або ж результати виробничого процесу при різних виробничих умовах на рівні підприємства, регіону, країни.

Практичне застосування нейромереж можливе в таких ситуа­ціях, коли традиційні підходи не дають задовільних результатів, або коли найменша зміна в моделюванні може зробити величез­ний вплив на самий результат. Тим самим ми підтверджуємо факт кращого управління тим, хто оперує більшою інформацією. Тут припускається використання інформаційних технологій. Ці тех­нології — потужний інструмент для ефективного опрацювання інформації. Річ у тому, що нейромережі самоадаптуються для вивчення інформації, надаючи моделі, що подають знання про поставлену специфіку завдання.