98. Об’єкти права промислової власності.

Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки. Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. Винахід - - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. Можливі об'єкти винаходу такі: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин); спосіб (включаючи біотехнічні способи, способи лікування і діагностики та профілактики). Правова охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі й не відповідає умовам патентоспроможності. Винахід відповідає патентоспроможності, якщо він новий, має винахідницький рівень і є придатним для користування. Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, оскільки в таких випадках не відбувається творчого процесу самого винахідництва. Винахідницьким рівнем характеризуються пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахід повинен бути придатним для використання не тільки в промисловості, а й у сільському господарстві, в системі охорони здоров'я, оборони, транспорту на інших галузях народного господарства. Крім того винахід повинен мати ще одну якісну ознаку — позитивний ефект. Корисна модель --це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислова придатним. Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Однак до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Відмінність між винаходами і корисними моделями полягає в об'єкті — до перших відносять продукти і способи, до других — конструктивне виконання пристрою. Сутність корисної моделі полягає саме в оригінальному компонуванні пристрою. Якщо винахід має певну перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим розв'язком задачі, то корисна модель - - новим компонуванням елементів пристрою. Цей розв'язок тому і називають "корисна модель" певного пристрою, тобто нове розташування елементів пристрою, нова корисна модель. Промисловий зразок — це нове конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом. Об'єктом промислового зразка мають бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він новий і промислове придатний. Цей зразок визнають новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до подання заявки до Держпатенту України. Промисловий зразок визнають промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в будь-якій іншій галузі діяльності. Законодавство про промислові зразки не поширюється на об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друковану продукцію як таку, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних речовин тощо.

Науко́ве відкриття́  (рос. открытие, англ. discovery, нім. Entdeckung) — встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання ^[2]. Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу Попри розповсюджене у суспільстві уявлення, наукові відкриття мають правовий режим захисту, що за своєю суттю є немайновим правом автора. Таким чином автор наукового відкриття, навіть якщо він доведе факт використання його відкриття у конкретному промисловому виробі або послузі, не зможе отримати компенсацію від порушника. Для того, аби набути статус винаходу, який може захищатися патентом, наукове відкриття має відповідати критеріямпатентоздатності.

Раціоналіза́торською пропози́цією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

Раціоналізаторська діяльність — це найбільш поширений вид технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідництва. Проте цей вид творчості доступний практично кожному працівникові і тому він за своїми масштабами перевищує винахідництво. Наведені та деякі інші чинники роблять раціоналізаторську діяльність чи не найбільш ефективною. Своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції інколи здатні давати більшийекономічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від використання винаходів. До раціоналізаторської пропозиції за загальним правилом встановлюється три необхідні вимоги:

1. вона має стосуватися профілю підприємства, якому ця пропозиція подана;

2. має бути новою;

3. має бути корисною підприємству, якому вона подана.

Знак для товарів і послуг (англ. trademark) — позначення, знак^[1] за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб ^[2]. Такими позначеннями можуть бути слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. У Цивільному кодексі України відносно знаку для товарів і послуг вживається термін "торговельна марка" ^[3] Набуття права інтелектуальної власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг охорони визначається наведеними у свідоцтві зображенням та переліком товарів і послуг.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років.

Не набувають правової охорони позначення, що зображують^[6]:

• державні герби, прапори та емблеми;

• офіційні назви держав;

• емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

• офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

• нагороди та інші відзнаки.

Ці позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Також не набувають правової охорони знаки, що:

• не мають розрізняльної здатності;

• є загальновживаними для позначення товарів і послуг певного виду;

• вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

• є оманливими, тобто такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

• є загальнодержавними символами або термінами;

• відображають лише форму, що зумовлена природним станом товару, послуги або особи, що виробляє товар або надає послугу.

Ці позначення можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображені знака.

Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є: новим; вирізняльним; однорідним; стабільним. Експертизу на патентоспроможність сорту проводить Держ. комісія Укр. з випробовування та охорони сортів рослин Міністерства аграрної політики Укр. Порода тварин - створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи.

Комерці́йна таємни́ця — інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці^[1].

Статтею 420 Цивільного кодексу України визначено, що комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.