- •Завдання №1
- •Завдання №5
- •Згідно до технічного завдання маємо десять незалежних повідомлень, очевидно спектр кожного повідомлення перенесеться на свою власну піднесучу
- •4.1 Решение задачи №1
- •4.2 Решение задачи №2
- •4.3 Решение задачи №3
- •Решение задачи №4
- •4.5 Решение задачи №5
- •Розв’язок задачі №1
- •Відповідь: втрати інформації становлять 1.076 біт/символ.
- •4 Циклічні коди
- •3.5. Розв’язок задачі №5
- •За умовою задачі
- •1 Міра кількості інформації
- •2 Інтервал кореляції
- •3 Оптимальні коди
- •4 Циклічні коди
- •5 Багатоканальні системи передачи інформації
- •1 Технічне завдання
- •3.1 Розв’язання задачі №1
- •3.2 Розв’язання задачі №2
- •3.3 Розв’язання задачі №3
- •3.4 Розв’язання задачі №4
- •3.5 Розв’язання задачі №5
- •3.1. Розв’язок задачі №1
- •Відповідь: втрати інформації становлять 1.076 біт/символ.
- •3.2. Розв’язок задачі №2
- •3.3. Розв’язок задачі №3
- •3.4. Розв’язок задачі №4
- •Прийнята кодова комбінація циклічного коду має вигляд
- •3.5. Розв’язок задачі №5
- •За умовою задачі
- •2.1 Розв′язання задачі №1
- •2.2 Розв′язання задачі №2
- •2.3 Розв′язання задачі №3
- •2.4 Розв′язання задачі №4
- •2.5 Розв′язання задачі №5
- •Згідно до технічного завдання, маємо десять незалежних повідомлень, очевидно спектр кожного повідомлення перенесеться на свою власну піднесучу (рис.2.5.3) :
- •1.1 Розв’язок задачі №1
- •1.2 Розв’язок задачі №2
- •1 .3 Розв’язок задачі №3
- •1.4 Розв’язок задачі №4
- •1.5 Розв’язок задачі №5
- •4 Циклічні коди
- •1 Определение энтропии источника
- •2 Определение ширины спектра
- •3 Построение кода Хаффмана
- •4 Ошибки при передаче
- •5 Определение полосы частот
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Задача №1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
3.5. Розв’язок задачі №5
В багатоканальних системах зв’язку по одній лінії передаються повідомлення від різних джерел до різних приймачів, тому сигнал, що передається по лінії, формується шляхом ущільнення. У випадку часового ущільнення елементи індивідуальних сигналів передаються і приймаються послідовно в часі в загальній смузі частот, що здійснюється шляхом імпульсного модулятора і синхронно працюючих на передачі і прийомі пристроїв комутації. Інтервал слідування елементів індивідуального сигналу вибирають рівним
Тк= 1/2Fmax, (3.5-1)
де Fmax=150Гц – максимальна частота смуги частот сигналу.
Частота імпульсного генератора, що дискретизує в часі сигнали індивідуальних джерел
Fг=2Fmaxn, (3.5-2)
де n – число каналів ущільнення. В системах часового ущільнення індивідуальні канальні сигнали представляють собою відрізки синусоїди, що послідовно передаються по каналу.
Визначимо згідно (3.5-1) інтервал дискретизації:
Підставимо (3.5-1) в (3.5-2) і отримаємо вираз
n=ТкFг=Тк/Тг . (3.5-3)
За умовою задачі
Tг=tmax+tзах=128і+0,02Тк, (3.5-4)
де і – тривалість елементарної посилки. Ця величина визначається з формули (3.5-5):
і=2/fc, (3.5-5)
де fc =1,5 МГц – загальна смуга частот системи. Підставимо (3.5-4) в (3.5-3), врахувавши (3.5-5) і отримаємо вираз
.
Відповідь: кількість каналів ущільнення – 14.
1 Напруга на виході квантуючого пристрою може приймати одне з 20 дискретних значень з кроком квантування Δ . На вхід квантуючого пристрою надходять незалежні часові відліки ( з інтервалом Δt = 0.3 с ) сигналу з експоненціальною щільністю імовірності розподілу миттєвих значень
,
де α = 0.5 В , х мах = 1.6 В , Δ = 0.2 В . Визначити ентропію квантового сигналу, його надмірність , швидкість створення інформації на виході квантуючого пристрою ( продуктивність ) .
2 Визначити інтервал кореляції стаціонарного випадкового процесу з енергетичним спектром :
найти ширину спектра стаціонарного випадкового процесу та побудувати графік K(τ) при α = 20 с-1 , ω0 = 10 рад/c . Побудувати графік K(α) при τ = 5 с.
3 Визначити пропускну спроможність дискретного каналу без завад , в якому використовуються символи t1 = 4с , t2 = 4с , t3 = 8с , t4 = 8с .
4 Знайти кількість контрольних символів , які необхідні для виявлення всіх трійкових похибок , якщо довжина інформаційної частини комбінації n0=7.
5 Визначити необхідну смугу частот для передачі десяти незалежних повідомлень (смуга кожного 0-150 Гц) за допомогою частотної модуляції на піднесучих та однополосної модуляції спільної несучої (система ЧМ-ОМ) по лінії зв’язку з класичним частотним ущільненням. Вважати, що для зменшення перехідних завад між каналами рознесення середніх частот каналів збільшується (у порівнянні з мінімально необхідною величиною) на захисний інтервал , що складає 30% від . Оцінити ефективність системи за критерієм використання пропускної спроможності.
2.1 Розв′язання задачі №1
Визначимо значення кожного дискретного значення , тобто значення на виході квантуючого пристрою , оскільки х мах = 1.6 В , Δ = 0.2 В, кількість значень 20 , тому маємо табл.2.1.1:
Таблиця 2.1.1
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
X5 |
X6 |
X7 |
X8 |
X9 |
X10 |
X11 |
X12 |
X13 |
X14 |
X15 |
X16 |
X17 |
X18 |
X19 |
X20 |
-2.2 |
-2.0 |
-1.8 |
-1.6 |
-1.4 |
-1.2 |
-1.0 |
-0.8 |
-0.6 |
-0.4 |
-0.2 |
0 |
0.2 |
0.4 |
0.6 |
0.8 |
1.0 |
1.2 |
1.4 |
1.6 |
Кількість інформації, що приходиться на один елемент повідомлення, називається питомою інформативністю, чи ентропією. Ентропія характеризує джерело повідомлення з заданим алфавітом і є мірою невизначеності, яка мається в ансамблі повідомлень цього джерела [1].
Ентропія дискретного джерела визначається виразом:
Але ми маємо справу з дискретними значеннями , які з'являються за експоненціальним законом розподілу :
В такому випадку ймовірність того , що неперервна величина попаде в
інтервал Δ буде визначатися за формулою :
Підставляючи в формулу для ентропії маємо :
Визначаємо ймовірність кожного символу і для наглядності занесемо результати в табл.2.1.2 :
Таблиця 2.1.2
|
0.0081524 |
|
0.012162 |
|
0.018143 |
|
0.027067 |
|
0.040379 |
|
0.060238 |
|
0.089865 |
|
0.134064 |
|
0.200000 |
|
0.134064 |
|
0.089865 |
|
0.060238 |
|
0.040379 |
|
0.027067 |
|
0.018143 |
|
0.012162 |
|
0.0081524 |
|
0.0054647 |
|
0.0036631 |
|
0.0024554 |
Підставляючи отримані результати в формулу :
,
отримаємо :
біт/симв .
Ентропія реальних повідомлень найчастіше виявляється менше ентропії відповідного йому оптимального повідомлення. При однаковому числі елементів кількість інформації в реальному повідомленні буде менше, ніж в оптимальному. Щоб описати цю різницю вводиться характеристика – надмірність повідомлень[1].
Надмірність обчислюється за формулою :
Максимальна ентропія визначається за умови рівності всіх ймовірностей появи дискретних значень , очевидно :
.
Оскільки
,
то
біт/симв
Таким чином , розрахуємо надмірність :
Продуктивність дискретного джерела визначається як :
біт/симв·с .