Експлуатація і обслуговування машин

1.Структура ремонтно-механічної служби підприємства. Організація планово- запобіжних робіт.

Структура ремонтної служби залежить від виробничо-технологічних особливостей підприємства, трудомісткості ремонтних робіт, кількості ремонтного персоналу та можливості внутрішньогалузевої кооперації по виготовленню типових запасних частин обладнання. Велика різноманітність хімічних та нафтохімічних виробництв породила різні структури керування ремонтними службами, на яких має перевагу змішана система, де всі види ремонту та обслуговування проводяться на ремонтних ділянках виробничих цехів або на місці розміщення обладнання. Систему керування ремонтним виробництвом підприємства варто розглядати, як комплекс методів і засобів планування, обліку, аналізу і регулювання ремонтних

процесів для виконання поставлених перед ними виробничих задач.

Керування ремонтними службами підприємств являє собою сукупність керуючої і керованої систем, при цьому керована система проводить ремонтні роботи, а керуюча – відділи головного механіка (ВГМ), головного енергетика (ВГЕ) здійснюють планування, контроль і керівництво цими ремонтними роботами. Діяльність механічної служби регламентується Положенням про механічну службу підприємства, яке охоплює широке коло питань, основними з яких є:

- виконання галузевих задач в межах своєї компетентності;

- організація безпечної експлуатації та своєчасний ремонт обладнання;

- розробка та виконання заходів по підвищенню рівня використовування обладнання;

- вдосконалювання організації обслуговування обладнання;

- розробка та виконання заходів по збереженню матеріально-технічних ресурсів (обладнання, мастильних матеріалів, запасних частин і т.п.).

Функції механічної служби розглядаються в залежності поставлених задач:

- розробляти та виконувати організаційно-технологічні заходи по забезпеченню продуктивної роботи технологічного обладнання; приймати участь в розробці основних напрямків розвитку виробництва, вносити пропозиції в перспективні та річні плани з питання комплектації технологічним обладнанням;

- організовувати розробку та виконання планів капітального і планово-попереджувального ремонтів обладнання; планування, що складається з розробки раціональної структури ремонтних циклів,

визначенню трудових і ремонтних ресурсів для виконання плану ремонтних робіт;

- визначати необхідність підприємства (цеху, установки) в обладнанні, запасних частинах та матеріалах;

- здійснювати контроль за дотриманням графіків проведення ремонтів, термінів здачі обладнання в ремонт та отримання його з ремонту;

- розробляти обґрунтовування для створення резерву, необхідного для безперервної роботи обладнання та проведення капітального ремонту;

- погоджувати терміни та заходи для безпечного ведення зварювальних робіт, а також для проведення робіт по обслуговуванні, ремонту та наладці приборів для контролю роботи обладнання і технологічного процесу;

- здійснювати контроль за роботою локальних установок;

- приймати участь при розгляді проектів реконструкції виробництва та вносити свої пропозиції;

- здійснювати контроль за дотриманням норм витрати матеріалів та енергії;

- приймати участь в розробці заходів, направлених на зниження трудомісткості технічного обслуговування та ремонту обладнання;

- організовувати підбір і розміщення кадрів, обчисляти раціональну кількість персоналу механічної служби;

- приймати участь в проведенні розслідуванні аварій та нещасних випадків, які відбулися під час роботи обладнання або під час ремонту;

- організовувати облік, що полягає в постійному обліку витрат трудових і матеріальних робіт;

- приймати участь під час випробування нової техніки та розробляти заходи по використовуванню виробничих відходів, планувати збирання та здачу металобрухту.

Організація ремонтного виробництва залежить від масштабів виробництва і основних задач, поставлених перед ремонтниками, а

структура ремонтної служби залежить від виробничо-технологічних особливостей підприємства, трудомісткості ремонтних робіт, чисельності ремонтного персоналу, переваги типового або спеціального, знімного і незнімного обладнання, наявності ремонтної бази. На сучасному етапі розвитку виробництва основною задачею керування ремонтним виробництвом є координація дій механічної і ремонтної служб. Механічна частина ремонтного виробництва виконує капітальний ремонт усього знімного обладнання в спеціалізованих

відділеннях або цехах типу РМЦ чи РКЦ. Для цього в механічній частині виробництва передбачені: ремонтні підрозділи, спеціалізовані

для ремонту типового обладнання; спеціалізовані ділянки для виготовлення запасних частин або підвищення їхньої якості (ділянки термообробки, гумування, гальваніки, балансування, заливки підшипників і т.п.) і випробувальні стенди в спеціалізованих відділеннях. Ремонт знімного обладнання виконується тут по технологічних картах і дефектних відомостях.

На сучасних підприємствах існують три основних виду організації ремонтного виробництва: централізоване, децентралізоване та змішане.

Централізована організація ремонту – це коли всі види ремонту технологічного обладнання виконуються силами та засобами відділу головного механіка і його ремонтно-механічного цеху. Така організація ремонтних робіт можлива на підприємствах з невеликою кількістю обладнання.

Децентралізована – всі види ремонтів та міжремонтне обслуговування проводиться під керівництвом механіка основного виробництва на цеховій ремонтній базі комплексними бригадами. Ремонтно-механічний цех находиться в прямому підпорядкуванні головного механіка і виконує тільки капітальні ремонти складного

обладнання. А також виготовляє або відновлює для цехової ремонтної бази деталі та вузли, які не можливо відремонтувати із-за відсутності ремонтного обладнання.

Змішана організація ремонту характеризується тим, що всі види ремонту, крім капітального, виконуються на цеховій ремонтній базі, а капітальний (в деяких випадках і середній) ремонти – ремонтно-механічний цех. Ремонтно-механічний цех займається модернізацією діючого парку технологічного обладнання та виготовленням запасних частин за замовленням з основних цехів. До складу ремонтно-механічного цеху входить станкове, слюсарне, електрозварювальне відділення та відділення по підвищенню стійкості поверхні деталей, а також технічне та конструкторське бюро.

2.Підготовка до ремонтних і монтажних робіт. Види ремонту. Інструмент.

2-a

Подготовка к ремонту имеет особенно большое значение в условиях химических и неф­теперерабатывающих заводов, где весьма существенными факто­рами являются взрыво- и пожароопасность и работа с токсичными средами. Поэтому последовательность и содержание операций по подготовке к ремонту оговариваются в технологической карте установки или в инструкции по эксплуатации каждого вида обо­рудования. При составлении карты исходят из свойств среды, за­полняющей оборудование (или систему, в которую оно входит), размеров оборудования, а также принятого способа проведения ремонта.

Остановку оборудования, отключение его от системы и подго­товку к ремонту осуществляет технологический персонал (аппа­ратчики, операторы). Резкие изменения температуры, давления, нагрузок при остановке могут вызвать серьезные повреждения оборудования, поэтому остановкой крупного оборудования или технологического объекта руководит начальник участка (установ­ки, блока» цеха).

Остановленное оборудование освобождают от заполняющей его среды, используя дренажи для спуска самотеком, продувку паром или воздухом, промывку водой и т. д. После этого оборудование надежно отключают от системы, устанавливая заглуш­ки на фланцевых соединениях до запорной арматуры или после нее. Заглушки должны иметь хорошо заметный хвостовик с обо­значенным номером. Факт установления каждой заглушки регист­рируют в вахтенном журнале, где отмечают даты установки и последующего изъятия заглушки и указывают фамилию исполни­теля. Заглушки ставят дежурные слесари, а в случае большого объема работ — слесари, выделенные ремонтной базой завода.

Дальнейшая подготовка оборудования зависит от его конст­руктивных особенностей, конкретных условий и характера требуе­мого ремонта. Она может включать промывку и пропарку, чере­дующиеся определенное число раз, применение специальных ре­агентов и др. Технологическая служба должна выдать исполните­лям ремонта официальную справку, гарантирующую подготовку оборудования. При капитальном ремонте установки составляется акт по определенной форме, в котором подтверждается готов­ность Оборудования и коммуникаций к ремонту и оговариваются особые меры предосторожности при проведении работ.

Общая ответственность за подготовку и своевременную сдачу в ремонт оборудования возлагается на начальника производствен­ного цеха. Сдача оборудования в ремонт осуществляется в соот­ветствии с требованиями ГОСТ 27.201—74. По утвержденной фор­ме составляют письменное разрешение на сварочные и другие огневые работы, производимые на самом оборудовании или на территории установки. Такое разрешение, подписанное главным инженером завода (начальником цеха), визируется представите­лем пожарной охраны, который до начала работ и во время работ проверяет строгое соблюдение всех мер, оговоренных в оформлен­ном разрешении и в общих правилах по технике безопасности предприятия.

2-b

Підтримка обладнання в робочому стані, крім технологічного обслуговування, передбачає проведення аварійних та планових видів ремонту: поточного (ПР) та капітального (КР). Ремонт складного технологічного обладнання, а також технічне та міжремонтне обслуговування зв’язані з заміною або реставрацією дефектних деталей, вузлів, деталей для укріплення обладнання, метизів в деяких випадках не можливий без зупинки всього виробництва.

Зупиночний ремонт – це планово-попереджуючий ремонт технологічної схеми, виробництва, цеха або відділення, або окремого обладнання, виконання якого можливе тільки після повної зупинки та припинення випуску продукції на даній технологічній схемі, підприємстві, цеху або відділенні. Під час повної зупинки виробництва проводяться всі види ремонту, які не можливо провести без повної зупинки об’єкта. Строки зупинки підприємств, виробництв, цехів, продукція яких планується міністерствами, затверджуються

керівництвом міністерств. Для інших об’єктів графік зупинки затверджує директор підприємства.

Зміна терміну проведення зупиночного ремонту допускається в винятковому випадку тільки після узгодження з підрядними виробництвами та з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила термін ремонту.

Не пізніше чим за 10 діб до початку зупиночного ремонту по графіку, підприємство доповідає вищестоящій організації про готовність до ремонту та просить дозволу на його зупинку.

Основною умовою нормальної організації роботи працівників ремонтної служби є безперервне забезпечення їх всіма необхідними запасними частинами та змінним обладнанням, яке не можливе без чіткої організації складського господарства. Виробничі запаси запасних частин та матеріалів для ремонтно-експлуатаційних потреб в хімічній та нафтопереробній промисловості складають 10-12% (в аніліно-барвниковій промисловості – 5-8%; в азотній – 15-18%). Необхідність в запасних деталях та матеріалах визначається на основі визначених норм витрат, які розроблені для типового обладнання на основі опиту експлуатації протягом багатьох років. Норма витрат – це максимальна кількість деталей та матеріалу, які можуть бути витрачені під час виконання одного виду ремонтних робіт на одиницю обладнання на протязі визначеного календарного періоду.

Основним місцем зберігання запасних частин (деталей) на підприємстві є центральний склад.

Поточний ремонт – це ремонт, що проводиться для забезпечення чи відновлення працездатності обладнання і складається з заміні чи відновленні його окремих вузлів і деталей та їх регулювання. При поточному ремонті проводяться операції періодичного

обслуговування; заміна швидкозношуваних деталей і вузлів; ремонт футеровок і протикорозійних покрить, фарбування; заміна набивки сальників і прокладок, ревізія арматури; перевірка на точність; ревізія електрообладнання.

Типовий перелік робіт складається керівником ремонтного підрозділу і затверджується керівником інженерної служби підприємства і є обов'язковим додатком до ремонтного журналу.

Підготовлене обладнання до проведення поточного ремонту керівник ремонтних робіт (механік, майстер РМЦ або ЕРЦ) приймає від начальника зміни (установки). Він робить відмітки в спеціальному журналі про виконані підготовчі роботи та заходи з техніки безпеки. Після закінчення ремонтних робіт керівник ремонтних робіт здає обладнання начальнику зміни та робить запис в журналі.

Капітальний ремонт – це ремонт, який роблять для відновлення справності і повного чи близького до повного відновлення ресурсу обладнання з заміною чи відновленням будь-яких його частин, включаючи базові (основна частина обладнання, призначена для його компонування і установки інших складових частин). При капітальному ремонті проводиться часткове чи повне розбирання обладнання. В об’єм капітального ремонту входять наступні основні роботи: обсяг робіт поточного ремонту та операцій технічного обслуговування;

заміна чи відновлення всіх швидкозношуваних деталей і вузлів; повна чи часткова заміна ізоляції, футерівки, протикорозійного захисту або їх ремонт; заміна сальникової набивки та прокладок; вивірка і центрування машин; перевірка точності установки обладнання; модернізація обладнання; після ремонтні випробування.

Докладний перелік робіт, які необхідно виконати під час капітального ремонту встановлюється в дефектній відомості, що складається для кожного виду обладнання.

На капітальний ремонт обладнання складається наступна документація:

- відомість дефектів (додаток № 20);

- кошторис витрат;

- план організації робіт (ПОР) для агрегатів, апаратів, установок та технологічних ліній;

- керівництво для проведення капітального ремонту або технічні умови для проведення капітального ремонту;

- сітковий графік (для ремонту складного обладнання, установок, технологічних ліній.

Підготовлене до капітального ремонту обладнання керівник ремонтних робіт приймає від начальника цеху або особи ним

призначеної. В підготовчу роботу входить: зупинка обладнання, зниження тиску, охолодження та видалення продукту, продувка, промивка, нейтралізація і т.п. Підготовчий період закінчується складанням акту по формі (додаток №7).

Ремонт починається від моменту приймання обладнання в ремонт до моменту здачі відремонтованого обладнання експлуатаційному персоналу.

Заключний період – це час відведений на підготовку та пуск відремонтованого обладнання в експлуатацію (підключення комунікацій, зняття заглушок, виведення на робочий режим згідно з технологічним регламентом). Ці роботи проводяться експлуатаційним персоналом з підключенням ремонтників.

2-c

До інструментів відносяться механізовані і немеханізовані знаряддя праці (ударні, різальні інструменти і пристосування ручні і механізовані), які полегшують працю робітників. Цими інструментами користуються: слюсарі, що виконують роботу з розмітки, рубки, правки, розрізання, притирки, доводки, паяння та лудіння; та слюсарі-збиральники, які проводять збирання вузлів та агрегатів, їх наладку та випробування, регулювання та вивірку їх положення.

3.Технічне обслуговування. Ремонтні документи. Відомість ремонтних робіт.

Експлуатаційні документи повинні бути розраховані на обслуговуючий персонал, що пройшов спеціальну підготовку по технічному використанню й обслуговуванню виробу. При необхідності для деякого обладнання в експлуатаційній документації приводяться вказівки про особливості рівня підготовки обслуговуючого персоналу. Експлуатаційні документи розробляються на повноцінний виріб. До цих документів відносяться: технічний опис; інструкції з експлуатації, технічному обслуговуванню, монтажу, пуску, регулюванню; паспорт, етикетка, формуляр; відомість ЗІП (запасні частини, інструменти, пристрої) і експлуатаційних документів; учбово-технічні креслення або плакати.

Ремонтні документи – це документи, призначені для підготовки ремонтного виробництва, ремонту і контролю виробу після ремонту. Їх розробляють на вироби, що технічно можливо і економічно доцільне

відновлення технічних параметрів і характеристик. Ремонтні креслення позначають буквою «Р», яка записується після креслення. Далі ставиться цифра, яка вказує категорію ремонтного розміру. Наприклад, номер деталі 205.00.002 Р3 позначає, що креслення деталі 205.00.002 є креслення ремонтне, а розміри його відносяться до третьої категорії. Якщо замість категорійного розміру на кресленні необхідно вказати підганяльний розмір, то після букви Р ставиться буква П тобто: 205.00.002 РП. Ремонтні документи розробляються на вироби незалежно від наявності таких же документів на його складові частини. Ремонтні документи розробляються на основі: а) робочої конструкторської документації; б) експлуатаційної документації; в) аналізу ремонтопридатності виробу і його складових частин; г) технологічної документації; д) аналізу тривалості, гарантійних термінів експлуатації виробу і т.п.

Способи ремонту, технічні вимоги до відремонтованого виробу, параметри, що визначають експлуатаційні характеристики виробу після ремонту повинні бути технічно обґрунтовані, а приведені в робочій конструкторській документації відхилення не повинні погіршувати експлуатаційні характеристики.

До основних ремонтних документів (комплект документів) відносяться:

- посібник з капітального ремонту;

- технічні умови на капітальний ремонт;

- ремонтні креслення;

- норми витрати запасних частин і допоміжних матеріалів;

- відомість документів для ремонту.

Ремонтні креслення обладнання розробляють, коли ремонт на основі взаємозамінності, зношених деталей, які вийшли з ладу на нові, технічно не можливий або економічно недоцільний. Ремонтні креслення дозволяють виготовити деталь з розмірами, що дозволяють встановлювати її замість зношеної. Нові розміри деталі поділяються на категорійні (остаточні) і приганяльні, установлені з урахуванням припуску на підгонку деталі «по місцю». На ремонтних кресленнях указуються лише тільки ті розміри, граничні відхилення, зазори й інші дані, що повинні бути виконані і перевірені в процесі ремонту і зборки виробу. Граничні відхилення лінійних розмірів указуються чисельними значеннями. Поверхня, що підлягає обробці виконується основною суцільною товстою лінією, інша частина деталі зображується тонкою суцільною лінією. Для деталей, які ремонтуються зварюванням, наплавленням і т.п., виконується деталь з розмірами для підготовки під подальший ремонт, при цьому вказується марка і розміри

матеріалу, що рекомендуються для ремонту, а також номер стандарту на цей матеріал. Якщо при ремонті необхідно видалити основний шар і замінити його на новий, то шар деталі, що видаляється, зображують тонкою штриховою лінією з двома крапками. Нову частину деталі виконують на окремому ремонтному кресленні.

Якщо в процесі ремонту в складальному вузлі вводиться на місце монолітної деталі, збірна у виді втулки або стопора, то ремонтне креслення виконують як складальне.

Напис, таблиці, технічні вимоги на ремонтних кресленнях деталей і складальних одиниць виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.316-68 ЄСКД.