9. Винекнення і розвиток психіки в процесі біологічної еволюції.

Подразливість до біотичних властивостей середовища - допсихічна форма відображення й регуляції. Таксиси (тропізми) - елементарні безпосередні контактні рухові реакції най простіших організмів. Елементарна чутливість (сенсорна психіка, відчуття) - початкова сигнальна форма відображення дійсності

1.Інстинкти - природжені види реагування на умови середовища. Предметне сприймання (перцептивна психіка).

II. Навички - вид поведінки, що набувається твариною за життя і фіксується в індивідуальному досвіді. Практичний інтелект вищих тварин на основі безпосередньої пам'яті, наочно-образного мислення.

III. Відносно складні види поведінки вищих тварин - маніпулювання предметами-знаряддями, будівельна діяльність тощо. Практичний і абстрактний інтелект прадавніх людей на основі довільної уваги, пам'яті, конкретного й абстрактного мислення, уяви, знань, умінь, навичок

IV.Складні види групової та індивідуальної предметної поведінки щодо пристосування до навколишнього середовища з використанням матеріальних і знакових засобів, знарядь праці, навичок, досвіду.

Свідомість і самосвідомість - сукупність пізнавальних, мотиваційних, цілеутворюючих, емоційно-почуттєвих і рефлексивних здатностей індивіда

V. Продуктивна та репродуктивна діяльність індивіда в процесі засвоєння та використання зовнішніх і внутрішніх засобів, матеріальних та ідеальних знарядь праці, рефлексивної організації поведінки . Особистість - соціально зумовлена система вищих психічних властивостей, здатностей до спілкування, програмування, самопізнання і самовдосконалення, абстрактного мислення та уяви, формування системи знань, умінь, навичок, індивідуального стилю діяльності та поведінки.

VI.Складні види творчої діяльності та соціальної поведінки з перетворення навколишнього світу та власної психіки. Нові форми психіки, що зароджуються у сучасних умовах (понадсвідомісгь, геніальна творча особистість, надособистість).

VII. Глобальні космічні за своїм масштабом види творчої діяльності та поведінки з перетворення, вдосконалення людської цивілізації, ноосфери, Всесвіту.

Розвиток психіки людини, її психічних здібностей триває в умовах науково-технічного поступу і соціальних перетворень світової цивілізації, яким притаманні інтенсивний розвиток структури професійної діяльності, необхідність постійно переучуватися через 5-10 років; залучення людини до різних видів творчої діяльності й поведінки; вплив на людину величезних потоків інформації; активне функціонування інститутів формування і самовираження особистості - систем освіти, науки, виробництва, культури, охорони здоров'я, правової системи тощо; формування особистісно зорієнтованого штучного предметного середовища як важливого фактора становлення і функціонування людської особистості; глобальні екологічні перетворення планети і практичне формування ноосфери; вихід у Всесвіт. Ці умови детермінують розвиток нових психічних якостей особистості. Наприклад, деякі вчені вважають, що поряд зі свідомістю та самосвідомістю виникає так звана понадсвідомісгь (П. В. Симонов), а поряд з людським інтелектом з'являється понад інтелект, підсилений "штучним інтелектом" сучасних комп'ютерів. Такий розвиток психіки людини можливий тому, що він здійснюється не через зміну анатомо-фізіологічної структури мозку, а завдяки формуванню на його основі нових "функціональних органів" (О. О. Ухтомський, О. М. Леонтьєв), яке не має меж.

Отже, в процесі філогенезу виникає і розвивається безперервна низка форм психічного відображення живими істотами навколишньої дійсності, які сприяють досконалішій регуляції їхньої поведінки та життєдіяльності. До цих форм належать чутливість (сенсорна психіка), сприймання (перцептивна психіка), практичний інтелект вищих тварин, практичний і абстрактний інтелект прадавньої людини, що перетворюється в процесі історичного розвитку суспільства (на основі використання чимдалі досконаліших матеріальних та ідеальних, зовнішніх і внутрішніх знарядь діяльності) на свідомість, самосвідомість і особистість як соціально зумовлену систему вищих психічних властивостей індивіда. Це забезпечує можливість не лише повніше відображати об'єктивну дійсність, а й перетворювати її та себе.