79.Поняття про амортизацію основних засобів

Процес відшкодування зношення основних фондів здійснюється шляхом амортизації. Із амортизаційних сум, що включаються до складу витрат на виробництво продукції, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів.

З 1991 року амортизаційні відрахування в Україні здійснюються тільки на повне відновлення. Згідно з “Положенням про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства (обігу)” амортизації підлягають витрати, пов’язані з:

– придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів;

– самостійним виготовленням основних фондів;

– проведенням певних видів ремонтів, реконструкції та модернізації основних фондів;

– поліпшенням земель.

Для здійснення процесу нарахування амортизації основні фонди підприємства поділяють на такі групи:

– група 1: будівлі, споруди, їх компоненти, переда­вальні пристрої;

– група 2: транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи;

– група 3: інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2.

Норма амортизації (На) для певної групи обладнання визначається із залежності:

 

                        (%),                                         (1)

 

де Вл – ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн.;

Тсл – термін служби основних фондів, визначений технічною документацією, років.

Річні норми амортизаційних відрахувань, затверджені згаданим “Положенням”, встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із груп основних фондів на початок звітного періоду у таких розмірах:

– група 1 – 5 %;

– група 2 – 25 %;

– група 3 – 15 %.

Ці ж норми застосовуються бюджетними установами для визначення зношення основних фондів.

Сума амортизації (А) визначається як добуток балан­сової вартості основних фондів станом на початок звітного періоду (Вп) та встановленої для відповідної групи норм амортизації (На):

                                                                              (2)

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення, підприємствам дозволено здійснювати прискорену амортизацію активної частини основних фондів.

Найбільш поширені два основних методи прискореної амортизації, які використовуються на Заході.

1. Метод зменшуваного залишку.

2. Метод суми чисел (кумулятивний метод).

Суть першого методу полягає в тому, що норма амортизації, яка використовується при рівномірному нарахуванні зношення, збільшується у 1,5 – 2 рази, а амортизаційні суми обчислюються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їх частини (див. приклад 1).

Для визначення норми амортизації для будь-якого року t (Наt) служби устаткування за цим методом можна скористатися формулою:

                          (3)

де На_підв – підвищена норма амортизації, %;

t – рік служби устаткування, за який нараховується амортизація.

Кумулятивний метод характеризується більш високими нормами амортизації у першій половині амортизаційного періоду і поступовим зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюються в декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при шестирічному терміні служби 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 = 21.

2. Утворюються дроби типу 1/21, 2/21...6/21, розміщуються у зворотному порядку: 6/21, 5/21,...1/21.

3. Обчислюються річні суми амортизації множенням дробів (пункт 2) на початкову вартість устаткування (див. приклад 1).

Відповідно до згаданого “Положення...” прискорена амортизація основних фондів групи 3, придбаних після 1 січня 1997 року, здійснюється за такими нормами:

– перший рік експлуатації .............15 %;

– другий рік експлуатації ..........….30 %;

– третій .........................................…20 %;

– четвертий ..................................…15 %;

– п’ятий ............................................10 %;

– шостий ...........................................5 %;

– сьомий ...........................................5 %.

У разі застосування прискореної амортизації сума амортизаційних відрахувань визначається як сума відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів групи 3 та норм амортизаційних відрахувань.

Віднесення сум амортизації на витрати виробництва здійснюються щоквартально (у розмірі ? норми амортизаційних відрахувань).

Нарахування амортизації на основні фонди 1 групи проводиться до досягнення кожним об’єктом балансової вартості 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість таких основних фондів відноситься до витрат виробництва у тому періоді, в якому досягнута така вартість.

Нарахування амортизації на основні фонди 2 групи та 3 проводиться до досягнення групою нульового зна­чення балансової вартості.

Сума амортизаційних відрахувань є частиною витрат виробництва і не може бути вилучена повністю або частково до бюджетів чи інших централізованих фондів без згоди власника.

 .Норми амортизації застосовуються до балансової вартості груп на початок періоду. Тому витрати на придбання основних засобів, здійснені в поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу. І навпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать балансову вартість групи тільки на початок наступного періоду. Це необхідно враховувати при здійсненні операцій, внаслідок яких зменшується балансова вартість груп. Балансова вартість об’єкта або групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншої операції, що зменшує балансову вартість груп) визначається як балансова вартість на початок варталу, зменшена на суму амортизаціних відрахувань за цей квартал.