12. Розвиток глобальної екологічної кризи.

Факторами, що призвели до сучасної кризової соціоекологічної ситуації, є ріст кількості населення у листопаді 2011 року зареєстровано 7 міліардів, до 2020 року буде до 20млд.

1 .Прогодувати велечезні маси міських жителів стає дедалі важче, що викликає необхідність застосування хімічних методів, спрямованих на полегшення обробки земель і підвищення родючості сільськогосподарських культур.

2. Обсяг промислової продукції в усьому світі кожні 10 років збільшується тепер приблизно вдвічі. Якщо за весь період цивілізації людство використало 80-85 млрд. т. палива, то половина цього обсягу припадає на останні 20-25 років. Це пов'язано з тим, що у другій половині ХХст. значно змінився паливно-енергетичний баланс на планеті. За оцінкою експертів, запасів органічного палива - вугілля, нафти і газу, на рівні прогнозованого його споживання у 2000р., вистачить людству ще на 150 років.

3. Внаслідок індустріалізації Землі та розвитку транспортних засобів різко погіршилась якість атмосферного повітря. Набуло величезного поширення явище кислотних дощів. Вихлопні гази автотранспорту та викиди промислових підприємств утворили над багатьма містами постійні отруйні газові хмари (смоги), що дуже шкідливо впливає на здоров'я людей.

Зараз щороку спалюють близько 2 млрд. т. вугілля. Цей процес супроводжується викиданням в атмосферу мільярдів тон вуглекислого газу та інших речовин.

2. Наземні рослини та фітопланктон вже не встигають засвоювати таку кількість вуглекислоти. В атмосфері планети швидко накопичується вуглекислий газ ( в середньому 0,3 % на рік ) та інші шкідливі гази - метан, оксиди сірки, азот і ін.

3. При сучасних темпах спалювання органічного палива очікується, що в 2010р. щорічні викиди вуглекислого газу досягнуть більше 10 млрд. т. Зараз вміст вуглекислого газу в атмосфері Землі досягає 2300 млрд.т. і передбачають, що до 2000року він збільшиться майже вдвічі. Якщо цей процес буде тривати, то постане загроза виникнення на Землі "парникового ефекту", при якому атмосфера буде безпосередньо нагріватися. Одночасно із збільшенням вуглекислоти падає вміст в атмосфері кисню, відтворення якого не встигає за споживанням.

4. ІІІвидко зменшуються на Землі запаси питної води. Кількість води, що збирається з річок для промисловості, зрошення та побутових потреб , становить вже 20% поверхневого стоку. У промислово розвинутих країнах практично весь стік води проходить через промпідприємства, зрошувальні системи, водопровід та каналізацію. Забруднення охопило навіть акваторії світового океану. Порівняно недавно (у 1947 р.) Тур Хейєрдал під час своєї першої подорожі на «Кон-Тіки» захоплювався чистотою Тихого океану. Нині Світовий океан перетворився на гігантський відстійник багатьох видів відходів сучасної цивілізації. Величезні площі океанічної поверхні вкриті плаваючим смітгям та нафтопродуктами, які потрапляють сюди при очищенні резервуарів, внаслідок аварій танкерів і витоків при розвідуванні та експлуатації морських нафтопромислів. Нафтова плівка вже вкриває п'яту частину поверхні світового океану. Крім того, в нього попадає щорічно 50тис.т. ДДГ, 5 тис.т. ртуті та інші шкідливі сполуки. Все це знищує біологічні ресурси океану, порушує водно-повітряний обмін планети та глобальну кліматичну стабільність.

5. Особливо сильно позначився антропогенний вплив на лісах нашої планети. За історію людської цивілізації територія лісових масивів на Земній кулі скоротилася на 60-65%, що призвело до відчутного погіршення гідрологічного та кліматичного режимів. Щорічно від вирубок, пожеж та забруднень атмосфери зникає 11млн.га лісів. За оцінками експертів, лісистість планети за період 50-х -кінця 70-х років скоротилась у 2 рази. Найбільший обсяг втрат припадає на "зелені легені" нашої планети, які постачають основні об'єми кисню в атмосферу Землі - це найбагатші вологі тропічні ліси Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії, а також Сибірської тайги. При цьому слід мати на увазі, що вологі тропічні ліси, які покривають загалом менше 10% площі суші, концентрують 40%> всього генофонду планети. А зникнення рослин має особливо важкі екологічні наслідки, адже як стверджують спеціал істи, від кожного рослинного виду, як правило залежить існування 10-30 видів комах, а інколи й вищих тварин та інших видів рослин.

6. Крім знищення місць проживання організмів та шкідливого впливу на них отруйних викидів промпідприємств і транспорту, величезної шкоди органічному світу нашої планети завдають розвиток хімічної промисловості та хімізація сільського та лісового господарства, зокрема широке застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками сільськогосподарських та лісогосподарських культур і зловживання мінеральними добривами. Кожного року в грунти вносяться 500млн.т. мінеральних добрив і З млн. т пестицидів.

За післявоєнний період обсяги виробництва продукції органічної хімії зросли в 30-35 разів, щорічно на світовий ринок потрапляє від однієї до двох тисяч видів нової продукції. А всього людство на сьогодні активно використовує близько 80 тис. неприродних хімічних сполук. Внаслідок цього нині близько Імлн.видів фауни і флори знаходяться під загрозою зникнення, 14тис.людей щорічно в різних країнах гине від отруєння пестицидами, 700тис. - захворює внаслідок вживання забрудненої води і проживання в місцях інтенсивного забруднення атмосфери.

9. Парадоксально, що найшвидше до хімічного забруднення пристосовуються саме шкідливі для народного господарства егіди організмів. В наслідок цього ефективність хімічних методів боротьби з ними швидко падає (колорадський жук). Наприклад, якщо в США у 40 роках XX ст. шкідники знищували 7% врожаю, то в кінці 80-х років - майже вдвічі більше при зростанні застосування пестицидів у 10 разів.

10. На сучасному етапі найоптимальнішою формою взаємозвязків суспільства і природи є раціональне природокористування, яке М.Рейсмерсом визначається як система діяльності, покликана забезпечити економну експлуатацію природних умов і ресурсів і найбільш ефективний режим їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів господарства, що розвивається і збереження здоров'я людей.

Таким чином, сучасний період розвитку земної цивілізації характеризується великомасштабними зростаючими соціально-економічними і природними взаємовпливами. Відбувається глобальна перебудова біосфери, яка спричиняє сучасні та майбутні екологічні наслідки, які стають найважливішими проблемами людства.

Майбутньому людства загрожує три небезпеки:

ядерні вибухи; неконтрольована експлуатація знань і вмінь людини; демографічний вибух.