10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)

Хто такий журналіст? Перш за все людина, яка пише. Пишуть всі,певною мірою. Але як же повинен писати журналіст? Або про що повинен писати журналіст? Про політику? Про війни? Про найновіші досягнення у техніці? Про маловідомі місця? Все це важливо. Але ... «Журналіст повинен писати про людей, у різних обставинах». В цьому деякі дослідники вбачають саме журналістську естетику.

Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичної вихованості.

Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

У сучасному світі відчувається глибокий занепад естетичного смаку. Це особливо помітно серед молоді, почуття краси серед якої стрімко падає. Людина повинна сприймати загальноприйняті, класичні ідеали краси, бути у захваті від них; чудові природні ландшафти починають викликати у неї почуття благоговіння, захвату, тощо. те природне почуття краси і гармонії, котре притаманне усім людям ще від самого народження

Журналістський матеріал виконує естетичну функцію, що передбачає зв’язок між тим, хто створює текст, і тим, хто його сприймає. Кожна людина вбирає в себе духовне багатство людства. Тому важливо, щоб журналісти вміли правильно обирати теми, правильно їх подавати, тим самим виховуючи читачів.

11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого мотеріалу, характерізується чіткими ознаками структури. Критерії поділу творів на жанри:

- об’єкт відображення

- призначення виступу

- масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення

- особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму

12. Жанри Віршованої Публіцистики

   (Шкляр «Журналістська майстерність)

   Сучасній поезії та прозі  зовсім не чужа пристрасть до документу, факту, що виникало до життя інтенсивний розвиток віршованої публіцистики. Документи і само виражене почуття – такий сплав її жанрів. В них синтезується естетичне осмислення дійсності і експресивно-образне відображення дійсності, вони наділені своїми функціональними особливостями.

   Виходячи з естетики документалізму, методів художньо-естетичного відображення в журналістиці, типологія жанрів віршованої публіцистики представлена творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого відносяться: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поема-нарис, поетичний щоденник, поетичний лист. Жанри сатиричного виду своїм завдання ставлять критику вад, прорахунків в усіх формах нашого життя. На озброєнні поетів-сатириків: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет.

Визначення жанрів сатиричного виду як віршованих пояснюється їх змістовною сутністю, оскільки в їх основі лежать такі факти і об’єкти зображення, що про «поетизацію» та «поетичність» не може бути й мови.

   У ході класифікаційного аналізу виявлено і міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш – це закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостро актуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу.