21. Регіональне управління та місцеве самоврядування. Поняття та суть місцевого самоврядування. Його основні ознаки та принципи, моделі управління.

Регіональне управління – це цілеспрямований вплив регіональних органів влади на підприємства, установи та організації, які розміщені на території регіону, з метою досягнення загально регіональних цілей і завдань.

Конституція України у ст.140 дає наступне визначення місцевого самоврядування: це право територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України

Ознаки місцевого самоврядування:

1. Місцеве самоврядування займає особливе місце в механізмі управління суспільством і державою, виступаючи специфічною формою публічної влади, яка не є складовою частиною механізму державної влади.

2. Місцеве самоврядування має особливий об’єкт управління – питання місцевого значення – предмети відання, перелік яких закріплюється законодавством.

3. Одним із специфічних суб’єктів місцевого самоврядування є територіальна громада. І специфіка полягає в тому, що на місцевому рівні можна розглядати перетворення територіальної громади з учасника управління в його первинного суб’єкта. Як відомо, під управлінням розуміють будь-який цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкту управління. Але в умовах самоврядування очевидно сильнішим є вплив управлінської системи самої на себе. Таким чином, є не дві системи – управлінська і та, якою управляють, а одна – самоуправлінська.

4. Самостійність місцевого самоврядування, яка знаходить свій вияв у організаційній і матеріально-фінансовій відокремленості, самостійному вирішенні місцевих справ у рамках компетенції, закріпленої законодавством, самостійній відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює основні принципи місцевого самоврядування: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих та державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державна підтримки та гарантія місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.

Моделі місцевого самоврядування:

1. Континентальна (європейська) – передбачає поєднання прямого державного правління (держ. адміністрацій) на місцях і місцевого самоврядування.

ОВВ

МДА ОМС

2. Англосаксонська – передбачає відсутність на місцях представників центрального уряду, які опікують виборні муніципальні органи. Роль органів місцевого самоврядування (ОМС) зводиться до того, що вони є складовою частиною політичною системою країни. Контроль з боку держави здійснюється непрямим шляхом, через міністерства та судові органи.

Держава(контролює)

ЦВВ

Суди

ОМС

3. Радянська – проголошує єдиновладдя представницьких органів (рад) на відповідній території. Головне завдання рад є втілення в життя на місцях актів центральних органів влади.

МДА / ОМС

Ради