- •7.091501 – Комп’ютерні системи та мережі
- •7.091503 – Спеціалізовані комп’ютерні системи
- •7.091501 – Комп’ютерні системи та мережі
- •7.091503 – Спеціалізовані комп’ютерні системи
- •2. Надійність і відмовостійкість
- •3. Масштабованість
- •4. Сумісність і мобільність програмного забезпечення
- •5. Класифікація комп'ютерів по галузям застосування Персональні комп'ютери та робочі станції
- •Сервери
- •Мейнфрейми
- •Кластерні архітектури
- •Контрольні запитання
- •Тести tpc
- •2. Тест tpc-a
- •3. Тест tpc-b
- •4. Тест tpc-c
- •5. Майбутні тести tpc
- •2. Архітектура системи команд. Класифікація процесорів (cisc і risc)
- •3. Методи адресації та типи даних Методи адресації
- •4. Типи команд
- •5. Команди керування потоком команд
- •6. Типи й розміри операндів
- •2. Найпростіша організація конвеєра й оцінка його продуктивності
- •3. Структурні конфлікти й способи їхньої мінімізації
- •4. Конфлікти за даними, зупинка конвеєра й реалізація механізму обходів
- •5. Класифікація конфліктів за даними
- •6. Конфлікти за даними, що призводять до призупинки конвеєра
- •7. Методика планування компілятора для усунення конфліктів за даними
- •Контрольні запитання
- •2. Зниження втрат на виконання команд умовного переходу
- •Метод вичікування
- •Метод повернення
- •Затримані переходи
- •3. Статичне прогнозування умовних переходів: використання технології компіляторів
- •2. Обробка багатотактних операцій і механізми обходів у довгих конвеєрах
- •3. Конфлікти й прискорені пересилання в довгих конвеєрах
- •4. Підтримка точних переривань
- •Контрольні запитання
- •2. Паралелізм рівня команд: залежності й конфлікти за даними
- •Залежності
- •3. Паралелізм рівня циклу: концепції та методи
- •4. Основи планування завантаження конвеєра й розгортання циклів
- •Контрольні запитання
- •2. Динамічна оптимізація із централізованою схемою виявлення конфліктів
- •2. Подальше зменшення зупинок по керуванню: буфера цільових адрес переходів
- •Контрольні запитання
- •Процесор з архітектурою 80x86 і Pentium.
- •Особливості процесорів з архітектурою spark компанії Sun Microsystems.
- •Процесори pa-risc компанії Newlett-Packard
- •2.Особливості процесорів з архітектурою sparc компанії Sun Microsystems
- •Процесори pa-risc компанії Hewlett-Packard
- •Контрольні запитання
- •Процесор mc88110 компанії Motorola.
- •Особливості архітектури mips компанії mips Technology.
- •Особливості архітектури Alpha компанії dec.
- •Особливості архітектури power компанії ibm і power pc компанії Motorola, Apple і ibm.
- •2.Особливості архітектури mips компанії mips Technology
- •3.Особливості архітектури Alpha компанії dec
- •4.Особливості архітектури power компанії ibm і PowerPc компаній Motorola, Apple і ibm
- •Архітектура power
- •Еволюція архітектури power у напрямку архітектури PowerPc
- •Процесор PowerPc 603
- •Контрольні запитання
- •Термінологія в області паралельної обробки .
- •Питання створення програмного забезпечення.
- •Ахітектура паралельної обробки.
- •2.Питання створення програмного забезпечення.
- •1) Язикові розширення.
- •2) Розширення компіляторів.
- •3) Додавання нового язикового рівня.
- •4) Нова мова.
- •3.Архітектура паралельної обробки.
- •4.Елементи теорії конкурентних процесів. Події та процеси
- •Особливості мов конкурентного програмування
- •Моделі конкурентних процесів
- •Взаємодія процесів, синхронізація й передача даних
- •2. Внутрішня архітектура трансп’ютера
- •3. Послідовна обробка
- •Регістри трансп’ютера
- •4. Інструкції
- •Безпосередні функції
- •Непрямі функції
- •Ефективність кодування
- •5. Підтримка паралелізму
- •6. Зв'язок
- •Лінії зв'язку
- •7. Таймер
- •8. Альтернативне виконання
- •9. Інструкції із плаваючою крапкою
- •Контрольні запитання
- •2. Найпростіші процеси-примітиви
- •3. Послідовні процеси-композиції
- •4. Паралельні процеси
- •5. Канали зв'язку
- •6. Конструктор альтернативного процесу
- •7. Описи
- •8. Масиви
- •9. Оголошення процесів
- •10. Цикли і масиви процесів
- •Контрольні запитання
- •2. Структури програмування
- •Прості паралельні процеси
- •Синхронізація за допомогою керуючих сигналів
- •3. Мовні засоби для програмування в реальному масштабі часу
- •4. Використання мови оккам для рішення завдань системного програмування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Еволюція архітектури power у напрямку архітектури PowerPc
Компанія IBM поширює вплив архітектури POWER у напрямку малих систем за допомогою платформи PowerPC. Архітектура POWER у цій формі може забезпечувати рівень продуктивності й масштабованість, що перевищують можливості сучасних персональних комп'ютерів. PowerPC базується на платформі RS/6000 у дешевій конфігурації. В архітектурному плані основні відмінності цих двох розробок полягають лише в тому, що системи PowerPC використовують однокристальну реалізацію архітектури POWER, що виготовляє компанією Motorola, у той час як більшість систем RS/6000 використовують багатокристальну реалізацію. Є кілька варіацій процесора PowerPC, що забезпечують потреби портативних виробів і настільних робочих станцій, але це не виключає можливість застосування цих процесорів у більших системах. Першим на ринку був оголошений процесор 601, призначений для використання в настільних робочих станціях компаній IBM і Apple. За ним пішли кристали 603 для портативних і настільних систем початкового рівня й 604 для високопродуктивних настільних систем. Нарешті, процесор 620 розроблений спеціально для серверних конфігурацій і очікується, що зі своєю 64-бітовою організацією він забезпечить винятково високий рівень продуктивності.
При розробці архітектури PowerPC для задоволення потреб трьох різних компаній (Apple, IBM і Motorola) при збереженні сумісності з RS/6000, в архітектурі POWER було зроблено кілька змін у наступних напрямках:
спрощення архітектури з метою її пристосування її для реалізації дешевих однокристальних процесорів;
усунення команд, які можуть стати перешкодою підвищення тактової частоти;
усунення архітектурних перешкод суперскалярній обробці й позачерговому виконанню команд;
додавання властивостей, необхідних для підтримки симетричної багатопроцесорної обробки;
додавання нових властивостей, що вважаються необхідними для майбутніх прикладних програм;
ясне визначення розділяючих лінії між "архітектурою" і "реалізацією";
забезпечення тривалого часу життя архітектури шляхом її розширення до 64-бітової.
Архітектура PowerPC підтримує ту ж саму базову модель програмування й призначення кодів операцій команд, що й архітектура POWER. У тих місцях, де були зроблені зміни, які могли потенційно перешкоджати процесорам PowerPC виконувати існуючі двійкові коди RS/6000, були розставлені "пастки", що забезпечують переривання й емуляцію за допомогою програмного забезпечення. Такі зміни вводилися, природно, тільки в тих випадках, якщо відповідна можливість або використовувалася не дуже часто в кодах прикладних програм, або була ізольована в бібліотечних програмах, які можна просто замінити.
PowerPC 601
Перший мікропроцесор PowerPC, PowerPC 601, у цей час випускається як компанією IBM, так і компанією Motorola. Він являє собою процесор середнього класу й призначений для використання в настільних обчислювальних системах малої й середньої вартості. Він був розроблений як перехідна модель від архітектури POWER до архітектури PowerPC і реалізує можливості обох архітектур. При цьому двійкові коди RS/6000 виконуються на ньому без змін, що дало додатковий час розроблювачам компіляторів для освоєння архітектури PowerPC, а також розроблювачам прикладних систем, які повинні перекомпілювати свої програми, щоб повністю використати можливості архітектури PowerPC.
Процесор 601 базувався на однокристальному процесорі IBM, що був розроблений до моменту створення альянсу трьох провідних фірм. Але в порівнянні зі своїм попередником, PowerPC 601 перетерпів серйозні зміни убік підвищення продуктивності й зниження вартості. Наприклад, у його состав був включений більш складний пристрій переходів, розширені можливостями мультипроцесорної роботи, включаючи інтерфейс шини високопродуктивного процесора 88110 компанії Motorola. В Power 601 реалізована суперскалярна обробка, що дозволяє видавати на виконання в кожному такті 3 команди, можливо не в порядку їхнього розташування в програмному коді.