Життєвий сценарій -Психологічний захист.
Семінар №2 Група та міжособистісні стосунки
Група. Группа - Ограниченная в размерах общность людей, выделяемая из социального целого на основе определенных признаков (характера выполняемой деятельности, социальной или классовой принадлежности, структуры, композиции, уровня развития и т.д.).
Види груп. по размеру: большие, малые, микрогруппы (диады, триады);
по общественному статусу: формальные (официальные- возникающие для выполнения определенных функций внутри систем более высокого уровня (3 - 20 чел)) и неформальные (неофициальные - возникающие на основе взаимных симпатий, интересов. Пределами их численности являются пределы эмоциональных возможностей человека (3 - 8 чел));
по непосредственности взаимосвязей: реальные (контактные) и условные,
по уровню развития: низкого уровня развития (ассоциации, корпорации, диффузные группы.) и высокого уровня развития (коллективы);
Формальні, неформальні групи. формальные (официальные- возникающие для выполнения определенных функций внутри систем более высокого уровня (3 - 20 чел)) и неформальные (неофициальные - возникающие на основе взаимных симпатий, интересов. Пределами их численности являются пределы эмоциональных возможностей человека (3 - 8 чел));
Референтна група. реальна або умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності і оцінки якої він орієнтується в своїй поведінці і самооцінці.
Випадкова група. -----
Асоціація. (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — добровільне об’єднання фізичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів.
Корпорація.
Міжособистісні стосунки. це взаємозв’язки між людьми, система настановлень, орієнтацій, очікувань, стереотипів і інших диспозицій, через які люди сприймають і оцінюють один одного
Групова згуртованість. утворення, розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.
Конформізм. (от позднелат. conformis — «подобный», «сообразный») — изменение индивидом установок, мнений, восприятия, поведения и так далее в соответствии с теми, которые господствуют в данном обществе или в данной группе
Керівництво і лідерство – керівник назначається. Лідер – якості від природи.
Семінар №3. Комунікація
. Комунікація - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.
. Вплив - Процесс и результат изменения индивидом поведения другого человека, его установок, намерений, представлений, оценок и т.п. в ходе взаимодействия с ним.
. Соціальна перцепція - Влияние на процесс восприятия социальных или личностных факторов, к которым могут относиться мотивация, установки, ожидания, влияние группы
. Ефективність комунікації - ефективність комунікації вимірюється тим, наскільки значущим є взаємний вплив партнерів;
. Маніпуляція. тип социального воздействия, социально-психологический феномен[1], представляющий собой стремление изменить восприятие или поведение других людей при помощи скрытой, обманной, или насильственной тактики[2]. Поскольку такие методы продвигают интересы манипулятора, часто за счёт других людей, они могут считаться эксплуатационными, насильственными, нечестными и неэтичными.
Семінар №4 Загальні закономірності психічного розвитку. Навчання як умова психічного розвитку.
Розвиток. процесс, направленный на изменение материальных и духовных объектов с целью их усовершенствования.
Соціальна ситуація розвитку - это особое сочетание внутренних процессов развития и внешних условий, типичное для каждого возрастного этапа.
. Провідна діяльність. Ведущей называется такая деятельность ребенка, которая характеризуется следующими тремя признаками. 1), это такая деятельность, в форме которой возникают и внутри которой дифференцируются другие, новые виды деятельности. 2)это такая деятельность, в которой формируются или перестраиваются частные психические процессы. 3)это такая деятельность, от которой ближайшим образом зависят наблюдаемые в данном возрасте основные изменения личности ребенка.
Новоутворення.(вікові) - це соціальні і психологічні зміни, які вперше виникають на конкретному віковому етапі і є найважливішими детермінантами становлення особистості, визначають її провідні соціальні відношення зі світом, ставлення до себе.
Криза віку - Понятие, обозначающее резкий скачок в развитии индивида, переход в возрастном развитии к новому качественно специфическому этапу. Во внешнем поведении возрастные кризисы проявляются в непослушании, упрямстве, негативизме. По времени они локализованы на границах стабильных возрастов и проявляются как кризис новорожденности (до 1 мес.), кризис одного года, кризис 3 лет, кризис 7 лет, подростковый кризис (11-12 лет) и кризис юношеский. В дальнейшем своем развитии человек также испытывает возрастные кризисы, например, связанные с уходом на пенсию. Но проявления подобных кризисов во взрослом возрасте индивидуально.
. Вікова періодизація. отрасль психологии, изучающая психологические изменения человека по мере взросления. Она состоит из трёх подотраслей: геронтопсихологии, детской психологии, пре- и перинатальной психологии.
Навчання - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці.
. Учіння. цілеспрямоване засвоєння знань, вмінь і навичок з метою наступного використання їх у практичному житті.
Научіння. - це стійка зміна фізичної і психічної діяльності (поведінки), яка виникає завдяки попередній діяльності (поведінці), а не викликається безпосередньо вродженими фізіологічними реакціями організму. Це процес і результат набуття індивідуального досвіду
Семінар №4 Психічний розвиток дитини від народження до шкільного віку
Комплекс пожвавлення - емоційні реакції дитини при спілкуванні з дорослим, які виражаються в міміці радості (усмішка, сміх), в радісних звуках,гулінні, у швидких і енергійних рухах рук і ніг. Характеризується також зоровим і слуховим зосередженням дитини на обличчі дорослого, який з нею розмовляє. Виникає в кінці І або на початку II місяця життя.
Предметно-маніпулятивна гра. это самостоятельная игра, в ходе которой ребёнок, манипулируя предметами практически соотносит их по размеру и форме, знакомится с их внутренним устройством.
Безпосередньо-емоційне спілкування. Ведущая деятельность младенческого периода. Объект этой деятельности — другой человек. Основное содержание общения между взрослым и ребенком составляет обмен выражениями внимания, радости, интереса и удовольствия посредством мимики, жестикуляции, телесного контакта (поглаживаний, тормошения, объятий), звуков и слов.О решающей роли общения в психическом развитии ребенка убедительно свидетельствуют так называемые явления госпитализма.
Сюжетно-рольова гра. это основной вид игры ребенка дошкольного возраста. эта игра наиболее спонтанное проявление ребенка и вместе с тем она строиться на взаимодействии ребенка с взрослыми. Ей присущи основные черты игры: эмоциональная насыщенность и увлеченность детей, самостоятельность, активность, творчество. Она по своему характеру - деятельность отражательная. Основной источник, питающий игру ребенка, - это окружающий его мир, жизнь и деятельность взрослых и сверстников.Основой сюжетно-ролевой игры является мнимая или воображаемая ситуация, которая заключается в том, что ребенок берет на себя роль взрослого и выполняет ее в созданной им самим игровой обстановке. Например, играя в школу, изображает учителя, ведущего урок с учениками (сверстниками) в классе (на ковре).
Сензитивний період - Возрастные интервалы индивидуального развития, в течение которых внутренние структуры наиболее чувствительны к специфическим влияниям окружающего мира.( Младший школьный возраст сензитивен к учебной деятельности. Младшие подростки сензитивны к внеучебным делам, которые им доступны и где они могут проявить свои новые возможности. Они склонны к деятельности со сверстниками. Старший школьный возраст сензитивен к освоению своего внутреннего мира.)
Рефлексія. процесс самопознания субъектом внутренних психических актов и состояний.
Самоконтроль - усвiдомлювана регуляцiя людиною своєї поведiнки та дiяльностi для забезпечення вiдповiдностi їхнiх результатiв поставленим цiлям, вимогам, нормам, правилам тощо. Мета С. полягає в запобiганнi помилкових дiй чи операцiй та виправленнi їх.
Психологічна готовність до школи. это зрелость психики. Понятие психологической готовности к школе включает несколько аспектов: интеллектуальную готовность, эмоционально-волевую и социальную готовность.
Семінар №5 Психічний розвиток підлітка. Психічний розвиток у ранньому юнацькому віці.
Підлітковий вік. (12-14, 15-17 лет) Подросток - Несовершеннолетний, находящийся на этапе развития личности, характеризующемся коренной психофизиологической перестройкой организма, формированием новых адаптационных механизмов.
Статеве дозрівання- процесс изменений в организме ребёнка, вследствие которых он становится взрослым и способным к продолжению рода.
Самооцінка. это представление человека о важности своей личной деятельности в обществе и оценивание себя и собственных качеств и чувств, достоинств инедостатков, выражение их открыто или закрыто.
Почуття дорослості - це ставлення підлітка до себе до дорослого, уявлення себе якоюсь мірою дорослою людиною. У зв'язку з цим, у підлітка виникає внутрішнє прагнення (яке в нього постійно закріплюється) — якомога швидше ствердитися у світі дорослих. Це прагнення створює для нього виключно нову внутрішню, суб'єктивну ситуацію особистісного розвитку.
Самоствердження - Стремление человека к достижению и поддержанию определенного общественного статуса.
Негативізм Барьер в общении, характеризующийся как в излишне критичном, предвзятом отношении к оппоненту, так и установкой (отчасти бессознательной) делать что-либо наперекор. Обязательное условие негативизма - выраженно негативное отношение к окружающим людям.
Референтна група. Социальная группа, по отношении к которой человек чувствует свою принадлежность, с которой себя идентифицирует.
Дружба. Вид устойчивых, индивидуально-избирательных межличностных отношений, характеризующийся взаимной привязанностью их участников, усилением процессов аффилиации, взаимными ожиданиями ответных чувств и предпочтительности.
Індивідуальність. совокупность характерных особенностей и свойств, отличающих одного индивида от другого; своеобразие психики и личности индивида,неповторимость, уникальность. Индивидуальность проявляется в чертах темперамента, характера, в специфике интересов, качеств перцептивных процессов. Индивидуальность характеризуется не только неповторимыми свойствами, но и своеобразием взаимосвязей между ними.
Світогляд. сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами. світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.
Самосвідомість. сознание субъектом самого себя в отличие от иного — других субъектов и мира вообще; это осознание человеком своего общественного статуса и своих жизненно важных потребностей, мыслей, чувств, мотивов, инстинктов, переживаний, действий. рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. осознание человеком себя в качестве субъекта деятельности, в результате которого представления человека о самом себе складываются в мысленный «образ-Я».
Мрії. заветное желание, исполнение которого сулит счастье. Акт уяви, при якому суб'єкт уявляє деякі майбутні події, настання яких він бажає. Вони можуть бути реальними (реальна мрія), тобто такими, що справді можуть трапитись у майбутньому, або фантастичними (нереальна мрія), тобто такими, настання яких слід визнати практично неможливим. Мрія позитивно впливає на настрій суб'єкта, а також сприяє обдумуванню відповідного бажання, що може призвести до активізації діяльності щодо реалізації цього бажанн
Ідеал. якнайкращий, завершений стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми;
Навчально-професійна діяльність - это специфический вид деятельности, направленный на освоение знаний, умений и навыков, являющихся средствами будущей профессиональной деятельности, в процессе которой происходит развитие необходимых профессионально-личностных качеств и компетенций.
Кохання. почуття приязності одного суб'єкта щодо іншого. В Психол. - емоція сильної (палкої) прихильності й особистої відданості об'єктові кохання[
Дружба. - безкорисні особисті взаємовідносини між людьми, основані на любові, довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є довіра і терпіння.
Професійна орієнтація. заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва
Самовизначення - сознательный акт выявления и утверждения личностью собственной позиции в проблемных ситуациях
Самовиховання. свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.
Семинар №6 Психологічні проблеми та етапи життя людини
Дорослість. - людина, яка досягла певного віку, та у відношенні до якої є підстави вважати, що вона має тілесну та ментальну зрілість. Доросла особа має ті необхідні знання та вміння, які дозволяють їй приймати рішення, важливі на його життєвому шляху. Права дорослих. На відміну від підлітків, дорослі мають більше прав та більше відповідальності. Як правило, дорослі в змозі самі себе забезпечувати. Входження в дорослий вік, в залежності від місцевого законодавства, супроводжується отриманням таких прав, як керування автомобілем, вживання алкоголю, куріння, виїзд за кордон, участь в політичному житті, статеві відносини та встановлення шлюбу.