Структура та бчс підрозділів зс румунії
Наземні сили Повітряні сили Морські сили
Загальна чисельність ЗС Румунії - 109,5 тис.осіб з них:
Наземні сили 68,6 тис;
Повітряні сили 17,2 тис;
Морські сили 7,3 тис;
Центральні штаби та частини центрального підпорядкування 16,4 тис.
2. Методика визначення типу та належності з’єднань сухопутних військ за типами та чисельністю бойової техніки.
Структура методики
Оцінка противника в основному є суб`єктивний процес. У вирішальній мірі вірність її кінцевих результатів залежить від професіоналізму у першу чергу начальника розвідки і його підлеглих офіцерів. Для якісної оцінки противника посадовим особам, які виконують цю роботу, необхідно виключно добре знати: по-перше, організаційно-штатну структуру підрозділів, частин, з`єднань та об`єднань противника, його бойову техніку і озброєння, причому не тільки кількісні показники, а і якісні характеристики та їхні можливості; по-друге, тактику і оперативне мистецтво противника сучасні погляди його воєнних фахівців на застосування збройних сил; по-третє, оперативно-тактичні нормативи застосування його військ;. по-четверте, розвідувальні ознаки об`єктів і заходів щодо підготовки противника до тих чи інших дій; по-п`яте, методику, за якою його оцінювати.
Під методикою оцінки противника слід розуміти доцільну послідовність, зміст, прийоми і методи роботи посадових осіб з оцінки противника, які зведені до певної системи.
У загальному вигляді методика включає наступні основні етапи (мал.8).
1. Підготовка вихідних даних.
2. Оцінка противника.
3. Моделювання дій, які слід очікувати.
4. Формулювання і обгрунтування висновків із оцінки противника.
5. Доповідь і відображення висновків.
Проте, слід мати на увазі, що оцінка противника, як говорилося раніше, здійснюється безперервно. Тому у методиці послідовність виконання етапів хоча у цілому є суворою, але передбачає повернення від наступних до попередніх етапів по мірі надходження важливих розвідувальних відомостей, а на цій основі постійно уточнюються раніш зроблені висновки про противника.
Розглянемо детальніше зміст етапів методики.
Підготовка вихідних даних для оцінки противника
Підготовка вихідних даних є найбільш відповідальним етапом оцінки противника, від якого залежить правильність формулювання у подальшій роботі кінцевих висновків. Підготовка вихідних даних умовно включає два етапи(мал.9).
1. Здобування і збір розвідувальних відомостей.*
2. Опрацювання розвідувальної інформації.
Найбільш важким завданням у всій розвідувальній роботі є здобування розвідувальних відомостей про противника та їх збір від різних джерел. Основними джерелами надходження розвідувальних відомостей є такі:
розвідувальні органи, які ведуть розвідку;
командири і штаби військ, начальники родів військ та служб;
полонені, перебіжчики, місцеві жителі;
документи, зразки озброєння і військової техніки, які були захоплені у ворога;
довідкові матеріали (довідники, карти, описи і т.ін.);
вищестоячий та взаємодіючі штаби наших військ.
Розвідувальні відомості від названих джерел можуть передаватись у формі усних доповідей, розвідувальних донесень і зведень, за допомогою карт, схем, фотодокументів, радіограм, кодо- і шифрограм і т. ін. Головне завдання вказаного етапу полягає у зборі якомога більшої кількості розвідувальних відомостей про противника. Нічого, що хоч якимось чином може свідчити про нього, не повинне бути залишеним поза увагою.
Розвідувальні відомості (РВ) - це здобуті, але ще не проаналізовані, не оцінені і не узагальнені дані про противника. Вони не завжди дають повну уяву про об`єкт розвідки, часто носять розрізнений, протиречивий характер. Тому всі здобуті РВ обов`язково опрацьовуються у розвідувальних органах.
Опрацьовані РВ прийнято називати розвідувальними даними (РД)- це обмірковані відомості, які основані на зібраних, оцінених фактах. Вони викладаються в визначеному порядку і дають ясну уяву по якому-небудь конкретному питанню.
Обидва поняття - розвідувальні відомості і розвідувальні данні прийнято називати розвідувальною інформацією (РІ).
Оцінка противника
Етап оцінки противника - основний етап методики.
На цьому етапі оцінка противника проводиться по двох послідових підетапах. Спочатку визначається бойовий склад, положення і стан протилежного угрупування противника на теперішній час з урахуванням підсумку його попередніх дій, а потім, на основі отриманих результатів прогнозується можливий характер його дій на наступні періоди бою.
В основі роботи на етапі оцінки противника лежать розглянуті раніш наукові підходи - системний підхід до визначення противника і наукове прогнозування його наступних дій. Зокрема, на етапі визначення бойового складу, положення і стану протилежне угрупування, прийняте за складну систему, повинне бути розчленоване згідно організаційно-штатної структури до підрозділів, об`єктів, які становлять найнижчий необхідний для оцінки рівень системи. Лише при детальному вивченні об`єктів, явищ і процесів противника на найнижчому рівні можна узагальнювати отримані результати і робити висновок щодо складу, положення і стану підрозділів на більш високому рівні системи. А вже за цими висновками робляться узагальнені висновки щодо частин, з`єднань і об`єднань на наступних ищих рівнях складної системи «протилежне угрупування противника».
Визначення бойового складу,положення і стану противника
Перший підетап етапу оцінки противника у свою чергу, поділяється на два розділи (мал.10). Перший - визначення загального складу, положення і стану противника, який знаходиться у смузі частини (з`єднання) та перед сусідами. Другий - детальне визначення бойового складу, положення і стану противника, що діє безпосередньо у смузі частини (з`єднання).
Визначення противника у своїй смузі та перед сусідами здійснюється з метою правильного розуміння обстановки, що склалася, з`ясування, який взагалі противник діє перед нашими військами та виявлення у подальшому тих сил і засобів, які можуть діяти безпосередньо у смузі частини (з`єднання) чи здійснити маневр у цю смугу. Як правило, під час оцінки противника взагалі розглядають угрупування, яке за своєю організаційно-штатною структурою на одну-дві інстанції вище, ніж рівень нашої частини (з`єднання). Саме це угрупування противника і приймають за складну систему для подальшого розчленування і детального вивчення.
Визначення загального бойового складу положення і стану протилежного угрупування полягає у наступному.
Визначити бойовий склад означає з`ясувати:
належність протилежного угрупування до виду збройних сил, роду військ, його національну належність;