11.Складіть перелік службових обов’язків психолога в організації.

Посада психолога в організації надається особам, які мають вищу спеціальну освіту. Пріоритетом користуються досвідчені працівники, які мають стаж роботи не менше трьох років. Специфіка діяльності психолога передбачає відповідальне ставлення до своїх обов'язків і наявність необхідних для даної роботи відповідних особистісних якостей. Наявність посади психолога говорить про розвинену, сучасному підприємстві, орієнтованому на введення нововведень, турботі про співробітників, орієнтації на сучасні методи роботи, адекватному сприйнятті ринку праці.

Для того щоб діяльність психолога була ефективною і виправданою, йому необхідні не тільки теоретичні знання та вміння в даній області, а й досвід, об'єктивність, вміння аналізувати проблемні зони і правильно давати їм визначення і зуміти вирішити всі виниклі проблеми, пов'язані з областю психології праці. Професійні вміння, необхідні для ефективної діяльності організаційного психолога, охоплюють великий спектр його дій з виконання професійних функцій і обов'язків. Йому необхідно вміти об'єктивно всебічно аналізувати умови і фактори, цілі і завдання праці та життя працівника. До посадових обов'язків організаційного психолога можна віднести:

1) вивчення людського фактора в трудовій діяльності підприємства;

2) пошук і відбір персоналу;

3) розробку інструменту відбору - тестів, анкет, інтерв'ю та інше;

4) моніторинг вмінь працівників;

5) допомога в організації праці і робочого місця співробітників;

6) участь в розробці дизайну продукції;

7) розробку бренду компанії;

8) рекламу продукції організації;

9) проведення маркетингових досліджень ринку, на який надходить продукція організації.

Діяльність психолога спрямована на досягнення максимальної ефективності праці працівників, якості, зручності і зовнішньої привабливості продукції компанії і досягнення того, щоб організація було впізнанна і шанована на ринку.

12.Перелічіть і поясніть основні структурні елементи трудової адаптації.

В процесі трудової діяльності й відбувається взаємодія працівника і колективу, їх пристосування одне до одного (адаптація).

Трудова адаптація — соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який характеризується активною взаємодією особистості й трудового середовища.

Функції адаптації працівника полягають у сприянні стабільності колективу, зміцненні його згуртованості; створенні умов для самовираження і самореалізації особистості, розвитку її творчих, соціальних нахилів; забезпеченні умов для соціалізації молоді.

Основними видами адаптації працівника є професійна та соціально-психологічна.

Професійна адаптація виявляється в оволодінні професійними вміннями та навичками, формуванні професійно необхідних якостей, розвитку стійкого позитивного ставлення працівника до своєї професії. Головним показником професійної адаптації є швидкість освоєння працівником своєї професії.

Соціально-психологічна адаптація полягає в ознайомленні працівника з членами колективу, особливостями міжособистісних стосунків, засвоєнні традицій та цінностей, вимог колективу щодо кожного члена.

Також трудова адаптація ділиться на:

* первинну (при первинному входженні працівника у виробниче середовище);

* вторинну (при зміні робочого місця без зміни або зі зміною професії або при істотних змінах середовища).

Вона має складну структуру і являє собою єдність професійної, соціально-психологічної, суспільно-організаційної та культурно-побутової адаптації.

Первинна адаптація відбувається при початковому входження молодої людини в постійну трудову діяльність. Вторинна адаптація відбувається у двох випадках: при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, а також при істотних змінах виробничого середовища, її технічних, економічних чи соціальних елементів.

1. Професійна адаптація виражається у певному рівніоволодіння професійними навичками та вміннями, у формуванні деякихпрофесійно необхідних якостей особистості, в розвитку сталогопозитивного ставлення працівника до своєї професії. Професійнаадаптація багато в чому виражається в ознайомленні з професійною роботою,придбання навичок професійної майстерності, вправності, необхіднихдля якісного виконання трудових обов'язків.

2. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєннілюдиною соціально-психологічних особливостей трудової організації,входження в ситуацію, що в ній систему взаємин, позитивномувзаємодії з членами організації. Це включення працівника в системувзаємин трудової організації з її традиціями, нормами життя,ціннісними орієнтаціями. У ході такої адаптації працівник поступовоотримує інформацію про трудову організацію, її норми, цінності, про системуділових і особистих взаємин у групі, про соціально-психологічноїпозиції окремих членів групи. Ця інформація не засвоюється працівникомпасивно, а співвідноситься з його минулим соціальним досвідом, з його цінніснимиорієнтаціями і оцінюється ім. За відповідності інформації минулого досвідупрацівника, його орієнтацій, вона оцінюється позитивно, працівник починаєприймати групові норми, поступово відбувається процес ідентифікаціїособистості з трудовою організацією. У ході соціально-психологічноїадаптації працівник вступає в реальне життя організації, бере участь в ній,у нього встановлюються позитивні взаємини з колегами,безпосереднім керівником, адміністрацією. Тобто новий працівниквживається в колектив, освоює системи цінностей, встановлює зв'язки івступає у відносини з іншими членами колективу і т.д.

3. Суспільно-організаційна адаптація - означає освоєння новимичленами трудового колективу структури організаційної системи, системиуправління та обслуговування виробничого процесу, режиму праці та відпочинкуі т.д.

4. Культурно-побутова адаптація - це участь нових членівколективу в традиційних для даного підприємства культурних заходахпоза робочим часом. Характер цього виду адаптації визначається рівнемкультури виробництва, розвитком його інфраструктури, загальним рівнем розвиткучленів організації, члени якої пов'язані не тільки відносинами по роботі,але й спільним дозвіллям.

5. Психофізіологічна адаптація - це процес освоєння людиноюсукупності умов праці. У сучасному виробництві морально старіють НЕтільки техніка і технології, а й санітарно-гігієнічні нормивиробничої обстановки. Поліпшення санітарно-гігієнічних умовпраці та побуту працівників, поява все більшої кількості зручних ісучасних квартир, одягу, предметів туалету не може не позначитися навиробничої діяльності. Сучасний працівник чутливо реагує набудь-які зміни суб'єктивно сприймаються їм санітарно-гігієнічних нормкомфорту, ритму праці і т.д. Матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що для робітників питання, пов'язані з санітарно-гігієнічними нормами комфорту, досить актуальні.