54. Наведіть визначення товарного кредиту підприємства та охарактеризуйте його види.

Товари, які відвантажуються на умовах товарного кредиту, - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний термін і під відсоток. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

В сучасній комерційній і фінансовій практиці виділяють наступні основні види товарного (комерційного) кредиту:

1. Товарний кредит з відстрочкою платежу за умовами контракту. Це найбільш поширений в даний час вид товарного кредиту, який обумовлюється умовами контракту на поставку товарів і не потребує спеціальних документів щодо його оформлення.

2. Товарний кредит з оформленням заборгованості векселем. Це один з найбільш перспективних видів товарного кредиту, що отримав значного поширення в країнах з розвиненою ринковою економікою і активно впроваджуваний в нашу господарську практику. Вексельний оборот за товарним кредитом обслуговується простими і перекладними векселями. Векселі за товарним кредитом видаються за погодженням сторін з наступними термінами виконання: а) за пред'явленням; б) в певний строк після пред'явлення; в) у визначений термін після складання; г) на певну дату.

3. Товарний кредит за відкритим рахунком. Він використовується в господарських відносинах підприємства з його постійними постачальниками при багаторазових постачаннях заздалегідь узгодженої номенклатури продукції дрібними партіями. В цьому випадку постачальник відносить вартість відвантажених товарів на дебет рахунку, відкритого підприємству, яке погашає свою заборгованість в обумовлені контрактом терміни (зазвичай раз на місяць).

4. Товарний кредит у формі консигнації. Він являє собою вид зовнішньоекономічної комісійної операції, при якій постачальник (консигнант) відвантажує товари на склад торгового підприємства (консигнанта) з дорученням реалізувати його. Розрахунки з консигнантом здійснюються лише після того, як поставлений товар реалізований. Консигнація розглядається як один з видів товарного (комерційного) кредиту, який носить для підприємства самий безпечний у фінансовому відношенні характер.

54. Поняття та елементи фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

• дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

• дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

• об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

• оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

• аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства. Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

• орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

• множинність об'єктів-користувачів;

• різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

• максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

• аналіз абсолютних показників прибутку;

• аналіз показників рентабельності;

• аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

• аналіз ефективності використання залученого капіталу;

• економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

• аналіз майна (капіталу) підприємства;

• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

• оцінка ділової активності підприємства;

• аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

• аналіз кредитоспроможності підприємства;

• оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

• аналіз власних фінансових ресурсів;

• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

• аналіз самоокупності підприємства.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

61. Методи діагностики фінансового стану підприємства.Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану має дві основні цілі: оцінити минулу фінансово-господарську діяльність підприємства; підготувати інформацію, яка необхідна для прогнозування.Цілі аналізу будуть досягнуті в результаті рішення взаємозалежного набору аналітичних задач:визначення фінансового стану підприємства на момент проведення аналізу; виявлення тенденцій і закономірностей розвитку підприємства; визначення "вузьких" місць, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства; виявлення резервів, які підприємство може використовувати для поліпшення фінансового стану.Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є: орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;множинність об'єктів-користувачів;різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є: аналіз абсолютних показників прибутку;аналіз показників рентабельності;аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;аналіз ефективності використання залученого капіталу;економічна діагностика фінансового стану підприємства.На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є: аналіз майна (капіталу) підприємства;аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;оцінка ділової активності підприємства;аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;аналіз кредитоспроможності підприємства;оцінка використання майна та вкладеного капіталу;аналіз власних фінансових ресурсів;аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства, аналіз самоокупності підприємства.Можна назвати шість основних методів аналізу: 1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій).6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження.

62. Характеристика основних складових, що характеризують фінансовий стан підприємства.Фінансовий стан — одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове становище суб'єктів господарювання.До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі:• прибутковість (рентабельність);• оптимальний розподіл прибутку;• оптимальні розміри власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;• наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття;• платоспроможність підприємства.Прибутковість — це дохідність, окупність вкладених витрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.Сума отриманого прибутку — показник, який найбільш повно характеризує результативність діяльності підприємства, рівень його дохідності.Рентабельність — це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.Рентабельність вкладень у підприємство (рівень рентабельності) у загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, яке є в розпорядженні підприємства, шляхом ділення загального прибутку на середньорічний загальний підсумок балансу за формулоюРентабельність вкладень відображає ефективність використання всіх вкладень підприємства у виробництво і показує, скільки копійок прибутку припадає на кожну гривню фінансових вкладень.Рентабельність власних вкладень визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної суми власних коштів, розрахованої за балансом (без інвестицій і незавершеного будівництва). Найважливішим показником фінансового стану підприємства є його забезпеченість власними обіговими коштами та ефективність їх використання.. Розрахунок коефіцієнта завантаження (відношення вартості середніх залишків оборотних активів до суми обороту — (виручки) і коефіцієнта ефективності використання оборотних активів (відношення прибутку від реалізації продукції, послуг до середньої вартості залишків оборотних активів) Ліквідність суб'єкта господарювання визначається відношенням вартості ліквідного майна, тобто активів, які можуть бути використані для оплати заборгованостей, до короткострокової заборгованості Коефіцієнт автономії— показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Коефіцієнт автономії розраховується діленням суми власного капіталу на вартість майна підприємства за формулою. Коефіцієнт фінансової стабільності — показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів Коефіцієнт забезпеченості власними коштами — показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів, тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів. Коефіцієнт покриття (платоспроможності) — показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов'язань протягом року. Він визначається відношенням всіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов'язань підприємства. Фінансова стійкість — це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов'язань, тобто підприємство платоспроможне. Розрахунок коефіцієнта завантаження (відношення вартості середніх залишків оборотних активів до суми обороту — (виручки) і коефіцієнта ефективності використання оборотних активів (відношення прибутку від реалізації продукції, послуг до середньої вартості залишків оборотних активів) дає можливість з'ясувати, скільки оборотних активів припадає на 1 грн реалізованої продукції, наданих послуг і який прибуток отримало підприємство на 1 грн середніх залишків оборотних активів. І що більше прибутку припадає на 1 грн середніх залишків оборотних активів, то ефективніше вони використовуються

63. Які основні напрямки аналізу можуть використовуватися для оцінки фінансового стану підприємства?Фінансовий стан підприємства- Комплексне поняття яке є результатом взаємодії всіх елементів фін відносин підприємства визначаеться сукупністю виробничо- господарських засобів і характер показників які відображають рівень збалансованості окремих елементів активів та капіталу і ефективність їх використання. Предмет оцінки ФСП є результ виробн. Фін діяльності Основні завдання що виріш оцін ФСП 1. Встановлення позиції підпр на основі розроблен фін показників( виявлення економ фін результ – заборгов зноси) 2. Виявлення шляхів можлив фін покращення фін діялн Оцінка фін стану – частина аналізу господ діялн який складаеться з 2-х розділів 1) фін аналіз (зовнішній і внутрішній) 2. Управлінський аналіз (Внутр господ за данними бух звіту і управлінського обліку). Діагностика фін стану – це проце дослідження фін стану та осн результатів фін господ діяльності. Для визначення рівня зак його інтересів від загроз і виявл резервів покращення фін стану. Діагностика з док 2-х видів діагностики

1. Експрес діагност – виявлення ознак кризового розв підпр. На основі вимог стандарт методів оцінки. Призначення для визначення поточних та такт діялн підпр.

-аналіз і оцінка економ потенціалу підприємства яка визначаеться( -оцінка майнов стану – вертик та горизонт аналіз балансу –аналіз якісних змін у майнов стані –аналіз майнової структури)

- оцінка наявності негатив стан у звіти

-оцінка фін стану(- оцінка ліквідності – фін стійкості)

-оцінка і аналіз результ фін господ діяльності( -оцінка ділов активності – рентабельності – стан підпр на ринку цінних паперів –вертикальний аналіз–комплексна оцінка результ діялн за методом Дю Пон

Експрес аналіз ЗГАПИ

1. Підготовчий етап – прийн рішення про доц. фін звітності і перевірка готовності до читання

2. Попередній огляд фін звітності- ознак. З поясн запискою до балансу для оцінки умов роботи за звітн переход і види майбутніх тенденцій осн показники діяльності. Визнач якісні зміни в майнов і фін стані

3. Економ читання і аналіз звітності узагал-на оцінка результ фін стану

64. Які основні показники формують систему показників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства?Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх зобов'язань протягом року.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв'язку з перевищенням зобов'язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність.

Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу.

Коефіцієнт автономії— показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності.

Коефіцієнт фінансової стабільності — показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами — показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів, тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів.

Коефіцієнт покриття (платоспроможності) — показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов'язань протягом року. Він визначається відношенням всіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов'язань підприємства.