Сутність, принципи та напрями наукової організації праці

1. Принципи наукової організації праці.

2. Напрями наукової організації праці.

1. Принципи:

1. Принцип комплексності – передбачає, що наукова організація управлінської праці розвивається не за одним напрямом, а за їх сукупністю. Стосується не одного працівника, а групи працівників і всього колективу. Тому необхідна узгодженість усіх рішень і усіх видів діяльності.

2. Системність. При у з г о дженні усіх напрямів і видів діяльності створюється система, яка охоплює усі види діяльності організації.

3. Регламентація – встановлення і дотримання певних правил, положень, інструкцій, нормативів в організації.

4. Спеціалізація полягає у закріпленні за кожним підрозділом певних функцій, робіт, операцій. На кожний підрозділ покладається повна відповідальність за кінцевий результат роботи.

5. Принцип стабільності. Наскільки це можливо, забезпечити стабільність діяльності трудового колективу: кадрова постійність, постійність функцій і завдань.

6. Принцип цілеспрямованої творчості. При організації діяльності підприємства бажано стимулювати творчий підхід працівників та максимально використовувати їх творчий потенціал.

2. Напрями:

1. Оплата і стимулювання праці.

2. Розподіл і кооперація праці оптимальні.

3. Технічне забезпечення і максимальна механізація праці.

4. Оптимальне нормування праці.

5. Сприятливий режим і умови праці.

03.05

Документування в управлінській діяльності

1. Сутність і види управлінських документів.

2. Системи документації в управлінні.

1. Управлінський документ – документ, який містить відомості організаційного, розпорядчого або інформаційного характеру, який створюється в цілях управління і відповідним чином оформлюється на папері або іншому носії.

Документи, які використовуються в управлінні, класифікуються за багатьма ознаками.

1. Залежно від використаного для фіксації матеріалу.

   1. Документи на паперовій основі:

      1. письмові (рукописні, друковані або виконані за допомогою множувальної техніки);

      2. графічні (креслення, схеми, графіки, малюнки).

   2. Документи на фото- та кіноплівці.

   3. Електронний варіант.

2. За походженням документів.

   1. Офіційні (службові) – направляють адресатові від імені підприємства або посадової особи і оформлюють у встановленому порядку.

   2. Особисті (іменні) – створює особа поза сферою своєї службової діяльності (заява, скарга, звернення до депутатів).

3. За видами діяльності розрізняють:

   1. Організаційно-розпорядчі документи.

   2. Документи з фінансово-розрахункових питань.

   3. Документи з постачально-збутових питань.

   4. Документи з особистого складу.

4. За найменуванням виділяють кілька десятків видів і різновидів документів: накази, анкети, акти, договори і т.д.

5. З погляду кількості відображених у документах питань:

   1. Прості документи (містять 1 питання).

   2. Складні (з кількома питаннями).

6. За місцем складання документи поділяють на:

   1. Зовнішні (одержані підприємством або відправлені за його межі).

      1. вхідні

      2. вихідні

   2. Внутрішні (складені на підприємстві для внутрішнього використання).

7. За терміном виконання:

   1. Термінові

   2. Нетермінові

8. За формою документи бувають:

   1. Індивідуальні

   2. Типові (заява)

   3. Трафаретні (бланк).

9. За термінами зберігання

   1. Постійного зберігання (диплом)

   2. Довгострокового зберігання (журнал у школі)

   3. Тимчасового зберігання (квитанція)

10. За стадією утворення

    1. Оригінали документів (перший або єдиний примірник офіційного документа).

    2. Чернетки.

    3. Копії документів (повністю або частково відбивають інформацію, яку містить оригінал). Існують 3 рідновиди копій:

       1. відбиток (повна копія документа, який залишається у справі замість відправленого адресатові);

       2. витяг (копія, що відбиває частину оригіналу документа, завірена у встановленому порядку);

       3. дублікат (повна копія оригіналу, яка має ту саму юридичну силу і видається у випадку втрати оригіналу).

11. За ступенем гласності:

    1. Секретні документи (містять інформацію, що є державною таємницею)

    2. Документи для службового використання (містять інформацію, поширення якої за межами організації може завдати йому шкоду). Керівництво самостійно визначає види інформації і перелік документів, які є комерційною таємницею, а також порядок роботи з цими документами.

    3. Звичайні документи (вільно видаються для ознайомлення усім, хто в цьому зацікавлений).

2. Документація – це сукупність однорідних за функціональним призначенням і взаємопов’язаних документів.

Використовують такі види документації:

1. Нормативно-технічна (враховуються комплекси міжнародних стандартів)

2. Проектна документація.

3. Конструкторська (технічна). Використовується у вигляді графічних документів (креслення, схеми) або у вигляді текстових документів (технічні завдання, умови використання, тех..паспорт і т.д.)

4. Виробнича (технологічна): схеми, збірники рецептів, технологічні карти.

Для оформлення організаційно-розпорядчих документів використовують спеціальні бланки.

Бланк – стандартний аркуш з відтвореною на ньому постійною інформацією і місцем для змінної інформації.

На чистих аркушах паперу найчастіше міститься другорядна документація, яка не виходить за межі підприємства.

При складанні і оформленні документів використовують реквізити.

Реквізит – елемент офіційного документу (дата, індекс, підпис). Сукупність розміщених у встановленій послідовності реквізитів називається формуляром.

До реквізитів належить:

• державний герб України

• емблема організації або підприємства

• зображення нагород

• код підприємства чи установи

• код документа

• назва міністерства або відомства

• назва установи, організації або підприємства

• назва структурного підрозділу

• індекс підприємства, адреса. Номери факсу, телефону, якщо потрібно – банк. рахунку

• назва виду документа

• місце складання або видання

• гриф обмеження доступу до документа

• адресат

• гриф затвердження

• резолюція

• позначення про контроль

• позначення про наявність додатка

• підпис

• візи

• позначення про завірення копії

• прізвище виконавця і його номер телефону

• позначення про виконання документа і направлення його до справи

• позначення про надходження.