Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відкритий міжнародний університет розвитку люди...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
21.11 Кб
Скачать

4. Специфіка здійснення контролю рівня фізичної підготовки легкоатлетів, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції

Контроль фізичної підготовленості спортсмена-легкоатлета включає вимірювання рівня розвитку швидкісних і силових якостей, витривалості та фізичної працездатності, спритності, гнучкості, рівноваги і т.п. Можливі три основні варіанти тестування [2]:

1) комплексна оцінка фізичної підготовленості з використанням широкого кола різноманітних тестів (наприклад, вимір досягнень в комплексі ГТО),

2) оцінка рівня і структури якого-небудь одного якості (наприклад, витривалості у бігунів),

3) оцінка рівня одного з проявів якості (наприклад, швидкісної витривалості у бігунів).

Тести, використовувані для контролю за фізичною підготовленістю, повинні задовольняти відповідним вимогам. Додатковими вимогами до тестів фізичної підготовленості є наступні:

А) техніка виконання тестів повинна бути порівняно простий і не робити істотного впливу на їх результат; Б) тести повинні бути освоєні настільки добре, щоб при їх виконанні основна увага була спрямована на досягнення максимального результату, а не на прагнення виконати завдання технічно правильно.

У пропонованій роботі зупинимося на оцінці рівня спеціальної витривалості бігунів, як якість, яка, головним чином, обумовлює спортивний результат в бігу на середні дистанції.

5. Контроль рівня витривалості в бігу на середні дистанції

Як відомо, загальна витривалість є основою для вдосконалення спеціальної витривалості. Однак саме рівень розвитку останньої, в основному, обумовлює результат у бігу на середні дистанції [3]. Тому тренування у цьому виді легкої атлетики повинна мати переважну спрямованість на вдосконалення спеціальної витривалості. Підвищення рівня останньої здійснюється шляхом використання широкого кола засобів і

методів тренування, що забезпечують розвиток здатності бігуна справлятися з високоинтенсивной навантаженням в умовах зміни сталості внутрішнього середовища організму, викликаного розвитком стомлення. У зв'язку з цим необхідно відзначити, що в процесі стомлюючої діяльності, якою є біг на середні дистанції, розвивається стомлення проходить дві фази - фазу компенсованого і фазу некомпенсованого стомлення.

Компенсований стомлення виражається в тому, що через деякий час після початку напруженої роботи, коли з'являються суб'єктивні та об'єктивні ознаки втоми, включаються компенсаторні механізми, діяльність яких спрямована на подолання розвивається стомлення і підтримки працездатності на заданому рівні. Ефективність роботи в умовах компенсованого стомлення головним чином і визначає рівень спеціальної витривалості спортсмена.

З педагогічної точки зору методика розвитку спеціальної витривалості бігунів на середні дистанції повинна забезпечувати:

1) неухильне підвищення рівня найважливіших компонентів спеціальної витривалості (швидкісних і силових можливостей, енергетичного потенціалу тощо);

2) розвиток здібностей утримувати необхідну швидкість у фазі компенсованого стомлення, а також збільшення її тривалості;

3) вдосконалення здатності до переключення швидкості в процесі змагальної діяльності;

4) підвищення економічності роботи і ефективності використання функціонального потенціалу.

Всі перераховані завдання з розвитку спеціальної витривалості бігунів більшою чи меншою мірою вирішують шляхом використання засобів і методів підвищення рівня функціональної підготовленості, зокрема аеробних і анаеробних можливостей організму [19]. Ті й інші, як відомо, є найважливішими чинниками, які зумовлюють рівень спеціальної витривалості, а аеробні джерела становлять основу загальної витривалості.

Список літератури

1. Геселевич В.А. Медичний довідник тренера. - Вид. 2-е доп. і перераб. - М.: Фізкультура і спорт, 1981. - 271 с., Іл.

2. Годік М.А. Контроль за рівнем розвитку витривалості. - В кн.: Спортивна метрологія: Підручник для інститутів фіз. культ. - М.: Фізкультура і спорт, 1988, с. 131 - 139.

3. Железняк Ю.Д., Петров П.К. Основи науково-методичної діяльності у фізичній культурі і спорті. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 264 с.

4. Книга тренера з легкої атлетики. - Вид. 3-є, перероб. / Под ред. Хоменкова Л.С. - М.: Фізкультура і спорт, 1987. - 399 с.: Іл.

5. Петровський В.В. Організація спортивного тренування. - К.: Здоров'я, 1978. - 96 с.

6. Сіренко В.А. Біг на середні дистанції. - К.: Здоров'я, 1985. - 136 с.

7. Сіренко В.А. Характеристика бігу на середні дистанції. - В кн.: Біг на середні дистанції. - К.: Здоров'я, 1985, с. Травень -12.

8. Сіренко В.А. Компоненти тренувального навантаження. - В кн.: Біг на середні дистанції. - К.: Здоров'я, 1985, с. 41 - 51.

9. Сіренко В.А. Розвиток витривалості. - В кн.: Біг на середні дистанції. - К.: Здоров'я, 1985, с. 66 - 76.

Реферат

На тему:

«Специфіка підготовки бігунів на середні дистанції»

Виконав:

Студент

Гордійчук А. Ю.

Перевірив:

2012р.