4. Структура роботи:

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінку новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

В курсовій роботі важливо щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.

Починаючи виконання курсової роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Курсова робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:

титульний аркуш

- перелік умовних позначень (при необхідності)

- зміст

- вступ

- основну частину, що складається з двох-трьох розділів(теоретичну та практичну);

- висновки;

- примітки (при необхідності)

- список використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки (при необхідності)

- анотації (українською та російською мовами) та англійською ( або німецькою, французькою, іспанською) мовою.

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт. На ньому вказано: якому міністерству підпорядкований вищий навчальний заклад, назва навчального закладу, тема роботи. Далі вказано номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові, власний підпис студента та дату здачі роботи. Нижче – вчене звання та прізвище наукового керівника, його власний підпис, дата.

Зміст – це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи з зазначенням їх нумерації та номеру сторінки, яка відповідає початку розділу (підрозділу), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.

Перелік умовних позначень (при необхідності). Перелік умовних позначень складають за умови повторення таких позначень, як символи, абревіатури, скорочення, що не є загальноприйнятими, більше трьох разів у тексті. Цей перелік розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – розшифровку цих елементів наводять у тексті там, де вперше згадують. У випадку, коли у роботі використовується специфічна термінологія чи вживаються маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, у них зліва за абеткою наводять скорочення, справа – детальне тлумачення.

Вступ є надзвичайно важливим елементом роботи. Вступ має свої складові частини, які розташовані у певній послідовності:

• Актуальність теми, в якій автор пояснює причину, з якої, на його думку, та чи інша проблема стала об’єктом розгляду. Тема повинна мати чітке обґрунтування, з якого було б видно, що проблема дійсно є актуальною. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність, особливо на рішення проблем сучасної України. Треба лише враховувати, що зазвичай усі значущі проблеми внутрішнього життя тих чи інших країн постають актуальними, оскільки вони впливають на країну як цілісну систему, а відтак – на її зовнішню політику і, прямо чи опосередковано (через систему міжнародних відносин), на її відносини з Україною.

• Далі у вступі на основі аналізу стану вивчення проблеми формулюються об’єкт та предмет дослідження, які відображають, яку саме частину проблеми буде досліджувати студент:

– Об’єкт дослідження – це загальні процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. У країнознавстві таким загальним об’єктом виступає країна.

Предмет дослідження – це та частина об’єкта, що безпосередньо вивчається автором роботи, його якості. Предмет визначає назву роботи, зафіксовану на титульному аркуші.

Після визначення об’єкта та предмета дослідження студент ставить перед собою мету дослідження. Мета роботи викладається лаконічно 1-2 реченнями, в яких автор доповідає, що саме він розглядатиме в своїй роботі.

• Для реалізації поставленої мети автор визначає перед собою конкретні дослідницькі завдання. Таких завдань повинно бути не менш ніж 3-4. Завдання повинні носити творчий, спонукальний характер. Бажано, щоб кожне завдання починалось з дієслів: описати, розглянути, висвітлити, проаналізувати, прослідкувати, охарактеризувати, розкрити, дослідити, вивчити тощо.

• Студент визначає при відповідній темі географічні межі дослідження (коли йдеться про міжнародні відносини, в решті випадків географічні межи уже визначені – країна.), яким теж дається відповідне обґрунтування.

• Огляд ступені наукового дослідження питання – це складова частина вивчення проблеми, і в цій частині студент дає узагальнений аналіз етапів її дослідження, ступінь вивченості як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, робить висновок про стан висвітлення теми на сьогодні, причини, що це спричинили. Підрозділ про джерельну базу курсової роботи не тільки констатує наявні джерела інформації, але й включає їх класифікацію (вказуються критерії, що беруться за її основу), опис інформації, яку вони дають, вказівку на місце знаходження джерел.

• Студент представляє також теоретичні засади роботи: засоби та методи, що мають бути використані при її написанні.

• У такій складовій частині як наукова новизна одержаних результатів подається коротка анотація нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто студентом. У вступній частині визначається значення одержаних студентом результатів. Вказується, якщо можливо, яку апробацію пройшла робота чи її окремі положення (публікації студента, доповіді на наукових конференціях і наукових гуртках, семінарських заняттях тощо).

• Закінчується вступ стандартним описом структури курсової роботи: Структура роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Курсова робота складається із вступу, …розділів (…підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (…найменувань), додатків. Обсяг основної частини роботи складає …сторінок машинописного тексту, загальний обсяг курсової роботи – … сторінок.

Основна частина курсової роботи складається, як правило, з трьох розділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кожному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення, методів наукового аналізу, огляд літератури з оцінкою сучасного стану досліджуваної проблеми у світовій літературі та її новизну, висновки про невирішені та не вирішені аспекти проблеми; дається короткий аналіз використаних джерел.

У розділах треба:

• викласти сутність проблеми, яка розглядається;

• дати характеристику об’єкта дослідження;

• розкрити зміст проблеми;

• охарактеризувати концепції, теоретичні положення, висновки дослідників;

• викласти і проаналізувати фактичний матеріал, інформацію джерел;

• кожен розділ закінчується висновками по викладеному у ньому матеріалу.

• робота має носити країнознавчий характер: починатися й закінчуватися країною як цілісною системою.

В курсової роботи проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу – отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати «вузькі місця» та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми досліджуваного об'єкта повинен бути погоджений з науковим керівником курсової роботи.

Для скорочення тексту викладу розділу студент повинен широко використовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків. Щоб уникнути поверхневого викладу матеріалу в цьому розділі необхідно постійно зіставляти цілі та завдання курсової роботи з отриманими результатами аналізу. Тому, студент з фактичного матеріалу повинен відібрати найбільш суттєвий, обмежуючи при необхідності обсяг досліджень або звужуючи коло проблем, що розглядаються.

Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. У висновках необхідно підвести підсумки теоретичного дослідження виходячи з його об’єкту, предмету та мети і завдань роботи, викласти власну думку автора роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі.

Висновки рекомендується починати словами: «розглянуто», «встановлено», «показано», «доведено» тощо. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

- перелік заходів, направлених на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;

- отримані якісні та кількісні показники;

- економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.

Обсяг висновків складає 2-3 сторінки машинописного тексту.

Список використаних джерел та літератури – у курсовій роботі повинен як правило налічувати не менше 20 назв. Він складається, як правило, в алфавітній послідовності з виділенням джерел та монографій і статей. У перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент доводить достовірність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій. Додатки не входять до загального обсягу роботи, тому вони не збільшують його.

Реферат іноземною мовою (цей структурний елемент не має заголовків «Реферат» тощо)

Завершальним етапом виконання курсової роботи є написання реферату, який призначене, щоби засвідчити практичний рівень володіння студентом іноземною мовою за фахом. Реферат наукового тексту – це скорочений виклад змісту первинного документа з основними фактичними відомостями і висновками. Він має повну змістову й частково формальну залежність від первинного документа.

• Реферат подається англійською мовою. У ньому потрібно чітко та ґрунтовно розкрити зміст роботи.

• обсяг становить не менш ніж 2000 знаків;

• перед рефератом наводяться прізвище й ініціали автора та назва курсової роботи відповідною мовою;

• до реферату додаються ключові слова(бажано від трьох до восьми);

• текст друкується звичайним шрифтом через один інтервал.

У структурі реферату слід подати загальну характеристику роботи, яка повинна містити суть досліджуваної проблеми. Обсяг іноземною мовою повинен становити 1 друковану сторінку, її нумерують окремо від сторінок курсової роботи.

Реферат підшивають разом із роботою після «Списку використаних джерел і літератури» та «Додатків».