Тема 5. Проблема істини.

1. Практичність та істинність знання.

2. Гносеологічне визначення поняття “істина”.

3. Об’єктивна: абсолютність та відносність істини.

4. Конкретність істини.

5. Відповідність уявлення і об’єктивної дійсності.

6. Істинна система знання.

7. Феноменологічна критика тези: “онтологія – продукт процесу пізнання”.

8. Аналіз тези: “Гносеологічна обумовленість онтологічного як наслідок визнання теоретичної навантаженості фактів”.

Література

Билецкий И.П. Познание и действительность. –Харьков,1999.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: опыт философской герменевтики. –М.,1988.

Гуссерль Э. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Уемов А.И. Истина и пути ее познания. –М.,1975.

Хюбнер К. Критика научного разума. –М.,1994.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. –М.,1977.

Чуйко В.Л. Гносеологічні проблеми аналізу процесу технологічного використання наукового знання // Проблеми філософії. Вісник Київського університету. –Вип.91. –К.,1992.

Семінарське заняття 8.

Тема 6. Факт як універсальна форма наукового знання.

1. Праксиологічні форми уявлення.

2. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань.

3. Метафізико-абстрактна форма рецептуного знання.

4. Поняття “експериментальне дослідження”.

Семінарське заняття 9.

5. Загальна характеристика поняття “протокольні висловлювання”.

6. Знання об’єктивно існуючої властивості.

7. Закономірність і закон.

8. Факт як наукова форма знання.

Література:

Зотов А.Ф. Структура научного мышления. –М.,1973. Гл.4.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Рорти Р. Релятивизм: найденное и сделанное // Философский прагматизм Ричарда Рорти и российский контекст. –М.,1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Фейерабенд П. Объяснение, редукция, эмпиризм // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Семінарське заняття 10.

Тема 7. Наука і теоретична форма знання.

1. Принципи як форма відрефлексованого відношення до знання.

2. Теоретична система знання.

3. Імманентні та зовнішні підстави наукової теорії.

4. Система знання як емпірично наявна реальність.

5. Методи теоретичного пізнання.

Семінарське заняття 11.

6. Теза Дюгема-Куайна та межі її прийнятності.

7. Теорія як обгрунтування онтологічного статусу фактів (за У.Куайном).

8. Рекурентні міркування як формування множинності систем теоретичного знання.

9. Гносеологічний зміст поняття “достатня підстава”.

10. Індуктивістська та дедуктивістська концепції обгрунтування теоретичної системи знання.

Література:

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. –К.,2000.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Современная философия науки. –М.,1996.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Чуйко В.Л. Проблеми робототехніки в контексті традиційного та нового мислення // Філософські проблеми сучасного природознавства. –вип.75. –К.,1991.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Семінарське заняття 12.