9. Поняття безпосередніх складників.

прийом подання словотвірної структури слова і синтаксичної структури словосполучення та речення у вигляді ієрархії складових елементів. В основу аналізу за БС покладено поступове членування висловлення на бінарні складники, яке продовжується доти, доки не залишаться неподільні елементи (кінцеві складники). Речення (коли йдеться про аналіз за БС на синтаксичному рівні) поступово згортається до «ядерної» одиниці, тобто одиниці, яка лежить в основі його будови. У членуванні речення, як і словосполучення, дотримуються принципу: один із БС повинен бути ядром членованої конструкції, а інший — периферійним елементом. Так, скажімо, у словосполученні моя книжка слово книжка — ядро, а моя — периферійний (маргінальний) елемент, у словосполученні написати листа дієслово написати — ядро, а листа — маргінал.

БЕЗПОСЕРЕДНІ СКЛАДОВІ (СКЛАДНИКИ)

1. ГРУПА СЛІВ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ І ФУНКЦІОНУВАТИ, ЯК ОКРЕМА ОДИНИЦЯ

(СИНТАКСИЧНА)

2. НАПРИКЛАД: ГРУПА ПІДМЕТА (ІМЕННИКА), ГРУПА ПРИСУДКА (ДІЄСЛОВА)

3. МАЮТЬ ВНУТРІШНЮ СТРУКТУРУ (СКЛАДЕНИЙ ПІДМЕТ СКЛАДАЄТЬСЯ З.....)

4. ТИП ГРУПИ СЛІВ ВИЗНАЧАЄ ЇЇ ПОВЕДІНКУ (ПІДМЕТ ЙДЕ ПЕРЕД ПРИСУДКОМ ...)

5. ДЛЯ МОВИ МОЖНА ВИДІЛИТИ СКІНЧЕННИЙ НАБІР ТАКИХ СКЛАДОВИХ

1. Ознаки безпосередніх складників.

У членуванні речення, як і словосполучення, дотримуються принципу: один із БС повинен бути ядром членованої конструкції, а інший — периферійним елементом. Так, скажімо, у словосполученні моя книжка слово книжка — ядро, а моя — периферійний (маргінальний) елемент, у словосполученні написати листа дієслово написати — ядро, а листа — маргінал.

КРИТЕРІЇ ВИДІЛЕННЯ СКЛАДОВИХ

• МОРФОЛОГІЧНІ

• СЕМАНТИЧНІ

• СИНТАКСИЧНІ

• ВІДОКРЕМЛЕННЯ

• ПОЄДНУВАНІСТЬ СКЛАДОВИХ

• МОЖЛИВІСТЬ ЗАМІНИ

11. Вихідні дані для побудови контекстно-вільної граматики.

ГРАМАТИЧНІ ЗВЯЗКИ

1. ПІДМЕТ - ПРИСУДОК

КЛАСИФІКАЦІЯ (ВИДІЛЕННЯ ПІДКАТЕГОРІЙ)

2. КЛАС ДІЄСЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ ВИЗНАЧАЄ ЙОГО ВЖИВАННЯ В РЕЧЕННІ

3. I want to fly to Detroit

4. I want a flight to Detroit

5. * I found to fly to Dallas

ОСНОВА – СИНТАКСИС МОВИ (КУРС ЗАГАЛЬНИЙ СИНТАКСИС)

12. Поняття контекстно-вільної граматики.

• КОНТЕКСТНО-ВІЛЬНА ГРАМАТИКА -НАЙПРОСТІША ФОРМАЛЬНА МАТЕМАТИЧНА СИСТЕМА ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУР БЕЗПОСЕРЕДНІХ СКЛАДОВИХ ДЛЯ ДОВІЛЬНОЇ МОВИ

• КОНТЕКСТНО-ВІЛЬНА ГРАМАТИКА ОПИСУЄ ЧИ НАЛЕЖИТЬ СТРІЧКА (НАБІР СЛІВ) ДАНІЙ МОВІ, АЛЕ НЕ ВИЗНАЧАЄ ЯКИМ ЧИНОМ ЗДІЙСНИТИ ТАКИЙ АНАЛІЗ АБО ВСТАНОВИТИ ВІДПОВІДНІСТЬ СИНТАКСИЧНОЇ СТРУКТУРИ (ДЕРЕВА)

• АЛГОРИТМ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ ВИКОРИСТОВУЄ ГРАМАТИКУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ДЕРЕВА - СИНТАКСИЧНОЇ СТРУКТУРИ.

Для КВ граматик визначено різні нормальні форми. В нормальних формах Чомскі (НФЧ) скорочуюють праву частину правил виводу, тобто, права частина може складатись або з одного термінального символу, або з двох нетермінальних. Якщо в лівій частині знаходиться початковий символ, права частина може породжувати порожнє слово. Існує алгоритм, який переводить довільну КВ граматику в НФЧ.