10.3. Аудит податкової звітності

Розмежування між фінансовим та податковим обліком

Із набранням чинності Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та П(С)БО відбулося повне розмежування між бухгалтерським обліком, який надає інформацію для фінансової звітності, і податковим обліком, який надає інформацію про нарахування та сплату податків. На підставі податкового обліку складають податкові декларації, які і є формами податкової звітності.

У першу чергу податковий облік забезпечує облік валових доходів, валових витрат, амортизації з метою визначення податку на прибуток.

Слід пам'ятати, що чистий прибуток за ф. 2 «Звіт про фінансові результати» і прибуток, що підлягає оподаткуванню за Декларацією про прибуток підприємства, є нетотожними сумами. Тому фінансовий результат, визначений як різниця між доходами і витратами, не може бути основою для розрахунку податку на прибуток.

Система оподаткування

Система оподаткування в Україні досить складна для бухгалтерів підприємства: велика кількість податків; кожен податок має свою ставку, строки сплати, об'єкт оподаткування, регламентуючий документ тощо. Робота із нарахування та сплати податків ускладнюється через часті зміни в нормативних документах з оподаткування.

Підприємства сплачують загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Загальнодержавні податки є обов'язковими. До них належать:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- мито;

- державне мито;

- плата (податок) за землю;

- рентні платежі;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- податок на промисел;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір за забруднення навколишнього середовища;

- збір на обов'язкове соціальне страхування;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Податкова звітність

Підприємства повинні подати звітність до податкових органів за всіма видами податків в установлені строки. Платник податків самостійно вираховує суму податкового зобов'язання, яку вказує в податковій декларації.

Податкові декларації приймаються контролюючим органом без попередньої перевірки вказаних у ній показників. Якщо згідно з правилами податкового обліку податкова звітність за окремим податком, збором (обов'язковим платежем) складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не надається.

Встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають надання зведеної інформації про окремі доходи, витрати, пільги, а також інших елементів податкових баз, які були раніше відображені в податкових деклараціях або розрахунках по окремих податках, зборах (обов'язкових платежах), не дозволяється, якщо інше не встановлено законами з питань оподаткування.

Податкові декларації надаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

а) календарному місяцю (в тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (в тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г», - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року:

г) календарному року для платників податку на прибуток фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань опо­даткування, така декларація надається в терміни, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду

Якщо останній день строку представлення податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Мета аудиту

Основною метою аудиту податкової звітності є висловлення думки аудитора щодо достовірності, об'єктивності та відповідності чинному законодавству показників звітності по нарахуванню та сплаті податків. Функціональними завданнями є: коригування (рекомендації по виправленню помилок) та стратегічне завдання, яке передбачає на підставі проведеного аудиторського дослідження альтернативні методи оподаткування, які для клієнта є найбільш оптимальними.

Аудит податкової звітності

При укладанні договору на аудиторські послуги аудитору бажано відразу встановити метод організації аудиторської перевірки: суцільний чи вибірковий. У зв'язку з тим, що по основних податках (податок на прибуток, Податок на додану вартість, акцизний збір) датою виникнення податкових зобов'язань (податкового кредиту) є дата, котра належить до податкового періоду, в якому відбулася подія, що настала раніше: дата зарахування (перерахування) коштів чи дата відвантаження продукції (одержання сировини, послуг тощо), а також зважа­ючи на часті зміни в нормативних документах, аудит податкової звітності доцільно проводити суцільним шляхом.

Перевірка проводиться в такій послідовності:

- визначається перелік податків та зборів, які сплачує підприємство;

- аналізуються альтернативні методи оподаткування з метою визначення оптимального оподаткування;

- вивчається нормативна база по кожному виду податків та зборів з урахуванням змін у періоді, що перевіряється;

- встановлюється, чи підприємство є платником кожного із видів податків, чи користується пільгами і в яких обсягах;

- визначається правильність визначення підприємством об'єктів оподаткування;

- перевіряється правильність застосування розмірів ставок (платежів);

- перевіряється повнота та своєчасність сплати податків.

При аудиті податкової звітності аудитору слід пам'ятати про можливу матеріальну відповідальність у випадку понесення клієнтом збитків через сплату значних штрафів та пені, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», якщо буде доведено, що аудитором не виявлені суттєві відхилення через неякісне виконання аудиторських послуг.

Для того, щоб спростувати твердження відносно неякісного виконання аудиту, аудиторові необхідно:

- правильно встановити та погодити з клієнтом метод організації перевірки: суцільний чи вибірковий;

- у роботі чітко керуватися національними нормативами аудиту;

- зберігати необхідні робочі та підсумкові документи, які підтверджують масштаб зробленої перевірки та доводять об'єктивну істину;

- за результатами виконаної роботи скласти висновок аудитора, звіт клієнту про проведену роботу і акт приймання-передачі виконаної роботи.