35. Види вогнегасників та особливості їх застосування

Вогнегасники по виду вогнегасних засобів підрозділяються на рідинні, вуглекислотні, хімпінні, повітряно-пінні, хладонові ,порошкові і комбіновані. У рідинних вогнегасника застосовують воду з добавками (для поліпшення саміваемості, зниження температури замерзання і т.д.), у вуглекислотний - зріджений двоокис вуглецю, у хімпенних - водяні розчини кислот і лугів, в хладонових - хладонов 114В2, 13В1, в порошкових - порошки ПС, ПСБ-3, ПФ і т.д. Вогнегасниками маркіруються літерами, характеризують вид вогнегасника по розряду, і цифрою, що означає його місткість (обсяг).

Застосування вогнегасників:

• Вуглекислотні - гасіння об'єктів під напругою до 1000В.

• Хімпінні - гасіння твердих матеріалів і ГЖ на площі до 1 кв.м.

• Воздушнопінні - гасіння загоряння ЛВЖ, ГЖ, твердих (і тліюча) матеріалів (крім метталов і установок під напругою).

• Хладонові - гасіння загоряння ЛВЖ, ГЖ, горючих газів.

• Порошкові - гасіння матеріалів, установок під напругою;

• заряджені МГС, ПХ - гасіння металів; ПСБ-3, П-1п - гасіння ЛВЖ, ГЖ, горючих газів.

36. Опіки та їх види. Характер уражень на пожежі. Політравма. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.

О́піки — технічна травма, що виникає внаслідок дій на тканини фізико-хімічних агентів (висока температура, хімічні речовини, радіаційне випромінювання).

Класифікація опіків

Опіки класифікуються за джерелом виникнення на:

• термічні — опіки, що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум'я, розпечених металів, променевої енергії тощо);

• хімічні — опіки, що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини;

• радіаційні — виникають при тривалій дії й потраплянні радіоактивних речовин на шкіру і слизові оболонки.

  • променеві — ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання;

• світлові — термічні опіки, які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання:

  • сонячні — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання;

• електричні (електроопіки) — опіки, які виникають при проходженні крізь тканини електричного струму;

• комбіновані:

  • термохімічні.

Ступені опіків

Так як найчастіше зустрічаються термічні опіки, говоримо про їх клінічну класифікацію. Є 4 ступені глибини опіків тканин:

• ступінь I (легкий) — почервоніння (гіперемія) і набряк шкіри;

• ступінь II(середній) — утворення дрібних пухирів з прозорим вмістом (руйнуються дрібні лімфатичні судини - лімфокапіляри);

• ступінь IIIa(середньо-важкий) — утворення великих пухирів з мутним вмістом (ушкодження шкіри і підшкірної клітковини);

• ступінь IIIb(важкий) — частина великих пухирів тріскає, утворюючи мокрі виразки або малюнок «потрісканої землі» (глибокий опік);

• ступінь IV (дуже важкий) — обвуглення, згоряння тіла аж до кісток і ушкодженння кістки (некроз), опікова райдуга, шоковий стан пацієнта.

Политравма — это медицинский термин, описывающий травматическое повреждение двух и более анатомических областей человеческого тела, оцененное по шкале ISS (англ. Injury Severity Score) на 17 и более баллов. Как правило, политравма является следствием высокоэнергетической травмы (мото- и автокатастрофы, падение со значительной высоты и др.).

Для пациентов с политравмой характерно несоответствие тяжести состояния и тяжести повреждения, что обусловлено так называемым феноменом взаимного отягощения.

Перша допомога повинна при пожежі бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення та швидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом накривають покривалом, заливають водою, закидають піском, замазують рідкою глиною або брудом.

При невеликому опіку (I ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змазати уражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов'язки.

При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно накласти на них стерильну антисептичну пов'язку. У разі відсутності такого роду матеріалів використовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо.

При великих опікових ураженнях шкіри треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистими пропрасованими рушниками, простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральну воду).

При наданні допомоги при опіках треба:

- перш за все, припинити дію високої температури на організм людини (загасіть одяг чи полум’я; охолодіть поверхню тіла водою t =20-250С протягом 10 хв.; зніміть з рук металеві прикраси);

- на місце опіку накладіть стерильну пов’язку; 

- дайте ураженому багато пити (при опіках організм людини втрачає багато води);

- викличте швидку допомогу (тел. 103). До її приїзду можна дати хворому анальгін, щоб зменшити біль, та діазолін, щоб зменшити інтоксикацію;

- негайно доставте людини з опіками до лікарні. При транспортуванні покладіть хворого на брезент або ковдру на той бік, який не уражений опіками, щоб зменшити біль. Не дозволяйте людині рухати ураженими кінцівками, зафіксуйте їх.

При сильних опіках НЕ можна:

• обробляти шкіру спиртом, одеколоном (це викликає сильну печію та біль);

• проколювати пухирі, що утворилися (вони охороняють рану від інфекції);

• змащувати шкіру жиром, розчином брильянтовим зеленим, міцним розчином марганцевокислого калію, засипати порошками (це перешкоджає подальшому лікуванню);

• зривати прилиплі до місця опіку частини одягу, доторкатися до нього руками (може потрапити інфекція);

• дозволяти потерпілому самостійно пересуватися (можливий шок);

• поливати пухирі та обвуглену шкіру водою.

При сильних опіках обов'язково звертатися по медичну допомогу.