2.4. Системи осушення.

Системи осушення розділяють в залежності від типу і походження боліт і від призначення осушення і господарського використання осушуваних земель на 2 види: екстенсивні і інтенсивні.

Екстенсивні системи осушення застосовуються в тих випадках, коли осушені землі використовуються під малоцінні сільськогосподарські культури або коли земля використовується в якості першої черги інтенсивної системи.

При цій системі розчищається водоприймач і споруджується лише основна мережа відкритих каналів, яка забезпечує швидкий відвід поверхневих вод і взагалі пониження рівня підземних вод.

Система інтенсивного осушення споруджується на площах, які призначаються для вирощування високоцінних сільськогосподарських культур. При інтенсивному осушенні, крім основної мережі, споруджується більш густа мережа каналів, яка забезпечує рівномірне пониження рівня підземних вод і дає можливість при допомозі інженерних споруд регулювати цей рівень.

До складу осушувальної системи входять такі елементи: 1) господарські осушувані площі, водно-повітряний і поживний режими грунтів; 2) регулюючі пристрої (осушувальні канали, борозни, дрени тощо), які призначені для регулювання водно-повітряного режиму на даній площі шляхом видалення надлишкової поверхневої або грунтово-підземної води згідно з потребами господарського використання цієї площі; 3) провідні канали (магістральний та інші), які призначені для прийому води із регулюючих каналів або дрен і відводу її найкоротшим шляхом у відповідний водоприймач; 4) водоприймач, який приймає всі води, які видаляються з осушуваної площі, і із магістральних осушувальних каналів і відводить їх в більш крупну гідрографічну мережу; 5) огороджуюча мережа каналів, яка служить для відгородження осушуваних площ від притоку до них поверхневих і підземних вод, які стікають із суміжних територій. До складу відгороджувальної мережі входять нагірні канали і відгороджувальні водозбірні колектори і дрени.

Для регулювання вологості грунту осушувальні системи повинні мати додаткові обладнання, які дозволяють регулювати, зменшувати або затримувати стік води з осушуваної площі, а в ряді випадків і доставляти недостаючу кількість води на осушувану площу із зовні.

2.5. Основні вимоги до осушення сільськогосподарських земель і про норму осушення.

До початку проведення весняних сільськогосподарських робіт підземні води на полях повинні бути понижені: на супіщаних і суглинистих грунтах і на болотах з торфом, який не розкладається, до глибини 30-50 см, на глинах і торфі, який розклався, - до глибини 50-60 см.

Важливою вимогою сільськогосподарських культур до осушувальної мережі являється своєчасне звільнення поверхні осушуваного болота від води, тому що тривалість допустимого затоплення обмежена. Так, спостереженнями встановлено, що тривалість затоплення, яка викликає загибель рослин, становить для жита 8-10 діб, ячменю – 5-8 діб, вівса – 10-11 діб, для злакових трав – 20-25 діб. Літнє затоплення культур не повинно перевищувати для зернових – 8-12 годин, для овочів – 5-6 годин, для пасовиська – 18-20 годин.