4) Правильна відповідь відсутня.

71. Співвідношення вартості активів, якими володіють резиденти країни за кордоном, до вартості активів, якими володіють іноземні компанії в даній країні –це:

1) інвестиційна позиція країни;

2) інвестиційний клімат;

3) інвестиційний ризик;

4) Правильна відповідь відсутня.

72. Грошовий документ, що обертається на ринку і засвідчує майнове право власника щодо особи, яка випустила цей документ, це:

1) боргові цінні папери;

2) акціонерні цінні папери;

3) фінансові деривативи;

4) інструменти грошового ринку.

73. Грошовий документ, що обертається на ринку і засвідчує відносини позики власника документу щодо особи, яка випустила цей документ – це:

1) боргові цінні папери;

2) акціонерні цінні папери;

3) фінансові деривативи;

4) інструменти грошового ринку.

74. Грошові інструменти, що дають утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід на певну дату – це:

1) боргові цінні папери;

2) акціонерні цінні папери;

3) фінансові деривативи;

4) інструменти грошового ринку.

75. Похідні грошові інструменти, що мають ринкову ціну і засвідчують право утримувача на купівлю або продаж первісних цінних паперів –це:

1) боргові цінні папери;

2) акціонерні цінні папери;

3) фінансові деривативи;

4) інструменти грошового ринку.

76. Договір, який дає покупцю право купити або продати цінні папери за фіксованою ціною після закінчення певного строку або на певну дату – це:

1) своп;

2) варрант;

3) опціон;

4) ф’ючерс.

77. Різновид опціону, який дає можливість його власнику придбати у емітента на пільгових умовах певну кількість акцій на протязі певного періоду часу – це:

1) своп;

2) Варрант;

3) опціон;

4) ф’ючерс.

78. Обов’язкові для виконання короткострокові контракти на купівлю або продаж цінних паперів за визначеною ціною на визначену дату у майбутньому – це:

1) своп;

2) варрант;

3) опціон;

4) Ф’ючерс.

79. Угода, яка передбачає обмін через визначений час та на основі узгоджених правил платежами по одній і тій же заборгованості – це:1) своп;

2) варрант;

3) опціон;

4) ф’ючерс.

80. Борговими цінними паперами на міжнародному інвестиційному ринку є:

1) облігації;

2) звичайні акції;

3) привілейовані акції;

4)валютні ф'ючерси.

81. Доход по акціях, що входять до складу міжнародного портфеля - це:

1) відсотки і дивіденди;

2) дивіденди;

3) прибуток і відсотки;

4) премія і відсотки.

82. Інвестиційний портфель з високим рівнем дохідності – це:

1) агресивний;

2) консервативний;

3) помірний;

4) диверсифікований.

83. Інвестиційний портфель, який складається з цінних паперів з високим ступенем надійності і невисоким рівнем дохідності та цінних паперів з достатньо високим ступенем ризику та високим рівнем дохідності – це:

1) агресивний;

2) консервативний;

3) помірний;

4) диверсифікований.

84. Інвестиційний портфель, який складається з акцій великих, добре відомих компаній та державних цінних паперів – це:

1) агресивний;

2) консервативний;

3) помірний;

4) диверсифікований.

85. Ризик міжнародного інвестиційного портфеля можна знизити:

1) вибором форм розрахунку;

2) диверсифікованістю;

3) факторинговим договором з банком;

наявністю авалів солідних банків.

86. Інвестор вибирає іноземне підприємство за більш високим показником рентабельності, що розраховується на основі:

1) оподатковуваного прибутку;

2) маржинального прибутку;

3) чистого прибутку;

валового прибутку.

87. Управління міжнародним портфелем цінних паперів заключається в:

1) зміні умов зберігання цінних паперів;

2) зміні складу цінних паперів;

3) збереженні кількості цінних паперів;

4) збільшенні прибутковості цінних паперів.

88. Процес міжнародних злиттів і поглинань відбувається в рамках:

1) боргового інвестування;

2) портфельного інвестування;

3) реального інвестування;

4) часткового інвестування.

89. Недоліками в розвитку європейської валютної системи є:

1) підвищення курсу євро;

2) вплив долара;

3) об'єднання 20 % офіційних золотовалютних резервів;

4) розвиток кредитно-фінансового механізму підтримки країн - членів ЄВС.

90. СДР, на відміну від євро використовується в якості:

1) законної платіжної одиниці у всіх країнах;

2) валютної одиниці в спільних фондах фінансових організацій;

3) валюти єдиних сільськогосподарських цін;

4) кошт розрахунків у МВФ.

91. Цілями створення Європейської валютної системи є наступні:

1) забезпечити досягнення світової економічної інтеграції;

2) створити зону стабільності із власною валютою на противагу Ямайській валютній системі;

3) відгородити ЄС від експансії фунта стерлінга;

4) зблизити економічні і фінансові політики всіх країн світу.

92. Функціонування ЄВС пов'язане з типом валютного регулювання:

1) для країн майбутніх учасників ЄС режим вільного плавання;

2) для країн - членів ЄС і потенційних країн учасниць режим вільного плавання;

3) для країн учасниць режим вільного плавання, а для країн ЄС прив'язка до євро;

4) для країн ЄС і майбутніх ЄС прив'язка до євро.

93. Значення світової валютної одиниці проявляється в тому, що валюта використовується як:

1) акредитив, інкасо, банківське переведення;

2) міжнародні платіжні кошти, резервна, прив'язка валют;

3) ф'ючерс, опціон, форвард;

4) валюта ціни і валюта платежу по контрактах.

94. Позиції євро і долара за валютним контролем і внутрішній стабільності:

1) приблизно однакові;

2) долар вище, ніж євро;

3) євро вище, ніж долар;

4) курс євро нижче за курс інших європейських валют.

95. Перешкодою розвитку європейського ринку акцій служать різні:

1) міжнародне законодавство по ринку цінних паперів;

2) законодавства європейських країн по акціонерних компаніях;

3) законодавства європейських країн і США;

4) законодавства європейських країн і Японії.

96. До основних форм внутрішньо корпоративного кредиту не належить:

1) компенсаційний кредит;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) торговий кредит;

5) вексельний кредит.

97. Кредит, який оформляється простим векселем із ставкою відсотка, близької до ринкової або нижче ринкової – це:

1) компенсаційний кредит;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) торговий кредит;

5) вексельний кредит.

98. Кредит, що надається шляхом розміщення головною компанією коштів на терміновий депозит в банку своєї країни, який використовує свій зарубіжний філіал або банк-кореспондент для кредитування дочірньої компанії – це:

1) компенсаційний кредит;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) торговий кредит;

5) вексельний кредит.

99. Компанії в різних країнах кредитують одна одну на рівну суму і процентні ставки – це:

1) компенсаційний кредит;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) торговий кредит;

5) вексельний кредит.

100. Зобов'язання банку надати клієнту суму коштів в межах певного ліміту і терміну, яку він може одержати без юридичного оформлення зобов'язань банку і корпорації – це:

1) овердрафт;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) кредитна лінія;

5) вексельний кредит.

101. Кредитна лінія, за якою клієнт може виписати чеки до певної максимальної суми, - це:

1) овердрафт;

2) прямий кредит;

3) паралельний кредит;

4) кредитна лінія;

5) вексельний кредит.

102. Валютні застереження використовуються для:

1) ревальвації національної валюти;

2) мінімізації валютних ризиків;

3) фіксації цін контракту;

4) встановлення ціни платежу.

103. Основними розділами платіжного балансу є :

1). рахунок поточних операцій та рахунок операцій з капіталом;

2) торговий баланс та рахунок операцій з капіталом;

3) рахунок поточних операцій та резервні активи;

4) рахунок поточних операцій, операцій з капіталом, резервні активи.

104. До складу поточних операцій входять:

1) рахунок фінансових операцій, торговий баланс та баланс послуг;

2) торговий баланс та баланс послуг;

3) торговий баланс, баланс послуг та некомерційних платежів;

4) операції з капіталом, рахунок фінансових операцій.

105. До рахунку операцій з капіталом відносять:

1) рахунок фінансових операцій, торговий баланс та баланс послуг;

2) торговий баланс та баланс послуг;

3) торговий баланс, баланс послуг та некомерційних платежів;

4) операції з капіталом, рахунок фінансових операцій.

106. Резервні активи включають:

1) монетарне золото, СПЗ;

2) монетарне золото, СПЗ, валютні активи, резервну позицію в МВФ;

3) монетарне золото, валютні активи;

4) монетарне золото, СПЗ, валютні активи, резервну позицію в МВФ, міжнародну валютну ліквідність.

107. Експортні операції відображаються:

1) в рахунку операцій з капіталом;

2) по дебету;

3) по кредиту;

4) в резервних активах.

108. Імпортні операції відображаються:

1) в рахунку операцій з капіталом;

2) по дебету;

3) по кредиту;

4) в резервних активах.

109. Чисті односторонні трансфери відображаються:

1) в рахунку операцій з капіталом;

2) в торговому балансі;

3) в рахунку фінансових операцій;

4) в рахунку послуг та некомерційних платежів.

110. Покупка цінних паперів відображається:

1) в рахунку операцій з капіталом;

2) в торговому балансі;

3) в рахунку фінансових операцій;

4) в рахунку послуг та некомерційних платежів.

111. Вкладення капіталу у формі ПЗІ відображається:

1) в рахунку операцій з капіталом;

2) в торговому балансі;

3) в рахунку фінансових операцій;

4) в рахунку послуг та некомерційних платежів.

112. Зміна облікової ставки центрального банку, спрямована на регулювання валютного курсу та платіжного балансу шляхом впливу на міжнародний рух капіталів та динаміку внутрішніх кредитів, грошової маси, цін, сукупного попиту – це:

1) дисконтна валютна політика;

2) девізна валютна політика;

3) диверсифікація валютних резервів;

4) подвійний валютний ринок;

5) валютні обмеження.

113. Метод впливу на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу центральним банком іноземної валюти (девіз) – це:

1) дисконтна валютна політика;

2) девізна валютна політика;

3) диверсифікація валютних резервів;

4) подвійний валютний ринок;

5) валютні обмеження.

114. Політика держав, банків, ТНК, спрямована на регулювання структури валютних резервів шляхом включення в їх склад різних валют з метою забезпечити міжнародні розрахунки, проведення валютної інтервенції і захист від валютних втрат – це:

1) дисконтна валютна політика;

2) девізна валютна політика;

3) диверсифікація валютних резервів;

4) подвійний валютний ринок;

5) валютні обмеження.

115. Форма валютної політики, що займає проміжне місце між режимами фіксованих і плаваючих валютних курсів – це:

1) дисконтна валютна політика;

2) девізна валютна політика;

3) диверсифікація валютних резервів;

4) подвійний валютний ринок;

5) валютні обмеження.

116. Законодавча або адміністративну заборона, лімітування і регламент операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями – це:

1) дисконтна валютна політика;

2) девізна валютна політика;

3) диверсифікація валютних резервів;

4) подвійний валютний ринок;

5) валютні обмеження.

117. Валютні обмеження сприяють:

1) ревальвації курсу національної валюти;

2) девальвації курсу іноземної валюти;

3) підтриманню позитивного сальдо платіжного балансу країни;

4) тимчасовому вирівнюванню платіжного балансу країни.

118. Зовнішній борг, у відповідності із прийнятою методологією, включає наступні складові:

1) заборгованість перед МВФ;

2) короткостроковий борг;

3) довгостроковий борг та заборгованість перед МВФ;

4) короткостроковий та довгостроковий борг, заборгованість перед МВФ.

119. Сума несплаченої заборгованості за кредитами, реально отриманими позичальником, за станом на кінець року – це:

1) нерозподілений борг;

2) несплачений і розподілений борг;

3) платежі з обслуговування боргу;

4) чисті потоки;

5) чисті трансфери.

120. Не отримана боржником сума кредитів, угода про надання якої підписана, - це:

1) нерозподілений борг;

2) несплачений і розподілений борг;

3) платежі з обслуговування боргу;

4) чисті потоки;

5) чисті трансфери.

121. Платежі основної суми боргу і процентів за залишком заборгованості, що здійснюються божником протягом року, - це:

1) нерозподілений борг;

2) несплачений і розподілений борг;

3) платежі з обслуговування боргу;

4) чисті потоки;

5) чисті трансфери.

122. Отримання нових кредитів позичальником за мінусом виплати ним основної суми боргу – це:

1) нерозподілений борг;

2) несплачений і розподілений борг;

3) платежі з обслуговування боргу;

4) чисті потоки;

5) чисті трансфери.

123. Отримання нових кредитів позичальником за мінусом його платежів з обслуговування боргу – це:

1) нерозподілений борг;

2) несплачений і розподілений борг;

3) платежі з обслуговування боргу;

4) чисті потоки;

5) чисті трансфери.

124. Реструктуризація зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються відбувається шляхом:

1) перенесення платежів;

2) скорочення суми боргу, рекапіталізації;

3) рекапіталізації;

4) перенесення платежів, скорочення суми боргу, рекапіталізації боргів.