2. Терміни подання звітності та сплати по єдиному податку

Суб’єктами малого підприємства є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності; юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень. Значна частина суб’єктів малого підприємництва є платниками єдиного податку.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів [1].

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Платник єдиного податку – це юридичні чи фізичні особи, підприємці, які можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України та реєструється як платник податку.

Єдиний податок – це місцевий податок, який сплачується суб’єктами господарської діяльності (фізичними і юридичними особами) у відповідності до ставок визначених для 1-4 груп платників єдиного податку [5].

Платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України (за винятком платників єдиного податку, які обрали ставку 3%);

- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

- плати за користування надрами;

- збору за спеціальне використання води;

- збору за спеціальне використання лісових ресурсів;

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Групи та їх критерії віднесення до суб’єктів спрощеної системи оподаткування зображено в табл. 1.

Таблиця 1

Групи суб’єктів спрощеної системи оподаткування

Критерії віднесення до суб’єктів спрощеної системи оподаткування	Групи суб’єктів спрощеної системи оподаткування (платників єдиного податку)
	1 ФОП	2 ФОП	3 ФОП	4 Юрид. особи
Граничний обсяг доходу за рік	150 000 грн	1 млн. грн.	3 млн. грн.	5 млн. грн..
Максимальна чисельність працівників, які можуть перебувати у трудових відносинах із таким суб’єктом, осіб	0	10	20	50

Групи суб’єктів спрощеної системи оподаткування можуть займатися певними видами діяльності:

1. - 1 ФОП – роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, господарська діяльність з надання побутових послуг населенню;

- 2 ФОП – надання послуг (у тому числі побутових) платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів;

- 3 ФОП – будь-які види, окрім заборонених для спрощеної системи [3].

Не можуть бути платниками єдиного податку:

1) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів;

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

- видобуток, реалізацію корисних копалин;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2) фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;

3) фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

4) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

5) суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

6) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

7) фізичні та юридичні особи – нерезиденти;

8) суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) [5].

Терміни подання звітності та сплати по єдиному податку наведена в табл. 2.

Таблиця 2