4. Національні інтереси в інформаційній сфері
Проблема забезпечення національних інтересів актуальна для будь-якої країни протягом усього її існування. Адже національні інтереси — це усвідомлена інтегрована система потреб для існування, відтворення і розвитку людини, суспільства і держави. Національні інтереси України відображають фундаментальні цінності, прагнення і потреби її народу.
Слід зазначити, що найважливіше значення має безпека на інформаційному рівні. Безпека значною мірою визначає, з одного боку, рівень захищеності і, як наслідок, стійкості основних сфер життєдіяльності суспільства (країни) стосовно небезпечного інформаційного впливу, а з іншого боку — ін- тенсивність розвитку суспільства в тій або іншій сфері за рахунок ефективного використання накопичених людством знань. У законодавстві України цим проблемам надається багато уваги. Унікальним у світовій практиці є той факт, що
стаття 17 Конституції України визначає справу забезпечення інформаційної безпеки як одну з найважливіших функцій держави, справу всього українського народу.
Політика формування національного інформаційного простору
Мету політики формування інформаційного простору
можна сформулювати таким чином:
Забезпечення захисту інформаційного суверенітету України, зокрема, захисту національного інформаційного ресурсу, а також захисту і контролю систем формування суспільної свідомості в сучасних умовах інтернаціоналізації і глобалізації процесів, що відбуваються в інформаційній сфері.
Забезпечення реалізації конституційних прав громадян, суспільства і держави на інформацію.
Забезпечення державним установам, підприємствам і громадянам рівня інформаційної достатності для прийняття рішень.
Завданням політики формування інформаційного простору є:
Виявлення, оцінка і прогнозування загроз безпеці інформаційного простору, що можуть здійснюватися шляхом оперативного моніторингу інформаційної обстановки.
Виготовлення, координація і здійснення єдиної державної політики в області формування інформаційного простору.
Створення і експлуатація систем забезпечення безпеки \ інформаційного простору.
Розробка, координація і здійснення єдиної державної політики в області міжнародних інформаційних відносин, зокрема в напрямку формування іміджу держави.
Виходячи із цілей і завдань політики формування інформаційного простору, сформульованих вище, доречно виділити чотири основних напрямки забезпечення безпеки національного інформаційного простору:
1. Захист інформації, захист національних інформа- ційних ресурсів (авторське право, інтелектуальна власність).
Законодавчо-нормативне забезпечення захисту інформації (розробка законодавчих актів в області захисту інформації, забезпечення нагляду за виконанням законодавства з боку правоохоронних органів, забезпечення судового захисту безпеки інформації).
Організаційно-технічне забезпечення інформаційної достатності.
Здійснення інформаційної експансії у світовий інформаційний простір з метою забезпечення національних інтересів.