Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль 2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
292.35 Кб
Скачать

5. Платіжний баланс і його структура

Платіжний баланс — це статистичний звіт у якому в систематизованому вигляді наведені сумарні дані про зовнішньоекономічні операції між резидентами даної країни та резидентами інших країн (нерезидентами) за певний період. На підставі платіжного балансу здійснюється узагальнена оцінка економічного стану країни та ефективності її світогосподарських зв´язків.

Статті платіжного балансу покликані відображати всі зовнішньо­торговельні операції країни із зовнішнім світом. Ці статті охоплю­ють експорт товарів і послуг, витрати туристів за кордоном тощо. Платіжний баланс країни є балансом між надходженнями країни від зовнішнього світу та її платежами йому.

Платіжний баланс складається з трьох основних компонентів:

1.  Зовнішньоторговельний баланс. Стосується експорту та імпорту товарів, обчислюється за даними митної статистики і враховує вар­тісні обсяги товарів, що у реальному часі перетинають митний кор­дон відповідної країни. Платіжний же баланс враховує платежі й надходження у сфері зовнішньоторговельного обороту, які за часом можуть не співпадати з рухом товарів.

2.  Баланс платежів за послуги й односторонні трансферти. Ос­танні є некомерційними платежами. Баланс платежів за послуги — це надходження та витрати на транспорт, страхування, пошту, телег­раф, телефон, комісійні операції, культурний обмін, туризм, спожи­вацькі перекази (зарплата, спадщина, стипендії, пенсії тощо), утри­маня дипломатичних і торговельних представництв, відсотки і ди­віденди на інвестиції, ліцензійні платежі тощо.

Зазначені два баланси утворюють разом платіжний баланс за по­точними операціями, або поточний баланс. Він визначає обсяг чис­тих доходів (надходжень) або чистих витрат конкретної країни у зв'язку з її міжнародною торгівлею товарами, послугами, а також трансфертами.

  1. Баланс руху капіталів і кредитів. Він є співвідношенням ввозу та вивозу як приватного, так і державного капіталу, а також одержа­них і наданих міжнародних кредитів. Його можна розуміти і як спів­відношення продажу та купівлі активів.

6. Міжнародний кредит, його роль у світовій економіці

Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають субўєкти різних країн. Субєктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.

Кредитні відносини складаються на принципах: 

- повернення;

- терміновості;

- платності;

- гарантованості.

Основною сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу повўязаний з наданням субўєктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.

На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як субўєкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.

Операції на світовому ринку капіталів за своїм характером поділяють на комерційні – ті, що повўязані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.)

Функції міжнародного кредиту:

- забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;

- збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;

- прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]