2. Характеристика природно - рекреаційного потенціалу території

Природно-рекреаційний потенціал території є складовим елементом природно-ресурсного потенціалу, який

визначається як “сукупна продуктивність виявлених природних ресурсів за певний часовий період”. До визначення поняття “природно-рекреаційного потенціалу” треба підходити, як до продуктивності природних лікувальних та відпочинкових факторів території, що досліджується, що визначає її рекреаційну місткість за певний період часу.

1.2.1 Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси

Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси визначаються за комплексними показниками, які відображають зв’язок метеорологічних умов та самопочуття людини ( наприклад, індекс суворості клімату, умовна, еквівалентно – ефективна та радіаційна температури). Ці показники дають уявлення про ступінь сприятливості клімату та умови проведення відпочинку та лікування.

1.2.2 Водні рекреаційні ресурси

В організації відпочинку особлива роль належить водним об’єктам. Можливість займатися різноманітними видами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетична дія берегових мальовничих ландшафтів, зміна вражень – все це, діючи в комплексі, сприяє тому, що водойми можна вважати природними лакувальницями.

10

1.2.3 Лісові рекреаційні ресурси

Лісові рекреаційні ресурси – ліси певної території, які використовуються або можуть бути використані для задоволення будь яких потреб суспільства; один з основних видів природних ресурсів. Корисні природні властивості лісу – водоохоронні, захисні, кліматорегулюючі, санітаро-гігієнічні, оздоровчі тощо.

1.2.4 Історико-архітектурні ресурси

Діяльність, пов’язана з відновленням фізичних і духовних сил людини. Рекреація включає в себе не тільки оздоровлюючий, лікувальний (курортологічний) і спортивний (рибальсько-полювальний, туристичний) але і пізнавальний відпочинок – щодо об’єктів природного і культурного середовища. В наш час пізнавальний тип рекреаційної діяльності стає масовим явищем. Проблеми рекреаційного використання природного і культурного середовища (особливо історико-архітектурного) людини безпосередньо пов’язані з проблемами охорони унікальних природних комплексів, пам’яток історії і культури.

1.2.5 Визначення природно-ресурсного потенціалу, зумовленого запасами мінеральних вод, лікувальних грязей

Х

11

арактеристика природних лікувальних факторів та умов використання їх з лікувально-профілактичною метою. Досліджені та перспективні природні лікувальні ресурси (бальнеологічні, грязьові тощо), використання та застосування курортних факторів (бурові свердловини, пункти грязедобування та регенераційні басейни, лікувальні рекреаційні заклади).

2 Розрахунки норм рекреаційного навантаження на природне середовище території

Під антропогенним навантаженням розуміється загальна природна відпірність природного середовища на деградацію внаслідок рекреаційного руху. Визначає її максимальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не викликаючи девастації і деградації природного середовища.

Рекреаційне навантаження — агрегатний показник безпосереднього впливу рекреантів, їх транспортних засобів,

будівництва рекреаційних споруд на природні, ландшафтні комплекси. Розрізняють допустимі (оптимально та гранично допустимі) і деструкційні (критичні та катастрофічні) рекреаційні навантаження. При допустимих навантаженнях у природі зумовлюються зміни зворотного характеру, ландшафтні комплекси здатні до самовідновлення, але при цьому втрачаються деякі ландшафтні елементи і взаємозв’язки (в лісових ЛК, наприклад – зрідження пологу дерево стану і підросту, збіднення видового складу травостою). При критичних і катастрофічних рекреаційних навантаженнях відбуваються незворотні зміни інваріанту (від лат. invarians – незмінний) ЛК, корінна ломка ландшафтної просторово-часової структури.