Тематичний план для студентів заочної форми навчання

№ п\п	Теми	Всього	Види занять							Форми контролю
			лекції	семінари	практичні		модульний контроль		самостійна робота
1.1	Історія виникнення психології управління як науки. Психологічні компоненти управління	28	2	2					24	робота на занятті, конспект, наукове повідомлення, реферат
1.2 1.3 1.4	Психологічні особливості реалізації функцій організації діяльності, керівництва, мотивації, контролю. Ділове (управлінське) спілкування. Феномен управлінського потенціалу керівника. Імідж та його складові	22 30 28	2 2 2			2			20 28 24	робота на занятті, конспект, наукове повідомлення, реферат, захист практичної роботи робота на занятті, конспект, реферат робота на занятті, конспект, реферат
	Всього	108	8	2		2			96	залік

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ:

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Методологічні і теоретичні основи психології управління

Тема № 1.1 Історія виникнення психології управління як науки. Психологічні компоненти управління.

Передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної і вітчизняної психології управління. Зародження і розвиток психології праці і психології управління в 20-50 р. ХХ ст. Розвиток сучасної вітчизняної психології управління

Структура сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління. Сучасна модель управління за кордоном. Вплив на психологію управління суспільних та економічних наук, методологічних основ загальної психології, психології особистості, психології творчості, соціальної психології, практичної психології, акмеології, вікової і педагогічної психології, психології карєри, психології праці, інженерної психології, економічної психології і психології бізнесу, етнопсихології і т.д. Періоди конституювання психології управління. Предмет, обєкт та завдання психології управління. Основні категорії та ключові поняття психології упраління. Теорія і практика психології управління: історичний аспект. Погляди на проблеми управління Конфуція, Платона, Арістотеля, Полібія, Цицерона. Сутність психологічних концепцій Г.Лебона, Г.Тарда, М.Вебера та їх значення в розвитку підвалин психології управління. Психологія і практика європейського, американського, японського менеджменту. Перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі.

Запитання для самоперевірки

1. Які передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання?

2. Що є в основі формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології?

3. Якою є структура сучасної психологічної науки та яке місце в ній психології управління?

4. Які є основні категорії та ключові поняття психології управління?

5. Що є спільного і відмінного у поглядах на проблеми управління Конфуція, Платона, Арістотеля, Полібія, Цицерона?

6. Якими є перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі?

Завдання для самостійної роботи

Скласти перелік сучасних вітчизняних і зарубіжних праць з психології управління.

Література: 2, 4, 6, 18, 21, 27, 32, 34,35

Семінарське заняття 1

Історія та передумови становлення психології управління.

1.Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології.

2.Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології.

3.Становлення і розвиток зарубіжної психології управління.

4.Становлення і розвиток вітчизняної психології управління.

5.Перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі.

6.Практика європейського, американського, японського менеджменту.

Література: 2, 4, 6, 18, 21, 27, 32, 34, 35

Тема № 1.2. Психологічний зміст функцій і методів управління. Психологічні особливості реалізації функцій управління.

Сутність функцій управління. Класифікація функцій управління. Сутність і особливості планування. Компоненти плану які потребують розвязання. Стратегія, її різновиди. Етапи розроблення і реалізації стратегії організації. Місія, цілі та цінності організації. Аналіз навколишнього середовища. Завдання організації. Найтиповіші стилі мислення керівників. Основні типи управлінських завдань. Класифікація управлінських завдань. Стратегічний вибір можливих альтернатив. Тактики дій керівників у розвязанні конкретних управлінських завдань. Тактики дій керівників якщо під час розвязання управлінських завдань виник конфлікт всередині організації.

Методологічні основи психологічних досліджень в сфері управління. Роль соціально–психологічних досліджень у вирішенні завдань управління. Принцип побудови соціально-психологічних досліджень: об'єктивність; системність; вивчення соціально–психологічних явищ в їх розвитку; взаємовплив колективу й особистості. Основні види соціально-психологічних досліджень: а) теоретичні; теоретико-прикладні; прикладні; б) експрес-дослідження; лонгітюдні; порівняльні.

Підготовка та проведення психологічних досліджень в сфері управління. Емпіричні дослідження та їх роль в підвищенні ефективності управління. Етапи проведення психологічних досліджень: а) постановка проблеми: б) розробка програми дослідження; в) створення та апробація методики; г) збирання емпіричного матеріалу; д) обробка й аналіз зібраної інформації; е) підготовка звіту за результатами досліджень з висновками й рекомендаціями. Зміст і структура програми дослідження.

Методи досліджень психології управління. Методи отримання фактичного матеріалу. Спостереження. Аналіз документів і продуктів діяльності. Опитування. Основні різновиди опитування: анкетування й інтерв'ювання. Соціально–психологічні тести. Соціометричні методи. Експеримент в психологічному дослідженні: природний та лабораторний. Метод експертів. Метод незалежних характеристик. Метод фокус-груп. Методи обробки й аналізу отриманих даних. Якісна й кількісна обробка матеріалів дослідження. Кореляційний, факторний та кластерний аналізи. Визначення вірогідності отриманих результатів.

Методи активного соціально-психологічного навчання в психології управління. Роль методів активного соціально-психологічного навчання в підготовці менеджерів до ефективного управління. Метод "мозкового штурму". Метод групової дискусії. Аналіз управлінських ситуацій. Навчально-рольові та ділові ігри. Соціально-психологічний тренінг.

Системність у використанні методів активного соціально-психологічного навчання менеджерів. Психолого-упра-влінське консультування як основний вид надання психологічної допомоги керівникам у розв"язанні управлінських проблем. Модель психолого-управлінського консультування керівників. Взаємозв"язок психолого-управлінського консультування з діагностичною, психокорекційною та психотерапевтичною діяльністю практичного психолога.

Аналіз альтернативних стратегій, варіантів, шляхів досягнення цілей. Реалізація стратегій. Сутність і особливості прийняття управлінських рішень. Індивідуальна (одноосібна) та групова (колегіальна) форми прийняття рішення. Переваги групового управлінського рішення над індивідуальним. Недоліки групового прийняття управлінського рішення. Етапи діяльності керівника у процесі розроблення та прийняття управлінського рішення. Зясування, усвідомлення, формування проблеми. Вибір лінії поведінки, формулювання обмежень та критеріїв для прийняття рішення. Всебічний розгляд альтернатив. Остаточний вибір варіанта адекватного цілям діяльності організації. Прийняття рішення та організація його виконання. Формування, аналіз, апробація робочого варіанта (робочої гіпотези) рішення. Вимоги до рішень. Програмовані й непрограмовані, інтуітивні й раціональні управлінські рішення. Стилі взаємодії керівника з посадовими особами, причетними до прийняття рішення. Принципи прийняття управлінських рішень в умовах групи. Рекомендації щодо індивідуальної форми прийняття управлінського рішення.

Запитання для самоперевірки

1. У чому відмінність функцій і методів управління?

2. Що таке «соціально-психологічний тренінг» ?

3. Які є психологічні методи аналізу управлінської ситуації?

4. У чому є особливість методу спостереження?

5. Якими принципами необхідно керуватися при прийнятті управлінських рішень в умовах групи?

Завдання для самостійної роботи

Зробить аналіз альтернативних стратегій, варіантів, шляхів досягнення цілей.

Література: 2, 3, 4, 7, 11, 24, 31, 16,19,43

Тема № 1.3. Психологічні особливості реалізації функцій організації діяльності, керівництва, мотивації, контролю.

Основні компоненти організації діяльності як функції управління. Залежність організаційної діяльності від індивідуальних, психофізіологічних особливоостей працівників. Способи координації та регуляції керівником діяльності підлеглих. Теорії потреб (А.Маслоу, К.Алдерфера,Ф.Гецберга). Біхевіористські теорії мотивації (Б.-Ф.Скіннер.) Когнітивні теорії мотивації (Л.Фестінгер, Д.Макклелланд, В.Врум). Основні форми зовнішнього впливу в системі управління. Особливості застосуваня в роботі з підлеглими прохання, порад, навіювання, конфрмності, покарання, критики, осуду, примусу. Самореалізація працівника як мотивуючий засіб (погляди Дугласа Мак-Грегора).

Поняття про психологiчну готовнiсть особистостi до виконання певного виду дiяльностi. Два пiдходи до розумiння природи психологiчної готовностi: функцiональний та особистiсний. Психологiчна готовнiсть керiвникiв до управлiння як важливий чинник оптимiзацiї їх дiяльностi. Основнi компоненти структури психологiчної готовностi: мотивацiйний, когнiтивний, операцiйний, особистiсний. Взаємозв'язок та взаємодоповнюваннiсть основних компонентiв го-товностi. Полiмотивованнiсть управлiнської дiяльностi керiвникiв. Основнi групи мотивiв: соцiальнi; управлiнськi; педагогiчнi; особистiсного розвитку; зовнiшньої привабливостi управлiнської діяльностi. Особливостi вияву мотивацiйного компоненту у керiвникiв рiзного рангу управлiння.

Характеристика основних груп знань, якi визначають ефективнiсть управлiння організаціями: а) загальнi знання (органiзаторсько-управлiнськi; економiко-правовi; методико-педагогiчнi; предметнi тощо); б) психологiчнi (знання з психологiї управлiння; загальної психологiї; психологiї особистостi; педагогiчної психологiї; вiкової психологiї; соцiальної психологiї; психологiї творчо-стi; етнопсихологiї; психодiагностики тощо). Особива роль знань з психологiї менеджменту в дiяльностi керiвникiв.

Основнi види управлiнських умiнь та навичок: а)управлiнськi (дiагностико-прогностичнi; організаційно-регулятивнi; контрольно-корегуючi); б)психо-логiчнi (пов'язанi з прийняттям управлiнських рiшень; забезпеченням ефективного спiлкування з членами колективiв; здiйсненням впливу на людей та налагодженням з ними мiжособистiсних стосункiв; врахуванням потреб та мотивiв працівникiв та створенням умов для їх реалiзацiї).

Аналiз основних груп особистiсних характеристик керiвника, пов'язаних з: а)предметом дiяльностi (компетентнiсть; органiзаторськi здiбностi, творчий потенцiал); б)ставленням до виконання дiяльностi (вiдповiдальнiсть, органiзованiсть, дiловитiсть, вимогливiсть до iнших); в)ставленням до iнших учасникiв дiяльностi (любов до дiтей, поряднiсть, справедливiсть, демократичнiсть, гуманiзм); г)ставленням до самого себе (самокритичнiсть, вимогливiсть до себе, самовладання, орiєнтацiя на особистiстий розвиток, професiйне вдосконалення); ставленням до суспiльства (громадянська позицiя, нацiональна свiдомiсть). Контроль як вид діяльності. Психологічні особливості контролю. Вимоги до ефективного контролю. Сфери, які повинен охоплювати контроль. “Боротьба зі свавіллям”, “корпоративний дух”, “стереотипізація”. Значення контролю. Якість контролю.

Запитання для самоперевірки

1.У чому особливість компонентів організації діяльності як функції управління?

2.Які є особливості вияву мотиваційного компоненту у керiвникiв різного рангу управління?

3.У чому є особливості різних теорій мотивації?

4.Як можна провести аналіз основних груп особистісних характеристик керівника?

5.Які ви знаєте види управлінських умінь та навичок?

Завдання для самостійної роботи

Зробить аналіз передумов і факторів особистiстного розвитку і професійного вдосконалення.

Практичне заняття 1.

Ділова гра “Нарада.”

Мета: Узагальнити знання та набути практичних навиків щодо психологічних особливостей здійснення функцій організації та контролю.

Завдання

1.Познайомитись з умовами проведення ділової гри, а також підготувати до занять бланкову документацію.

2.Змоделювати алгоритм проведення наради:1. Як керівник; 2. Як менеджер відділу персоналу або продаж

3.Скласти розгорнутий план проведення наради з основними питаннями

4.Знайти варіанти спільного вирішення визначених завдань або проблемних на нараді.

Література: 2,4,7,10, 13,1721,24,28,31,37,39

Тема № 1.4. Ділове (управлінське) спілкування.

Сутність і особливості ділового (управлінського спілкування). Характеристика діалогічних, антидіалогічних, індеферентних відносин між людьми. Форми управлінського спілкування: субординаційне, службово-товариське, дружнє. Особливості типів ділового спілкування (менторський, “інформативний”, “натхненний”, “конфронтаційний”, ліберальний). Етико-психологічні принципи ефективного управлінського спілкування. Ділове спілкування як засіб управлінського впливу (авторитет керівника і його вміння переконувати людей, навіювання, еаслідування, емоційне зараження). Чинники ефективного психологічного впливу керівника. Складові технологічного інструментарію риторики керівника. “Ефект дисперсії”, обєктивні та субєктивні причини дисперсійних втрат. “Ефект краю”. Етнокультурні та етнопсихологічні особливості ділового спілкування. Сутність понять “табу”, “етнічні стереотипи”, “соціальний символізм”. Етнічні відмінності невербального спілкування. Просторові зони у переговорному процесі (інтимна, особиста, соціальна, суспільна). Психологія ділових переговорів. Конфронтаційний підхід. Партнерський підхід. Двосторонні та багатосторонні переговори. Переговори конфлікту та переговори співробітництва. Стадії ведення переговорів. Рекомендації щодо підготовка до переговорів. Характеристика психологічної, організаційної, змістовної, тактичної підготовки до переговорів. Переговорний процес, його етапи. Завершення переговорів та аналіз їх результатів. Елементи письмового звіту. Критерії вдалості переговорів.

Запитання для самоперевірки

1. Які ви знаєте форми управлінського спілкування?

2. Що є складовими технологічного інструментарію риторики керівника?

3. У чому полягають особливості психологічної, організаційної, змістовної, тактичної підготовки до переговорів?

4. Як можна визначити чинники ефективного психологічного впливу керівника?

4. У чому полягають етико-психологічні принципи ефективного управлінського спілкування?

Завдання для самостійної роботи

Визначте і проаналізуйте просторові зони у переговорному процесі та їх особливості.

Література: 1,4, 7,12,15,18,19,21,23,24

Семінарське заняття 2

Управлінські рішення та їх впровадження в організації

1.Прийняття рішення та організація його виконання.

2. Вимоги до рішень.

3.Стилі взаємодії керівника з посадовими особами причетними до прийняття рішення.

4. Принципи прийняття управлінських рішень в умовах групи.

5. Рекомендації щодо індивідуальної форми прийняття управлінського рішення.

Література: 2,4,7,10, 13,17,21,24,28,31,37,39

Тема № 1.5. Керівництво і лідерство в організації. Стилі керівництва.

Соціально - психологічне поняття організації. Організаційна структура управління. Типи організації (вертикальна, горизонтальна). Зовнішні та внутрішні функції організації. Психологічна характеристика групи як структурного елементу організації. Спрямованість, організованість, референтність, мікроклімат, інтелектуальна активність і комунікабельність, емоційна комунікабельність, вольова комунікабельність групи з погляду управління. Головні ознаки групи. Поліструктурні утворення організації. Структура організаційно-управлінської, соціальної, функціональної, соціально-демографічної, професійно-кваліфікаційної, комунікативної груп.

Поняття про стиль керiвництва. Основнi пiдходи до визначення змiсту поняття "керiвництва" в психолого–управлiнськiй лiтературi. Спiввiдношення понять "управлiння" та "керiвництво". Керiвництво як процес налагодження керiвником міжособистiсних стосункiв з пiдлеглими, здiйснення на них особистiсного впливу, з метою досягнення управлiнських цiлей.

Двi точки зору стосовно природи стилю керiвництва: а)керiвництво як вияв iндивiдуально–психологiчних, особистiсних характеристик керiвника; б)керiвництво як результат взаємодiї сумiсної діяльностi керiвника з колективом. Основнi функцiї стилю керiвництва. Вплив стилю керiвництва на ефективнiсть управлiння. Спiввiдношення понять "стиль керiвництва" та "стиль управлiнської дiяльностi".

Змiст та структура рiзних стилів керiвництва. Поняття про структуру стилю керiвництва. Основнi стилi керiвництва: демократичний, авторитарний та лiберальний. Особливостi змiсту та структури рiзних стилів керiвництва. Позитивнi та негативнi характеристики кожного iз стилів керiвництва. Iндивiдуальний стиль керiвництва. Фактори, якi впливають на стиль керiвництва та визначають його ефективнiсть. Основнi групи факторiв, якi впливають на стиль керiвництва: об'єктивнi та суб'єктив Формальні відносини в організації. Соціальний статус; соціальна роль; соціальні очікування. Неформальні відносини в організації. Лідер; ті, кому надають перевагу; аутсайдери; ті, кому не надають перевагу (або нехтують ним). Проблема лідерства у психології. “Теорія рис”, ситуативна теорія лідерства, синтетична теорія лідерства. Відмінності між керівництвом та лідерством. Спільні риси лідерів і керівників. Проблема розвитку і динаміка групи. Рівень групового розвитку. Дифузна група. Асоціація. Корпорація. Колектив. Виробничий колектив. Критерії успішності трудового колективу (стабільність, сумісність, згуртованість, спрацьованість).

Запитання для самоперевірки

1. У чому є особливість cоціально - психологічного поняття організації?

2. Чи впливає стиль керiвництва на ефективнiсть управлiння?

3. Які є особливості неформальних відносин в організації і як вони впливають на стабільність організації?

4. У чому полягають спільні риси лідерів і керівників?

5. Які є можливості оцінити розвиток і динаміку групи?

Завдання для самостійної роботи

Зробить аналіз (письмово) факторів і критеріїв успішного розвитку колективу.

Практичне заняття 2.

На тему: Лідерство - успіх керівництва

Мета: Узагальнити знання та набути практичних навиків щодо психологічних реалізації набуття і функцій лідерства.

Завдання:

1. Визначити природу лідерства, а також завдання та очікування, які покладаються на лідера з боку керівництва.

2.Проаналізувати лідерство як механізм постійного забезпечення конкурентоспроможності. Порівняти лідерство і владу у контексті основних теорій лідерства.

3.Визначити завдання та очікування, які покладаються на лідера з боку керівництва. Чому не всі хочуть і можуть бути лідерами?

4.Провести аналіз ситуації - чи можна навчитися лідерству? Робота менеджера над собою. Знайти варіанти рішення.

Література: 1,2,4,11,14,15,17,18,19,25.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

І. .Тестові завдання

1. Предметом психології управління на сучасному етапі є:

А) Психологічні особливості керівника, як особи відповідальної за функціонування організації;

Б) Психологічні закономірності управлінської діяльності, сукупність психічних явищ і відносин в організації;

В) Психологічні основи управління організацією у науковому та практичному напрямах.

2. Автором концепції бюрократичного управління підприємством був:

А) Гюстав Лебон; Б) Макс Вебер; В) Анрі Файоль.

3. Економічні стимули (гроші) для робітника є найважливішими за теорією:

А) Фредеріка Тейлора; Б) Анрі Файоля; В) Френка Джілбрета.

4. Одним із перших звернув увагу на значення індивідуально-психологічних особливостей менеджера з позиції їх впливу на успішність функціонування організації:

А) Макс Вебер;

Б) Анрі Файоль;

В) Фредерік Тейлор.

5. Представниками школи людських відносин були:

А) Гуго Мюнстерберг, Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо;

Б) Гуго Мюнстерберг, Елтон Мейо, Фредерік Тейлор;

В) Анрі Файоль, Фредерік Тейлор, Ельтон Мейо.

6. Яка з нищевказаних властивостей не належить до структури спілкування?

А) комунікативна;

Б) інтерактивна;

В) перцептивна;

Г) емпативна.

7. Механізм міжособистісного сприйняття у спілкуванні, який характеризує розуміння та інтерпретацію співрозмовника шляхом ототожнення себе з ним, називається:

А) рефлексією;

Б) емпатією;

В) ідентифікацією;

Г) стереотипізацією.

8. Духовне спілкування – це:

А) різноманітні взаємини та цілеспрямована взаємодія керівників з працівниками у процесі їх матеріально-практичної діяльності, передусім у практичній діяльності, а також їхня поведінка в різних сферах суспільного життя закладу;

Б) взаємодія керівників і працівників, в якому вони одночасно (або послідовно) виступають одне щодо одного і об’єктами, і суб’єктами;

В) виконання соціально значимих ритуалів (поздоровлення, висловлювання співчуття тощо); воно у значній мірі визначається правилами і нормами відповідного етикету;

Г) обмін між керівниками та працівниками різноманітною систематизованою пізнавальною та емоційно-почуттєвою інформацією, переживаннями і думками за допомогою живої людської мови, засобів масової комунікації і невербальних засобів.

9. Засновником теорії мотивації досягнення успіхів у різних видах діяльності став:

А) А.Маслоу;

Б) Л.Фестінгер;

В) Д.МакКлелланд;

Г) К.Левін.

10. Тенденція до збереження створеного уявлення про іншу людину складає суть ефекту:

А) стереотипізації;

Б) послідовності;

В) інерціоності;

Г) ореолу.

11. Розуміння емоційного стану іншої людини відноситься до вмінь:

А) міжособистісної комунікації;

Б) сприймання та розуміння один одного;

В) міжособистісної взаємодії;

Г) групової взаємодії.

12. Керівники орієнтовані на себе здебільшого обирають тактику:

А) суперництва;

Б) співробітництва;

В) компромісу;

Г) уникнення.

13. Керівник із яскраво вираженими лідерськими рисами під час конфлікту в середині організації може застосувати оптимальну тактику підсилюючи її наступними елементами:

А) уникнення або компромісу; Б) протиборства або співробітництва;

В) уникнення або протистояння; Г) суперництва або пристосування.

14. Якщо керівнику характерний ліберальний стиль, він зумовлює стиль взаємодії з посадовими особами, причетними до прийняття рішення який матиме наступний прояв:

А) Абсолютна перевага керівника над учасниками прийняття рішення, результатом якої є його одно­осібний вибір, з яким погоджуються інші.

Б) Сильна перевага керівника. Він вислуховує думки інших посадових осіб, оцінює їх і пристосовує до своєї позиції.

В) Оптимальна активність керівника в процесі взаємодії з неформальним лідером.

Г) Конфліктна взаємодія керівника з неформальним лідером.

15. Автором двофакторної теорії мотивації був:

А) Б.Скіннер;

Б) Ф.Герцберг;

В) К.Алдерфер;

Г) Г.Мюрей.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ.