- •1. Первісний лад на території України
- •4 Античні держави у Північному Причорномор'ї
- •5. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •6. Східнослов'янська держава - Київська Русь (xі - хіі ст.)
- •7.Роль князів Олега, Ігоря, Ольги, святослава
- •8. Володимир
- •9. Ярослав. Мудрий
- •10. Мономах
- •12. Культура Київської Русі
- •11. Феодальна роздробленість Київської Русі
- •13,14. Галицько-Волинське князівство
- •16. Наступникиданила романовича
- •17. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •18Свидригайло
- •20 Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі
- •19. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •21. Берестейська унія
- •22,23. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •24. Національно-визвольна війна середини хvіі ст.
- •27 Виговський Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна
- •28 Дорошенко
- •29. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •16. Ліквідація автономного статусу України
- •17. Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії
- •34.Гайдамаки опришки
- •21. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин. Антикріпосницька боротьба в першій половині хіх ст.
- •36 Масони декабристи
- •37 Кирило-Мефодіївське Братство
- •25. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі - в першій половині хіх ст.
- •40. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні
- •29. Суспільно-політичне життя в Україні другої половини хіх ст.
- •42. Національна політика російського царизму щодо України
- •33. Національно-визвольний рух на Західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •46. Українська культура другої половини хіх ст.
- •35. Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку хх ст.
- •36. Західноукраїнські землі на початку хх ст
- •47. Україна в роки першої російської революції
- •84. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років).
- •57. Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.).
- •58. Українська рср на міжнародній арені (1985 - серпень 1991 р.).
- •59. Україна в умовах незалежності
- •Первісний лад на території України.
40. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні
19 лютого 1861 р. маніфестом Олександра II було проголошено скасування кріпосного права. Цю важливу політичну і соціально-економічну реформу готувала урядова комісія, до складу якої входили дворяни, зокрема представники України.
Згідно з реформою ліквідувалася особиста залежність селян від поміщиків. Селяни дістали право укладати торговельні угоди, вільно займатися промислом чи торгівлею, переходити в інші верстви суспільства (міщани, купці), вступати на службу, до навчальних закладів, мати власне рухоме й нерухоме майно, вільно ним розпоряджатися та успадковувати за законом. Отримали вони й громадянські права.
Але шлях від проголошення прав і свобод до їх реалізації був далеко не простим. За отримані земельні наділи, що, як правило, були меншими, ніж попередні (крім Правобережної України), і найгіршими, селяни повинні були заплатити поміщикам викуп. Через відсутність належної суми грошей вони мусили брати їх у борг у держави, а потім сплачувати з відсотками одержану позику протягом 49 років. Отож селянин потрапляв у залежність і від поміщика, і від держави. Разом із тим викупні операції давали поміщикам великі капітали, які вони тепер могли використати для переведення своїх господарств на ринкові, капіталістичні рейки. Суттєво змінювалася система взаємовідносин між поміщиком і селянином: поміщик позбавлявся права встановлювати додаткові повинності, тепер він мав справу не з окремим селянином, а з усім «миром», тобто з селом. Запроваджувалася загальноросійська система селянського управління: сільські громади, об'єднані у волості, та кругова порука за сплату податків.
Серйозні зміни в економічному житті поставили на порядок денний проблему реформування адміністративного управління. У 1864 р. були створені виборні органи влади у масштабах губерній та повітів — земські установи. Вони займалися питаннями господарського та культурного характеру, в тому числі будівництва шляхів місцевого значення, охорони здоров'я, освіти тощо. Земства були не тільки виборними, а й загальностановими: до їхнього складу входили представники дворянства, буржуазії та селянства. Контроль за діяльністю земств здійснювали губернатор і міністр внутрішніх справ, які мали право «вето» на будь-яке рішення земств. Одночасно було проведено реформування виборчої системи: вибори проходили по трьох куріях на основі майнового цензу. Компетенція міських рад була аналогічною компетенції земств.
Значна увага була також приділена реформуванню судової системи (1864 р.). Проголошувалася незалежність суду від адміністрації: суддів призначав уряд, і зняти їх з посади міг тільки суд. Запроваджувався загальностановий суд, тобто єдиний для всього населення. На судові засідання допускалися представники преси й публіка. Утверджувалася змагальна система: обвинувачення підтримував прокурор, захист — адвокат (присяжний повірений). Встановлено кілька судових інстанцій: мировий суд, окружний суд, судова палата. Для розгляду особливо важливих справ створено Верховний кримінальний суд.
Чималі зміни відбулися у сфері освіти. Освіта, в тому числі університетська, ставала доступнішою. Університети набули більшої автономії. Помітна увага приділялася поширенню знань серед населення, виданню підручників, народних книжок, організації шкіл. Для дорослих відкрилися освітні курси по неділях, через що такі школи й називалися недільними.
Важливе значення мала реформа 1874 р., за якою запроваджувалася загальна військова повинність починаючи з 21-річного віку. Для осіб з освітою встановлювалися менші строки служби.
У 1862 р. було реформовано фінансову систему. Управління грошовим господарством стало централізованим, зросла роль міністерства фінансів.
Значення реформ адміністративно-політичного управління 60— 70-х років XIX ст. полягає в тому, що, незважаючи на свою обмеженість та непослідовність, вони прискорили перебудову життя Російської імперії на нових капіталістичних засадах. Внаслідок цих реформ суттєві зміни відбувалися і в економічному, політичному та культурному розвиткові України.