Утілювання у журналістських матеріалах вдалих образів
Безпосередній емоційний вплив на людину справляють не тільки образи, описані журналістом, а й, образи, змальовані письменником, художником і ін. Незважаючи на те, що журналістику вивели зі складу філологічних дисциплін, розширивши її до соціальних комунікацій, вона не перестає бути творчою дисципліною. І тому вона спрямована на створення образної системи розуміння світу (звичайно, йдеться про аналітичну і художньо-публіцистичну журналістику, яка в США та країнах Західної Європи так і називається АКТ — мистецтво).
Образ має неабиякий вплив на свідомість читача, оскільки він складається з найяскравіших деталей і працює на емоційному рівні. Людська свідомість реагує лише на те, що їй близьке, або викривлено підсилене. Будь-який образ складається з відомої та нової інформації. Нова інформація в журналістиці — це, як правило, факти — текстові або навіювані. Якщо журналіст намагається створити яскраву картинку, то найкраще співвідношення між новою та відомою інформацією — це 3x1.
Для журналіста надзвичайно важливо слухати і чути свою аудиторію; володіти запасом лексики вже хоча б для того, аби комфортно почувати себе, спілкуючись з різними категоріями населення, уміти розмовляти мовою того соціального прошарку, для якого і про який він пише. Багатий словниковий запас робить журналістський матеріал яскравим, цікавим, змістовним, дієвим і ефективним, що приваблює аудиторію.
Найкращий метод збирання афоризмів і крилатих висловів — уважне спілкування з різними верствами населення. Це означає, що журналіст насамперед повинен уміти слухати і чути свою аудиторію.
Не варто забувати журналістові і про художню літературу. Пишучи для конкретного ЗМІ, він неодмінно послуговується певними мовними кліше і штампами. Це призводить до того, що його матеріали стають нецікавими, однотипними.
Комунікація з літературою: як зрозуміти літературний твір
Під час сприйняття літературного твору радимо розглядати:
1. Психологічні аспекти.
А) Уявіть себе на місці героя та поставте собі запитання: як би ви самі діяли в такій ситуації на місці героя і чому? Які людські якості притаманні герою, що він учинив саме так? Можливо, у вас є знайомі з подібним характером і людськими якостями — порівняйте їх з героєм літературного твору.
Б) Яка мораль цього твору? Які висновки ви можете для себе зробити, прочитавши про пригоди героїв? Розкажіть про це друзям.
В) Якщо описане в літературному творі відбувалося в іншому столітті, то треба провести аналогію із нинішніми обставинами, ситуацією, існуючими поглядами. Що відтоді змінилося, а що залишилось таким же і чому?
2. Лексику, якою користується автор.
Кожний автор має свою, неповторну, притаманну тільки йому лексику, якою він користується в процесі своєї творчості. Саме тому твори О. Пушкіна легко відрізнити від творів М. Лєрмонтова, І.Котляревського від І.Костомарова, Т. Шевченка від І. Франка, Гюго від Стендаля і т. д.
3. Художні тропи, образи.
Художні тропи й образи мають безпосередній вплив на читача. Тропи художньо збагачують текст, а образи — стимулюють уяву.